Як розпізнати інсульт: поради лікаря-невролога

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

За дев’ять місяців 2018 року у Володимирецькому районі зафіксували 118 інсультів. А в Україні щороку в Україні трапляється понад 111 тисяч інсультів. Це справжня «судинна катастрофа», яка вражає не лише пенсіонерів, але й молодих людей.

Лікар-невролог інсультного відділення Рівненської міської лікарні та Реабілітаційного центру «Абіліс», уродженець Володимирця Олексій Левківський розповів про те, як розпізнати інсульт, основні причини його виникнення і шанси на одужання.

лікар-невролог Олексій Левківський

 

Що ж таке інсульт?

Інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу, що спричиняє відмирання мозкової тканини. З погляду сучасної медицини інсульт, або апоплексичний удар, — це дуже небезпечне судинне ураження центральної нервової системи.

Розрізняють два основних типи інсульту: геморагічний — при розриві судин (крововилив у мозок, під оболонки й у шлуночки мозку), та ішемічний — при закупорці тромбом чи тривалому спазмі судин головного мозку.

Як можна розпізнати ознаки інсульту та що спричиняє його виникнення?

Для розпізнавання існує абревіатура МОЗОК: М — мовлення — це порушення мови. О — очі — двоїння в очах, порушення зору. З — запаморочення. О — обличчя — перекошення обличчя. К — кінцівки — поява слабкості в кінцівках з одного боку.

Серед основних причин інсультів можна назвати неконтрольований артеріальний тиск, відсутній контроль за рівнем холестерину і глюкози крові, а ще неправильне харчування, ожиріння, малорухомий спосіб життя, наявність миготливої аритмії без адекватної медикаментозної профілактики, ну і, звичайно, — паління, алкоголь.

Наскільки поширеним явищем інсульт є сьогодні?

У 2016 році у Володимирецькому районі було зафіксовано 120 інсультів (з них 33 випадки у людей працездатного віку), у 2017-му — 125 (28 в людей працездатного віку), за 9 місяців 2018 року — 118 інсультів (27 випадків — у людей працездатного віку).

За минулий рік у Рівному зафіксовано близько 600 інсультів по місту, з них десь 150-180 летальні. Ще 50-60% — стійка інвалідизація. Середній вік зазвичай 60-70 років, хоча нині є багато інсультів і в 35-40 років, і це дуже тяжкі форми.

Що слід робити, надаючи першу допомогу?

Сьогодні часто люди, не знаючи, як правильно надавати допомогу, роблять все, що чули колись від когось. Так от, щодо першої допомоги: ніхто не збиває тиск, не качає яйцями і не чекає, коли відпустить! Чимшвидше — виклик швидкої, доставка до найближчого комп’ютерного томографа і після отримання результату госпіталізація у спеціалізоване відділення.

При геморагічному інсульті (пов’язаний із розривом мозкової артерії) має бути огляд нейрохірурга, інколи — й оперативне втручання, лікування в неврології, реанімації, нейрохірургії.

При ішемічному інсульті (пов’язаний із закупоркою судини), якщо від початку симптомів не минуло більше 3 годин і нема протипоказів — проведення в лікарні тромболітичної терапії. Для цього треба специфічний препарат, який не в кожній лікарні й аптеці є, бо коштує доза до 30 000 грн.

Чого слід остерігатися людині, яка пережила інсульт та які можливі наслідки після хвороби?

Якщо пацієнт виживає, то часто з тяжкою інвалідизацією, порушенням самообслуговування і потребою стороннього догляду. У 20% випадків пацієнти відновлюють самостійність після інсульту.

Мають бути проведені ще й заходи вторинної профілактики: прийом специфічних ліків, наприклад, для розрідження крові, контроль артеріального тиску, глюкози, холестерину, ваги тіла, фізичної рухової активності.

Якщо ж говорити про наслідки, в основному вони залежать від величини і локалізації інсульту: від легкого порушення пам’яті, координації, зору до тяжкої інвалідизації, смерті.
 

Які найпопулярніші міфи про інсульт?

Міф № 1. При інсульті потрібен спокій, хворого не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої.

Насправді усіх хворих з інсультом якомога швидше треба доставити до лікарні, де вони можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах «швидкої» може погіршити стан здоров’я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт. ст., не зупинена кровотеча, кома).

Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування в закладі, де немає належних ресурсів, спеціалістів та обладнання.

Міф № 2. Для того, аби запобігти інсульту або «пролікуватися» після перенесеної хвороби, необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись та почистити судини.

Чесно кажучи, «прокапування» немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розвинених країнах. За рекомендацією лягти «прокапатись» може стояти що завгодно, але не науково-обґрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.

Міф № 3. Час лікує.

Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі.

Насправді мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень. Але відбувається це лише упродовж перших 2-3 тижнів, не у кожного хворого (здебільшого при невеликих ураженнях) і зазвичай не повною мірою.

Щоби досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потребують реабілітації.

Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а із занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі.
    
Міф № 4. «Треба одразу збити тиск» — це неправильно!

Артеріальний тиск треба знижувати повільно; якщо зафіксовано більше 220/120 мм.рт.ст — це на рівні першої допомоги. Бо часто підвищений тиск — це не причина інсульту в даний момент, а його наслідок. Мозок через закупорки судин опиняється в стані гіпоксії і «змушує» серце підвищити насосну функцію, щоб під цим вищим тиском кров хоч якось пробігла через звужене місце — це називається «компенсаторна реакція».

Якщо ж в даному випадку тиск знизити — то кровопостачання страждаючого від закупопки судини мозку зменшиться і ще швидше гинутимуть нейрони — цим хворому роблять гірше.

Медіакіт сайту/ціни на рекламу
Коментарі:

Останні новини