У попередньому матеріалі я розповів про те, як розпочалася моя боротьба з багаторічною системою, яку плетуть наші політики, аби наповнити не казну Держави, а свої статки. Я розповів, яким чином разом із громадськістю робив кроки для зміни питань доріг та лісових угідь. У наступній статі я більш детально розповім про ті питання, які, на мою думку, є не менш важливі для нас з вами.
Реформа судів
Отже, перше питання, це питання судової системи. Адже куди йти, як не в суд, коли Ваші права порушені? Раніше я вірив в силу Закону і справедливість судів, однак життя показало іншу сторону медалі.
Суд не стоїть на захисті прав простої людини а лише олігархів та інших заможних посадовців щоб захищати корумповану систему.
Миритися з цим наша громадська організація «Сотня Майдан» не стала і доклала зусиль, аби провести спочатку обласні, а потім і всеукраїнську акції протесту під назвою «Зміна Судової Системи». Під час маніфестацій ми зібрали підписи та пропозиції громадян України.
Скликавши з’їзд громадських організацій, вирішили написати Резолюцію та надіслати її до Верховної Ради України та Адміністрації Президента.
Отак спільними зусиллями ми зуміли достукатись – і нас почули! Тож певні пропозиції та зауваження були взяті до уваги при внесенні змін в Закон «Про судоустрій і статус суддів». Однак до кінця відповідне питання ще не вирішене, і маємо надію, що таки настане час кардинальних змін. А ми все зробимо для того, аби так і сталося.
Ринок землі – дочасний!
Ще одна болюча тема Українського народу – це наша земля. Вже досить тривалий час так звані СЛУГИ НАРОДУ невпинно намагалися прийняти антиконституційний Закон «Про продаж земель сільськогосподарського призначення». У першому читанні депутати ВРУ хотіли незаконно прийняти через закон можливість викупити 200 тисяч гектарів землі (що прирівнюється до 6 районів Рівненської області) однією особою.
І лише після проведення акцій та пікетів народні обранці внесли поправки, в яких передбачили можливість придбання землі в розмірі лише до 10 тисяч гектар в одні руки.
Це свідчить про одне: влада будь-якими хитрими шляхами хотіла добитися того, аби МВФ дала позичку державі, адже це була одна із умов для отримання траншу. І так ницо опуститися в очах громади могла лише теперішня діюча влада шляхом зухвалого грабунку нашого багатства.
З одного боку – продаж землі досить вагомий для суспільних інтересів та процвітання України. Однак прогалини та недоопрацювання закону про зняття мораторію не дає чіткого бачення, чи не обернеться для нас з вами це, здавалося б, благе та потрібне діло на фіаско та чи не будемо ми з вами в нашій країні полоненими без прав?
Враховуючи практику оренди землі приватними структурами та ділками на термін 49 років, ми неодноразово зіштовхувалися з такими проблемами, як заборона вільного доступу до лісів, озер та полів з написом «вхід заборонений».
То що ж буде, коли ця земля опиниться уже не в оренді, а у власності бізнесменів та приватних фірм з-за кордону?
Ми досить довго вели боротьбу. Були на сесіях Рівненської обласної ради, писали свої зауваження до Верховної Ради та Президента. Також були на акціях та мітингах в Києві, Рівному, Житомирі, Львові та решти міст України.
Та все марно. Нас підло ввели в оману, коли прийняли грабіжницький закон про землю в ніч на 31 березня. Близько першої ночі Верховна Рада ухвалила зміни до Земельного кодексу й інших нормативних актів, які скасовують мораторій на продаж землі аграрного призначення і роблять земельний ринок можливим.
Законопроєкт, написаний ще восени 2019 року, зазнав низки змін. Останні правки вносилися в ніч голосування, завдяки чому документ здобув підтримку не лише більшості депутатів від «Слуги народу», а й опозиційних фракцій «ЄС» і «Голос». Запам’ятайте ці партії, які так низько опустились!
Тож Ринок землі в Україні все таки буде, але лише з липня 2021 року. І попервах українці зможуть купувати не більше, ніж 100 гектарів землі аграрного призначення на 1 людину. Про це і ще про цілу низку обмежень і запобіжників ідеться в законі про обіг сільськогосподарських земель, який Верховна Рада ухвалила в ніч на 31 березня.
Земельний закон став компромісом між владою, частиною опозиції і МВФ. Його розкритикувала ціла низка депутатів, які голосували проти. Водночас аграрні експерти й ті українські фермери, які загалом погоджуються з необхідністю ринку землі в Україні, оцінюють новий закон неоднозначно. Діючий Президент та його слуги народу проігнорували людей і референдум та Конституцію України, аби задовільнити свої ненаситні вподобання.
Враховуючи теперішній стан ситуації в країні, нам не потрібно продавати сільськогосподарські землі.
Адже більш дорогоцінного в Україні нічого немає.
Земля – це наша найбільша цінність за яку інші країни нераз говорили, якби в них були такі землі як в України то їм не потрібно було б а ні газу ані нафти.
То яка ж справжня ціна Землі в Україні?
ЗЕМЛЯ УКРАЇНИ – БЕЗЦІННА!
То до чого я вам це все розповів? Лише з однією метою: щоб ви пам’ятали, що ми будуємо своє майбутнє самі – і ніхто не вправі його забирати у нас.
Ваш Анатолій Полюхович.
