У Києві 6 вересня відбулася Всеукраїнська нарада за участі керівників професійно-технічних закладів, роботодавців та управлінців. Одним із її учасників був директор Володимирецького ВПУ-29 Валерій Боровик, який балотується кандидатом у депутати Рівненської обради від партії «ЗА МАЙБУТНЄ».
Нарада мала дорадчий характер і партійність
Збори освітян професійно-технічної сфери ініціювала політична партія «ЗА МАЙБУТНЄ».
Але не буду вдаватись до зловживання назвами і гаслами політичної реклами, бо мета цього матеріалу не стільки в рекламі, скільки у самій проблемі виживання профтехосвіти.
В Україні і на Рівненщині зокрема професійно-технічна освіта переживає не найкращі часи. Років три тому влада анонсувала реформи у цій галузі. Але чи відчули їх на собі заклади? Окрім розмов, справа далі не пішла.
Про столичну подію і загалом про життя Володимирецького вищого професійного училища № 29 розказав його директор – Валерій Пилипович Боровик.
На нараду, за його словами, з’їхались десятки керівників закладів профтехосвіти, роботодавців, управлінців з усієї України. Подія відбувалась у Верховній Раді України. Концепція обговореного того дня законопроекту передбачає фінансування закладів профтехосвіти і з державного, і з місцевого бюджетів, і коштом фізичних та юридичних осіб. Також прописане використання грантів і благодійної допомоги.
Валерій Боровик, директор Володимирецького ВПУ-29
– Загалом подія цікава, бо вдалось поспілкуватись з колегами і взяти деякі практичні ідеї щодо діяльності наших установ. Сам законопроект привабливий і перспективний, аби вдалося його реалізувати. От пройдуть вибори до місцевих рад і буде зрозуміло, чи є шанси втілити хороші концепти змін до кращого у навчальних закладах і громадах загалом, – розказує директор Володимирецького ВПУ-29.
Законопроекти подають, але що змінилось?
«Кваліфіковані професійні кадри – вкрай потрібні, але сьогодні профтехзаклади не можуть забезпечити їхню якісну підготовку. Адже в більшості мають застарілу матеріально-технічну базу», – сказано у пояснювальній записці до законопроєкту.
Реалізація цього законотворчого проекту зміцнить зв'язок між профосвітою та виробництвом, дозволить залучити бізнес до модернізації навчальних закладів. Зокрема, передбачено, що підприємства, які робитимуть замовлення та фінансуватимуть підготовку фахівців, матимуть від держави податкові пільги.
У 2017 році законодавці ініціювали формування пропозицій до регіонального замовлення підготовки робітничих кадрів. Це давало можливість збільшення кількості випускників, працевлаштованих за набутою професією, їх адаптації на робочих місцях. Наступним кроком у реформуванні повинно було бути створення професійних центрів. За фактом – 64 % учнів професійно-технічних закладів отримують саме повну середню освіту. У 2017 році в областях мали створити по два-три професійні центри, із залученням бізнесу та відповідних програм.
– Цьогоріч у нашому училищі навчається 478 учнів. Вони отримують первинну професійну освіту. 22 слухачі – на курсовому навчанні. Це вузькопрофільне навчання певному виду майстерності – інсталяції електричних, твердопаливних котлів, зварювальні роботи, кулінарне і кондитерське мистецтво. Слухачі можуть отримати сертифікат, свідоцтво чи диплом – залежить від результату оцінки. Станом на цей рік у нашому закладі вдалося сформувати одну з найкращих в області виробничих баз! Але меж досконалості нема, – посміхається Валерій Боровик.
Чи треба громаді фахівці профтехосвіти?
Майбутнє громади – за якісною професійно-технічною освітою. Це аксіома, озвучена керівником училища. Він впевнений, що подібні заклади повинні і можуть випускати фахівців, які матимуть попит на ринку праці.
Але в Україні поки що цей ринок блокований низькою оплатою. Всі шукають заробітку у Європі, але так не має бути, зазначає Валерій Пилипович:
– У діючому законодавстві шукаю, як стимулювати учнів до вступу і навчання у нашому закладі. Треба підтримати молодь і дати можливість створити тут, на місці, у своєму селі чи селищі малий бізнес. Треба відкривати творчий потенціал підлітка і розвивати його. Проаналізуймо, коли помітне економічне зростання держави? Я скажу: тоді, коли у селах на рік по двадцять-тридцять будинків виростає. А їх будують наші випускники! – піднесено й емоційно обґрунтовує свою думку співрозмовник.
Вчитися у профтехучилищі має бути модно
У реаліях української варіації спроможності бізнесу, працедавців та потреб кожен шукає свою нішу.
Тож, за словами мого співрозмовника, дітям важливо дати поштовх і підтримку у перших кроках до самоствердження як фахівця. Якщо досі у профтехучилище йдуть здебільшого ті, хто у випускних класах себе не реалізував чи не вдалось вступити з певних причин у ВУЗи, то завтра випускник школи буде цілеспрямовано планувати вступ до місцевого навчального закладу профтехосвіти – бо має попит на ринку праці. Тоді й навчання буде перспективне і з високими результатами та гарантованим працевлаштуванням випускника.
– Моя мета сьогодні, як керівника профтехучилища – захистити право закладу називатись «Володимирецьким професійним коледжем». У вересні вже подали пакет документів у Міносвіти на акредитацію цього рівня. Це буде вагоме досягнення для вступників насамперед, бо вони вже будуть студентами і отримуватимуть стипендію не 490 гривень, як нині, а на рівні технікумів і ВУЗів – 1560 гривень. Є ж різниця? – впевнено аргументує директор.
Сьогодні профтехучилище має акредитацію підготовки дипломованих спеціалістів для галузі «Електротехнічне будівництво» та «Харчування». Якщо вдасться отримати акредитацію коледжу, то випускники певних професій зможуть отримувати вищий розряд, а це означає, що вони будуть конкурентно спроможні серед інших і потенційно спроможні знайти собі високооплачувану роботу, зазначив у розмові Валерій Боровик.
В середньому в Європі 40% випускників закладів середньої освіти отримують професійну освіту, а в Чехії, Хорватії, Австрії та Фінляндії цей відсоток сягає 70% та більше.
Сьогодні життя у Володимирецькому ВПУ-29 вирує: тут своїми силами облаштовують територію, асфальтують доріжки і інсталюють власні творчі поробки учнів. Адміністрація готує і подає власні проєкти на конкурси по енергефективності, до ДФРР та на різні гранти. Хочуть, бо є у тому потреба, перейти на енергоефективну сонячну чи вітрову енергетику. Щоб і дітей навчити новому, і заклад удосконалити.
На час публікації цього матеріалу вже прийшла звістка з Міносвіти про те, що "Володимирецьке ВПУ-29" таки вибороло свою мрію - отримало статус коледжа. Цією радістю від реалізації амбітної багаторічної мрії колективу закладу поділився Валерій Пилипович Боровик. Порадіймо за їх досягнення!
«Майбутнє – за якісною професійно-технічною освітою. Наші заклади повинні випускати фахівців, які матимуть попит на ринку праці. Тому партія «ЗА МАЙБУТНЄ» вимагає негайного розгляду та ухвалення законопроєкту про професійно-технічну освіту!», – йдеться у повідомленні прес-служби партії за висновками Всеукраїнської наради за участі керівників професійно-технічних закладів, роботодавців, управлінців. Їхні пропозиції та зауваження узяті в роботу, і вже завтра депутати від групи «ЗА МАЙБУТНЄ» зареєструють законопроєкт у Верховній Раді.
ВІД АВТОРА: Фахівці будівельно-монтажних та ремонтно-опоряджувальних робіт будуть затребувані державою одразу, як тільки державі стане цікавий розвиток і зростання, або коли ринок праці в Україні вийде на європейський рівень. А для того, щоб професійна освіта відповідала запитам ринку праці, треба застосовувати компонент соціального і державно-приватного партнерства. Його ключовими учасниками стане роботодавець і держава. Вони сформують професійні стандарти і реалізують систему дуальної освіти, як от у Німеччині, де мені вдалось стажуватись у 2018 році. Бо там навчання у профтехосвітніх закладах передбачає потужні технічні бази з новим устаткуванням та працевлаштуванням ще у процесі навчання. У Німеччині фаховий робітник у пріоритеті. Може й у нас у найближчому майбутньому це дасться реалізувати. Якщо до проблеми підійдуть фахівці-законотворці.
