Як потрібно організувати збори релігійної громади, щоб ваша церква законно і мирно перейшла до ПЦУ?

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

У грудні минулого року утворилась ПЦУ — канонічна Православна церква України. До її складу переходять церкви і громади, що належали до Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви.

А от перед громадами Української православної церкви Московського патріархату стоїть вибір — або приєднатися до новоутвореної незалежної Української церкви або вписати у своїй назві приналежність до Російської православної церкви.

Так пише закон, точніше, зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які народні депутати прийняли у грудні та січні.

У будь-якому разі громадам колишньої УПЦ МП (зараз фактично не зрозуміло, як називається ця структура, питання підвисло) потрібно робити збори прихожан і приймати рішення по внесенню змін до назв своїх релігійних громад. Строк у них на це до вересня 2019 року. Інакше ці юридичні особи можуть втратити цей статус.

Щоб зрозуміти, як це все має відбуватися, ми звернулися до Ігоря Соколовського, заступника начальника відділу релігії та національностей управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації. Виклад роз’яснення ми подаємо простою мовою.

Ось повна версія його пояснення, викладена офіційно-діловою мовою юридичних документів.

Завантажити документи можна тут.

Також про процедуру переходу і закони, які її регулюють, можете дізнатись з цього відео:

 

Збори потрібно робити в усіх громадах колишньої УПЦ МП?

Так. Бо в будь-якому разі мають бути внесені зміни до статуті релігійної громади. Якщо громада приймає рішення про перехід до ПЦУ, то відповідно саме це і фіксується в статуті. І церква переходить у підпорядкування до Київського митрополита.

Якщо ж громада вирішить залишатись під «крилом» Онуфрія, митрополита колишньої УПЦ МП, то в назві їх релігійної організації має бути закріплене, що керівний центр структури, до якої належить громада, знаходиться в Росії.

Це передбачено законом, який прийняли наприкінці 2018. В ньому йдеться, що релігійна організація чи громада, керівний центр якої знаходиться в державі, що здійснила військову агресію проти України, зобов’язана у своїй повній назві відображати свою належність до цієї іноземної релігійної організації. Юридично Україна визнала Росію агресором у січні 2018 року.

Тобто, якщо громада церкви вирішить залишатись у підпорядкуванні Онуфрію, то її назва тепер має звучати, наприклад, десь так: храм Святих Мучеників Острозької єпархії Української Православної Церкви в єдності з Російською Православною Церквою.

Але все буде залежати від того, яку нову назву візьме колишня УПЦ МП. Зараз необхідність її перейменування оскаржують у Конституційному суді депутати «Опозиційного блоку».

У який термін потрібно внести зміни до статуту релігійної громади?

У звичайних релігійних громад, парафій православних храмів колишньої УПЦ МП є час до 26 вересня 2019 року. А от у монастирів менше часу — їм потрібно внести зміни до свого статуту до кінця квітня 2019-го.

Якщо цього не зробити, назва релігійної громади не відповідатиме вимогам закону і буде вилучена з державних реєстрів, отже, статут анулюється. Тобто юридична особа релігійної громади перестане існувати

Хто може ініціювати збори і хто має право голосу?

За законом — будь-який член релігійної громади. А не виключно церковний староста чи настоятель церкви, як було раніше, і як це прописано в статутах деяких релігійних громад УПЦ МП.

Хто є повноцінним членом релігійної громад? Якогось списку парафіян у православних храмах, що має юридичну силу, не існує. Щоб можна було вважати людину прихожанином, є дві основні умови:

По-перше — повноліття, людині має бути не менше ніж 18 років.

По-друге, віруючий чи віруюча має регулярно відвідувати саме цю церкву і брати участь у богослужіннях.

Як правильно організовувати збори?

Збори не обов’язково проводяться у храмі — це може бути будь-яке приміщення. На них обов’язково обираються голова і секретар зборів, а також лічильна комісія у складі не менше трьох осіб. Рішення обов’язково оформлюється протоколом загальних зборів, які підписують голова та секретар зборів.

Також складається окремий протокол про результати підрахунку голосів лічильною комісією.

Скільки потрібно голосів, щоб змінити підлеглість церкви?

За законом, для цього проголосувати «за» мають не менше ніж 2/3 від членів релігійної громади, що прийшли на збори. Перехід до ПЦУ оформлюється протоколом. Щоб він мав юридичну силу, його повинні підписати усі, хто підтримав рішення.

Чи є у священника якась особлива роль чи «золотий голос» при розгляді питання про підпорядкування церкви?

Храм належить не священнику, а релігійній громаді. Тому настоятель церкви має лише один, звичайний голос, як і усі інші. Це саме стосується і церковного старости (голови парафіяльної ради), хорових та будь-яких інших людей, які обслуговують діяльність церкви.

Який державний орган має зареєструвати оновлений статут релігійної громади?

Раніше це робили держреєстратори в районах. Тепер — обласні державні адміністрації. У Рівненській області ОДА передала ці повноваження управлінню культури і туризму. Зараз там готуються для початку роботи з релігійними громадами за принципом «єдиного вікна».

На сьогодні статут єпархіального управління Рівненської ПЦУ перебуває на реєстрації у Міністерства культури. Типові статути релігійних громад розроблені, але поки не затверджені. Тобто навіть ті громади, які вже перейшли до Православної церкви України, поки не мають власних статутів і не можуть зареєструвати юридичну особу.

Коментарі: