Не так давно Міністерство охорони здоров’я ввело новий санітарний регламент для навчальних закладів нашої країни. Відтак українські школи вже з початку 2021 року працюватимуть за дещо жорсткішими правилами. Однією з причин, очевидно, послужили непоодинокі випадки харчового отруєння школярів, що траплялися в різних регіонах. А з іншого боку, навіть під час занять діти умудряються купувати продукти, які зовсім не сприяють їхньому здоров’ю.
Своїм нововведенням міністерство має на меті розвернути школу до здорового харчування. А з іншого, відчувається прагнення розширити можливості такого харчування з допомогою сертифікованого кейтерингу та створити у школах безпечні умови для навчально-виховного процесу. Тим, як норми нового санрегламенту з 1 січня впливатимуть на життя шкіл, зацікавився наш кореспондент.
Що з меню потрапило під заборону?
Востаннє санітарний регламент для шкіл уточнювався сім років тому. Та, зацікавившись думкою директора Володимирецького районного колегіуму Анатолія Остапенка (очолювана ним школа особливо чутлива до новацій у сфері харчування і першою в районі випробувала систему Євгена Клопотенка), почули, що в оновленому регламенті змін хоч і небагато, все ж, вони стались і можуть бути досить відчутними.
Якщо раніше, згідно з діючим регламентом, у шкільному буфеті своє місце займали чіпси й газовані напої, то з 1 січня їх на прилавку вже не буде. По суті, їх віднесено до числа «шкідливих». А ще одним обмеженням уточнюється меню шкільних обідів – вводяться жорсткі норми по використанню солі і цукру. Згідно з рекомендаціями ВООЗ страви, приготовані у шкільних їдальнях, повинні містити не більше 0,12 грама солі і 10 грамів цукру на 100 грамів готового продукту. А це значить, що щедро присолених продуктів (для прикладу – чіпсів, сухариків, сосисок) на учнівському обідньому столі не повинно бути. Разом із ними забороняються й м’ясні та рибні продукти промислового виробництва, зокрема ковбаси і консерви.
Інакше кажучи, творці нового регламенту виступають за здорове шкільне харчування, і з цим гріх не погодитися. Користь і в тому, що школярі менше зловживатимуть кавовими й газованими напоями. Натомість організаторів харчування орієнтують на приготування молочних продуктів (особливо у дитсадках і початкових класах) та використання овочів і фруктів. При цьому салати мають бути свіжими і без майонезу, бутерброди – з житнього або цільнозернового хліба з твердим сиром, яйцем, вершковим маслом та зеленню, молочні продукти – без штучних підсолоджувачів і з дозволеним вмістом цукру.
Кейтеринг – добре. А як із комп’ютером?
У школах дозволили кейтеринг, однак за умови, що він буде сертифікований. Це чужинське слово означає доставку провізії, точніше – надання послуг по приготуванню і доставці їжі, а при бажанні – й по сервіровці столу. Це досить вдале запозичення з європейської практики. І з якогось часу в районному колегіумі ним користуються. Пояснюється це, зокрема, й тим, що окремих батьків (а відтак і їхніх дітей) шкільний обід не завжди влаштовує, а от смачним, привезеним із надійного харчового закладу бутербродом школяр скористається.
На думку директора колегіуму, кейтеринг – ніяка не надмірність. Він повинен бути. Ну а пункт з дієтичним харчуванням А. Ф. Остапенка давно не дивує. Каже, школа роками враховує потреби дітей, яким призначено певні обмеження в харчуванні. Більше того, доводиться переконувати окремих батьків, яких непокоїть дитяча дієта. Тож педагогів хвилює інше: як у доволі непростих умовах, коли відчувається нестача коштів, виконати додаткові вимоги регламенту і забезпечити передбачене ними здорове харчування. Адже якими б доречними не були вимоги до меню, їх важко дотриматися в умовах, коли робитиметься це у межах півтора-двох десятків гривень на день. Цих коштів аби лиш на суп вистачило. А де взяти на молоко, фрукти і йогурти? Й у кого брати молоко, яке, по-перше, не дешеве, а по-друге, виробника, який би забезпечив належну його якість, вдень з вогнем не знайдеш?
Прикрість і в тому, що одним лише харчуванням перелік питальних знаків не обмежується. З 1 січня у школах забороняються комп’ютери з екраном менше 15 дюймів. А це все одно, що спробувати поставити на шпагат новачка, який щойно почув про гімнастику. Ця ситуація особлива не лише для сільських шкіл, які, зазвичай, вдовольнялися тим, «що дадуть», а й такого велетня, як колегіум. У відповідності зі старим регламентом шкільні комп'ютерні класи в наших школах сертифіковані, а от новий вимагатиме оновлення комп'ютерної техніки, у кращому разі – її частини. Зрозуміло, не кожній школі це під силу. Та й місцеві бюджети навряд чи витримають такий тягар.
Відрадно, що школам дозволяється і проводове, й безпроводове підключення до інтернету. Але й тут свій нюанс: якщо застосовується вайфай, роутер має знаходитися не нижче двох метрів від підлоги. Вважай – під стелею.
Ще одна вимога стосується внутрішніх санвузлів. За їх облаштування останнім часом взялися. І все ж, у десятку шкіл, як повідомили з райуправління Продспоживслужби, при потребі діти біжать на вулицю. Це забагато навіть у порівнянні з середнім показником по країні. А отже, є загроза, що школярам загрожуватимуть пов'язані з переохолодженням урологічні недуги. Створюючи сприятливі умови для праці та навчання, місцева влада має подбати й про медогляди шкільного персоналу. І з цим, про що не раз писалося, теж не все гаразд.
Треба гроші, а де їх брати?
Як уже зазначалося, новий санрегламент передбачає правильні нововведення. Молочні продукти й овочі, фрукти і риба, м'ясо замість ковбас та консервів у раціоні школяра повинні бути. Однак усе це має певну ціну, і вона не тільки відчутна, а й під впливом інфляції схильна зростати. Звісно, у регламенті не значиться, де взяти гроші на рекомендовані продукти. Тож, на думку А. Ф. Остапенка, шкільне меню доведеться коригувати, при цьому, крім суто грошового, постане й інше питання – де, у кого взяти якісне м'ясо і молоко.
Спокійніше зреагував на регламентні новації директор Воронківської ЗОШ Аркадій Тарасюк (в очолюваній ним школі харчування дітей здійснюється чорнобильським коштом). Проте й тут «картинка» не зовсім чітка. Якщо організатори харчування якось ще забезпечують учнівський обід у межах 20-25 гривень на день, то чи вдасться їм це після 1 січня, коли запрацює оновлений регламент?
Ситуацію з комп'ютеризацією шкіл не скрізь як слід ще й осмислили, але в колегіумі, як і в більшості шкіл, після ознайомлення із регламентними новаціями стурбовані. Не тим, звісно, що за комп'ютером має працювати лиш один учень, а тим, що не всі комп'ютери відповідають регламентним вимогам. Замінити їх більш сучасними – значить, викласти кругленьку суму. А ще важко уявити, як обмежитися 15-20-хвилинною роботою за комп'ютером, коли навчальні потреби значно більші. Що ж стосується дистанційного навчання, яке на години приковує дітей і вчителів до екранів, то воно взагалі в тумані. З одного боку, якась ірреальність, коли інструментом не дають скористатись. З іншого – вимоги диктуються турботою про дитяче здоров'я. А з третього… чому про безпеку дітей не подумали ще на початку масової комп'ютеризації шкіл; чому, б'ючи тривогу щодо комп'ютерів, не ввели обмеження для мобільних телефонів – цих, без применшення, володарів дитячих душ?..
За новим регламентом відповідальними за його дотримання визначено засновників навчальних закладів, їх керівників та надавачів послуг по харчуванню. Але відчувається побоювання, що в кінцевому рахунку крайніми можуть виявитися якраз директори. За даними райуправління Продспоживслужби, перевірки хоч і обмежені, усе ж, вони можуть бути, та й штрафних санкцій щодо порушників ніхто не відміняв. Отже, щоб штрафний батіг не розгулявся, санрегламент доведеться виконувати. А щоб його виконати, кожний шукатиме гроші. Зокрема… й у батьківських кишенях. При цьому залишаються питання: «Для чого створюється така напруга у педколективах? Чому не передбачено перехідний період, упродовж якого школи справилися б із додатковими обов'язками? І чи не приховано тут чиєсь прагнення спрямувати фінансовий куш якомусь комп'ютерному лобі або… зробити частину шкіл «недієздатними», щоб згодом підвести їх під оптимізацію?» Звучить страшнувато, але у своїй «європеїзованій» країні ми вже нічому не дивуємося.
Олексій ГОРОДНИЙ.
