Якщо хочете урізноманітнити своє дозвілля та відпочити з користю не лише для себе, а й для усієї сім'ї, не полінуйтеся спробувати себе у ролі рибалки. Осінь – якраз підходяща пора: комарики вже сховалися, але й холод не такий сильний. Про користь – то не лише про спійману на гачок рибку, а більше про нові враження та вміння.
Зовсім не знаєте, з чого почати та куди їхати? З першим питанням вам допоможе перше-ліпше посилання на типовий пошуковий запит (поплавкова вудка, наживка тощо). А от з місцями для риболовлі вже складніше: тут, якщо і знайти якусь інформацію, то можна розгубитися.
Тож аби спростити задачу, ми звернулися до досвідченого рибалки та активіста з Володимирця Миколи Латути. Чоловік дуже любить риболовлю, вже має свої рибальські секрети та звички. А ще не полінувався зорганізувати однодумців для зариблення селищного басейну та подальшого догляду за молодняком.
Микола охоче поділився місцями для рибної ловлі, які точно заслуговують уваги.
– На жаль, реалії сьогодення такі, що хорошим місцем для ловлі риби в нашому регіоні можна вважати будь-яку водойму, в якій браконьєри залишили хоч щось. Через район протікає Стир і Горинь, є безліч стариць та заплав.
Кожен сезон відрізняється, все через різну температуру води, яка впливає на поведінку риби.
Осінь – пора холодної води, дощів та постійної зміни погоди. У цих умовах, зазвичай, мирна риба припиняє вести активний спосіб життя, гуртується в глибоких місцях, мало харчується і тому стає нецікавою для рибалок. Натомість «наганяти жирок» на зиму виходить хижак: в наших водоймах це окунь, щука, жерех, рідше – судак та в’язь.
У нашому районі окунь і щука мешкають, напевне, у 90% всіх водойм. Та простіше цю рибу спіймати там, де є місця, які вона полюбляє.
Щука, наприклад, любить корчисті місця, водяну рослинність, очерет тощо.
Окунь тримається на перепадах глибин, так званих «перекатах», і залежно від температури води може виходити на мілину, або ж, навпаки, на глибші місця.
Судак полюбляє ями: чим глибше, тим краще.
Проте, на превеликий жаль, багато диких людей живуть одним днем, і заради того, щоб один раз нажитись, знищують дуже багато і дрібної, і великої риби забороненими знаряддями, такими як електровудочки, вибухівка та сітки. Штрафи за ці порушення смішні, тож ніхто нічого не боїться! От у Франції, наприклад, штрафи до 20000 євро, а в нас – 300-700 грн!
Є у нас також хороші і великі озера, але через їх незаконне захоплення місцевими громадами, доступ є не до усіх. От і лишається рибалити на річках, доступ і доїзд до яких є майже скрізь. Якщо не шкода підвіски, то хороша рибалка може бути на Білому озері, бо завдяки рибалкам м. Вараш популяції риб у цьому озері збільшились.
Також можна порибалити і на приватних водоймах, наприклад, на ставах біля с. Балаховичі. Ще наші риболови часті гості у сусідньому Сарненському районі: став у с. Іванівка та місце для полювання і рибальства «Залив» поблизу с. Страшево.
Для новачків у цій справі ще підкажу: зброя осіннього рибалки – це спінінг. «Що на що клює» – поняття безкінечне, є безліч приманок, широкий вибір вудилищ та котушок.
Приманки на хижака потрібно підбирати, наприклад, навіть протягом доби, вподобання хижака можуть мінятись кардинально. Якщо в ранковому тумані щука кидалась на величезну блешню, то після сходу сонця може захотіти щось менш грубе, наприклад, невеликі силіконові приманки.
Поки якоїсь інтерактивної мапи місць для риболовлі в нас немає. Але найкраще дізнатись про кльов на водоймі допомагають два методи: почути від друзів, а також поїхати і спробувати!
