Собака – друг людини: цю істину 27-річна варашанка Ольга Політаєва знає ще з раннього дитинства, адже скільки пам’ятає, стільки пов’язує себе із тваринами. Сьогодні дівчина не тільки закріпила в собі цей фундамент довіри і дружби. Наразі вона – лікар ветеринарної медицини, кінолог і заводчик рідкісної в Україні елітної породи собак – американського буллі.
– Я з раннього дитинства постійно мала справу з різними тваринами, – сміється пані Ольга. – У мене вся моя рідня така: всі ми жалісливі і завжди намагались допомогти тваринці, яка страждає – чи то ворона, чи то собака, чи то кіт. Навіть на днях моя старенька бабуся подзвонила мені – рятувати якесь бездомне кошеня. Вже як побачили страждання живої істоти, то мимо не пройдемо. Тому, звичайно, я обрала для себе ветеринарію. На навчання до Києва поїхала, не повірите, – теж зі своїм псом.
Собаку знайшли аж в Польщі
– Десь роки два тому ми з моїм чоловіком Дмитром вирішили завести ще одну собаку. Доля склалась так, що зупинилась саме на американському буллі.
Американський буллі – нова порода собак-компаньйонів (виведена в США). Буллі виглядає собакою із міцною атлетичною статурою. Справляє враження накачаної, кремезної собаки. При цьому вона має надзвичайно м’який характер, тому підходить для утримання в сім’ях з дітьми, зберігши лякаючі риси бультерьерів і американських стаффордширських тер’єрів – саме ці породи собак задіяні у виведенні американського буллі.
Бренду цуценям купили в Польщі
– Оскільки порода дуже «молода», відшукати цуценя американського буллі в Україні було дуже важко, а тим більше з документами. Коли платиш за собаку більше 2000 доларів (кілька років тому дорослий американський буллі коштував у межах 15 тисяч доларів – авт.), хочеться бути впевненим, що це виросте саме та собака, за яку ти виклав круглу суму грошей, без проблем зі здоров’ям і з чистим родослів’ям. Отож, свою маленьку Бренду ми знайшли аж в Польщі.
Ольга з Дмитром забронювали цуценя через інтернет у заводчиці з Польщі, вичекали ще місяць, поки маля підросте, і поїхали його забирати.
– Це був перший наш раз, коли ми наживо побачили цуценя американського буллі. І одразу в нього закохались. Хоч і документи на той момент ще не були готові, ми одразу підписали договір купівлі-продажу, а заводчиця надала розписку, де гарантувала надіслати документи згодом. Ось так в нашому житті з’явилась Бренда.
Документи їхали з Америки
Документи на собаку – це паспорт, куди записуються всі щеплення, і щеняча карта, яка підтверджує породність собаки. Згодом щеняча карта замінюється на родовід.
– Щенячі карти ми замовляли в США, бо саме там знаходиться Клуб американських буллі АВКС (American bully Kennel Club). В Україні подібними питаннями займається Клуб собаководів України. Але оскільки американські буллі – порода молода і тільки нещодавно визнана в Україні, керування подібними питаннями АВКС ось-ось має передати КСУ. А поки що працюємо напряму із США.
Корм – зручніше
Ольга запевняє: догляд за собакою елітної породи нічим не відрізняється від догляду за будь-якою іншою собакою.
– Якщо ти любиш домашнього улюбленця, то ти про нього дбаєш. Ось і все. Ти будеш дбати, щоб він не захворів, а це – збалансоване харчування, купання, прогулянки і обов’язкові щеплення. Звичайно, вже залежно від породи підбираєш улюбленцю корм, який йому підходить.
Раціон може бути як натуральним – м’ясо, овочі, яйця, так і збалансованим кормом. Однак, запевняє Ольга, останній варіант – зручніший.
– Ми об’їздили зі своїми собаками чи не всю Україну: і в Залізному Порті були, і в Карпатах. В поїздках, коли є під рукою корм, проблема пошуку здорового харчування для хвостатих відпадає.
Собака – це відповідальність
– Ти так просто вже нікуди не поїдеш надовго, коли в тебе вдома є тварини. Бо треба шукати людину, яка за ними догляне в такому випадку.
Якщо ти любиш свого собаку, то, в якому б стані ти не був, – ти знаєш, що йому потрібна прогулянка. І вранці встаєш і йдеш вигулювати песика. Мати домашнього улюбленця – це велика відповідальність і дисципліна самого себе.
Для нас буллі взагалі зручні у всьому: вони не є надмірно активними собаками – їм достатньо погуляти півгодини, вони легко піддаються дресурі, вони не є агресивними, а зовсім навпаки: дуже довго залишаються дітьми в душі, як кажуть. Навіть дорослий пес буде бавитись м’ячиком. Так, зовнішньо буллі може виглядати як бійцівська собака, але натурою – ні, ніяк і ні за яких обставин. Це чи не найдобріша собака у світі.
Буллі – дуже контактна собака.
– Якщо ви обираєте таку породу, будьте готові, – запевняє пані Ольга, – що у вас з’явиться ще одна дитина в домі. Вона потребує багато уваги не в плані догляду, а в плані любові.
Друга для Бренди знайшли аж під Києвом
– Партнера для нашої буллі шукали через інтернет на українських торговельних майданчиках. Знайшли аж у Вишгороді, через ОLX. В колах заводчиків подібна процедура платна, а ціна і формат розраховування – за домовленістю: або розрахунок грошима, або з приплоду власник кобеля обирає собі цуценя.
мама Бренда і одне з її цуценят
Тут пані Ольга розповідає цікаві нюанси:
– Є спеціальні стимулюючі тічку препарати, часто їх використовують, щоб встигнути виростити цуценят до крупних свят: наприклад, краще вони продаються в якості подарунка на Новий рік тощо.
Бренда народила 7 здорових цуценят. Однак перших три дні вона не спала.
– У неї був сильний стрес. Це важко згадувати, вона нам як дитя, тому, звичайно, ми всі переживали разом із нею. Але все поступово увійшло в свою колію.
Не можна знати наперед, яке харчування оберуть майбутні власники для цуценят, тому Ольга малюків привчила і до корму, і до «натуралки» – телятина, курятина, овочі – собачки дуже люблять капусту, моркву, гарбуз та яблука.
– Важливо розуміти, що сухий корм вже є збалансованим, він не потребує додавання вітамінів, чого не скажеш про «натуралку». Тому, якщо, наприклад, даю цуценятам курячі серця, додатково поливаю їх лососевою олією.
Чому буллі такі дорогі
– Цуценя американського буллі коштує в межах 2000-2500 доларів, в залежності від окрасу і статі. Люди, які знаються на породистих собаках, розуміють, звідки випливає така ціна. Це далеко не «халява».
Вирощувати щенят – це важка, фінансово затратна робота у форматі 24/7. Те, що вони зруйнували пів будинку – це і так зрозуміло. Чоловік мій працює на РАЕС, о 5 ранку він прокидається, прибирає за собаками, вигулює їх, їде на роботу, повертається і все по колу. Це велика відповідальність. Ти не маєш права і можливості захворіти – тобі ніколи, бо в тебе є собаки, за якими потрібен постійний догляд.
Так, це безмежна кількість любові і позитиву у відповідь. Але за всім цим стоїть титанічна робота і витрати – не тільки на утримання собак, а й на ремонт помешкання.
Бренда зі своїм другом Авеніром
У нашому випадку важко назвати це бізнесом, адже ми Бренду брали для душі. Загалом все це – дуже дорого. Утримання дорослої собаки в місяць обходиться в межах 3000 гривень. Основна частина витрат йде на корм. Але наша друга собака Мілка – метис вівчарки і пітбуля, вона не вважається породистою, утримання її обходиться в ту ж саму суму.
В’язка породистих собак коштує в межах 2500 доларів
Уже під час тічки собаці змінюється раціон. Це – додаткові витрати.
Під час вагітності собаки – консультації, огляди у ветеринара, УЗД.
Цуценят практично одразу починаєш підгодовувати. На початку вистачало пакетика спеціальної суміші на день – близько 70-80 гривень.
По мірі росту малюків ростуть і їхні апетити, а тому – й вартість харчування. Окрім молокозамінних сумішей, додається корм, натуральне харчування, вітаміни. В першу чергу – це яловиче/теляче м'ясо, курятина, лівер. Сама лососева олія коштує 700 гривень за літрову банку.
Вакцинація: для одного цуценяти їх треба зробити три, а цуценят у нас було сім. Одне щеплення коштує в межах 400 гривень.
Окрім всього цього регулярно купували дрібнички для догляду (пелюшки, шампуні тощо), додаткові смаколики для наших «діток», адже завжди хочеться тішити малят.
Виготовлення щенячих карт коштує 30 доларів на одне цуценя.
Виставці собак завадив карантин
– Бренда участь у собачих виставках ще не брала, але двох наших цуценят вже готують до подібного заходу. Ще одне цуценя – Мелісу – я сама планувала дотримати в себе, щоб взяти участь у виставці. Але, на жаль, подібні заходи наразі відмінені в групі «бебі-клас» через карантин.
Ми – не Розплідник!
– Розплідник – це в першу чергу конвеєр. Соціалізація, любов і теплі почуття тут зведені до мінімуму. Собака народила, цуценята підросли, їх продали; і так по колу. В розплідниках собаки живуть у вольєрах. В хороших розплідниках вольєри великі, в поганих розплідниках – маленькі.
Навіть при адекватному ставленні до собаки в розпліднику просто руки не доходять до кожного цуценяти, щоб приділити йому увагу і любов. Тобто маля росте в межах великого/маленького вольєру. Воно не навчене соціалізації, культури поведінки в приміщенні, при тому, що ця собака повинна жити в приміщенні! Буллі не пристосовані до життя на вулиці, на дворі.
Ми мали негативний досвід роботи з розплідниками, поки шукали собі цуценя. З Росії нам привезли собаку, від якої ми в результаті відмовились. Нам скинули відео з нею – цуценя виснажене, худе, перелякане. Воно боїться всього навколо, адже ніколи не було за межами свого вольєру, незалежно від його розміру.
Наша Бренда – так, все було чудово, вона була доглянута, здорова. Але вона не знала найелементарніших правил поведінки під час прогулянки, вона два тижні боялась бордюрів і не знала, як їх переступити.
Тому коли є можливість обирати між розплідником і собакою із сім’ї, то я рекомендую другий варіант.
Собаки живуть з нами в домі, це – соціалізація на рівні природності. Ми не тільки їх ростимо, а й виховуємо. Так, вони викохані, залюблені, але й насваримо, коли є за що, щоб не хуліганили. До вас поїде собака, яка знає, що не можна гризти електродроти в домі тощо. В подальшому цей нюанс вже не здається таким дріб’язковим.
Віддати собаку – отримати нову рідню
– Зовсім скоро в Києві плануємо організовану зустріч всієї цієї сім’ї – наша мама Бренда, кілька її цуценят і їхній тато Авенір. Ми постійно на зв’язку з власниками наших малюків, консультуємо, ділимось враженнями і новинами. Вони ж викохані нами, як рідні діти, тому звичайно – хочеться і бачити, і знати, як вони ростуть. І це вже назавжди!
У планах – нова бізнес-ідея для Вараша
– Ми якось поїхали в Єгипет, а собаку не мали на кого лишити. Мусили везти в Київ в облаштований для таких цілей готель. Там умови були не дуже хороші: тварини перебувають в клітках і їх вигулюють мало.
Наразі ми у Вараші в себе вдома відкриваємо схожий готель для тварин. Але у нас велика закрита територія, цілком облаштована для собак і котів.
Думаю, станемо не раз в нагоді варашанам, адже подібного готелю для тварин у нашому місті нема.
