Такими рядками зазвичай закінчував Володимир Коровкін свої виступи, коли розповідав про рідну електростанцію та її місто-супутник, які він спільно з колегами-однодумцями «будував з нуля». «Приїхав на невизначений час, а залишився на все життя. Настільки прикипів душею до цього краю, людей, станції, міста, що в подальшому на всі пропозиції відповідав відмовою. І до сьогодні я не залишаюся байдужим спостерігачем», - сказав Володимир Олександрович в одному з останніх інтерв’ю.
Мітинг з нагоди пуску енергоблоку №1 РАЕС
Атомник, інженер, науковець, вчитель, людина з активною життєвою позицією. Геній. Легенда. Є багато слів, якими можна спробувати охарактеризувати Володимира Коровкіна. Однак немає таких слів, які повною мірою могли б розкрити масштаб його особистості, і масштаб тієї втрати, яку сьогодні зазнала атомна галузь та енергетика загалом. Він був справжнім ЛІДЕРОМ. Його ставлення до роботи завжди вирізнялося максимальною віддачею, Володимир Олександрович відзначений найвищою нагородою ВАО АЕС «За високі досягнення» (Excellence Award), його високий професіоналізм відмічений багатьма іншими урядовими та корпоративними нагородами. За рішенням Будапештської асамблеї WANO Володимир Коровкін входить до списку шести кращих у світі операторів атомно-енергетичного комплексу. Під його керівництвом було введено в експлуатацію п’ять атомних енергоблоків України: чотири енергоблока Рівненської АЕС і енергоблок №2 Хмельницької АЕС. При цьому він був дуже простою та чуйною людиною, тому і був таким популярним як серед атомників, так і мешканців міста.
Пуск енергоблоку №4 РАЕС
Володимир Олександрович назавжди залишиться в пам’яті колег та всіх, хто його знав, працьовитим, чесним, ерудованим, відповідальним і принциповим, особливо, до питань, важливих для безпеки. «Ми побудували атомну електростанцію, якою можемо пишатись. Ціною просто неймовірних зусиль вдалося дати життя рівненському енерговелету. Нинішньому поколінню атомників хочу сказати, що працівник атомної галузі – це найбільша відповідальність, і я радий, що традиції, закладені нашим поколінням першопрохідців, підтримуються і розвиваються». Таким був дороговказ для майбутніх поколінь від першого генерального директора РАЕС. Його грандіозні професійні здобутки повинні надихати усіх атомників на подальший розвиток атомної енергетики та рідної держави.
Поховання відбудеться 17 жовтня у закритому режимі тільки для членів родини.
Віддати останню шану Володимиру Олександровичу можна біля спеціально облаштованого місця прощання біля Палацу культури РАЕС ім. Л. Українки з 16 години 16 жовтня до 09 години 17 жовтня.
