Колядували і щедрували, але здебільшого онлайн

Коронавірусний карантин ще з березня тероризує світ. Тож багатолюдні розваги і фестивалі скасовані. З колядою і щедрівкою поодинокі гурти дітлахів і дорослих ходили, але традиційного ажіотажу, до якого звикли, не було.

Линули пісенні традиційні вітання онлайн, надсилали листівочки і зрідка ходили у гості до родичів.

Володимирецькі і вараські «пластуни» розділили усім Вифлеємський вогонь.

Культура Володимиреччини, як галузь, на сьогодні просто не існує, дехто з колишніх завклубів і керівників аматорських колективів (у кінці року і у перших числах січня всі звільнились) опублікували відеовіншуння для громади.

А от у Вараській громаді, попри обмеження, вдалось провести чимало подій.

Дмитро Стецюк, заступник з гуманітарних питань міського голови Вараша

Дмитро Стецюк

– На мою думку, карантин обмежив дозвіллєві заходи, але не заборонив їх повністю. Місто і культурна галузь зокрема працювали і відпочивали. На Новий рік біля міської ялинки відбулась новорічне шоу за участі рівненський діджеїв, 7 січня хор церкви «Благодать» привітав місто різдвяними гімнами. Вифлиємський вогонь миру традиційно пластуни запалили в стінах міської ради і далі естафетою пронесли через все місто аж до каплиці на пристанційній площі Рівненської АЕС. До акції долучилась чимала громада: міський голова Вараша і його заступники, депутати Вараської міської ради, генеральний директор РАЕС та колектив станції, голова профспілкової організації РАЕС, громадські організації «УкрЯТ» в Рівненській області, «Станиця Пласт Вараш» та «Всі разом!», організація молоді РАЕС, «Varash Running Club!», спортивний клуб «Amber Tri Sports» міста Вараш, боксерський клуб «Золота рукавиця», Агенція сталого розвитку міста, міська рада старшокласників «Ватра», Вараський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю ім. З. А. Матвієнко, будкомпанія «Алатир-Інвест», «Кузнецовський хлібзавод», Вараське управління освіти, Вараський відділ поліції, представники релігійних громад Вараша та мешканці міста, – перераховує чималі і досить велелюдні заходи пан Дмитро.

– Більше того, – зауважує Дмитро Стецюк, – якщо є ідеї, якщо ти відповідальний працівник чи керівник – то знайдеш, як організувати подієвість у будь-яких умовах. Навіть попри заборони чи обмеження. Ми ж у двадцять першому, цифровому столітті!

А вже 24 січня Вараський міськвідділ культури усіх запрошує на Регіональний фестиваль Колядок і Щедрівок «Ой Радуйся земле!». Цього року він пройде онлайн, а заявки на участь подали рекордна кількість – 50 колективів.

Хрещенська купіль

Щороку напередодні свята Богоявлення, яке у народі називають Водохрещем, починається традиційна дискусія про доречність купання в ополонці. Цьогоріч купелі заборонені через карантин. Священники відмінили водосвяття на водоймищах і просили людей відмовитись від подібних святкувань.

Кар'єр у СопачевіКар'єр у СопачевіАвтор: з соцмереж

Утім, попри попередження медиків і спростування релігієзнавців, знаходиться чимало бажаючих пірнути у крижану воду. Цьогоріч Різдво на погоду вдалось взірцеве, як для зими – мінусова температура зашкалювала, снігу – в розкіш.

У селі Сопачів, що нині входить до Вараської тергромади, найвідчайдушніші пірнули у хрещенську ополонку, зроблену на місцевому кар’єрі. Локацію контролювали рятувальники. Тут же розгорнули намет, щоб зігрітися, випити чаю та переодягнутись.

А того ж дня інтернет запістрявів фотофактами, як на цьому кар’єрі на кризі втопили кілька автівок.

Їх довелось витягувати з води трактором-навантажувачем місцевим рятувальникам, зате прославились на всю Україну.

Тож свято Водохреща у Сопачеві вдалось для людей і «залізних коней».

Традиція своє взяла і в багатьох громадах Володимиреччини. Поблизу Вараша, Володимирця, і у Хиночах, і у Каноничах, Озері, Дубівці, Мульчицях, та інших селах, де є річки, ставки та озера, сміливці підготували ополонки у вигляді хреста, щоб пірнути.

В ополонці для моржів плавали…лебеді

Дивувалися жителі села Озеро – в ополонці для моржів плавали…лебеді! Трійко птахів граційно позували в крижаній хрестоподібній купелі, при тому не відмовляючись від смаколика-гостинця.

Руслан Дяк, Володимирець, 36 років (на фото з Василем Ковалем)

Руслан Дяк, Василь Коваль. Володимирець

– Це моя перша спроба пірнути і моє особисте рішення. Поїхав у Дубівку на ставок. Був не сам – чимало однодумців було, хтось вперше, як і я, а хтось уже багато років купається на Хрещення. Враження захоплюючі, реально дух захоплює через контраст відчуттів. Я вважаю, що це свято пов'язано саме з моржуванням, бо Водохреща – якраз нагода і десь традиція для купання в зимових умовах. На другий ранок прокинувся у доброму гуморі і настрої, ніякої застуди чи кашлю немає.

Свої Буковелі і «покатушки»

Якщо дозволяє вміст гаманця, то цьогорічне розкішно-сніжне Різдво можна було провести у Карпатах, Буковелі, Пилипці чи й в теплих водах Єгипту. А наші поліщуки, творчі і здібні на креатив, придумали свої місцеві «Буковелі» – де природа створила невеликі пагорби чи гори, а нині вкрила їх снігом – туди й кинулись бажаючі і любителі санного дріфту-покатушок.

Своя «Гора» є у Хиночах, досить висока, метрів 50-70. З двома схилами, різної «крутості». Там і проводили свята хиночани і їх гості, з’їжджаючи на лижах, санях, льодянках, і навіть клейонках. Обмежень у віку не було – діти і батьки, бабусі з онуками і дідусі – всі тішились зимі.

Знайшли собі гірку і у Жовкинях. Там цілими родинами, зі сміхом і жартами відпочивали у вихідні.

Володимирецький парк, де козацькі рови – це вже облюбоване роками місце для креативу. Бо тут влітку катаються на велосипедах, мопедах, а взимку – традиційні санки, лижі, картонки чи клейонки.

Але окремою і новою темою зимових «покатушок» у ці дні стали масові публікації відео-стрімів і фото з автобуксирів. Увірвалось у моду катання на буксировочній стрічці за автомобілями і тракторами.

Цілими санними ешелонами, по 5-15 осіб їздили засніженими вулицями Довговолі, Володимирця. Про те, що ця розвага небезпечна, розуміють усі. Буксирування на гнучкому зчепленні на засніженій дорозі може призвести до трагедії. В Інстаграмі з захопленням і з критикою коментували такі приклади екстремального відпочинку. Днями на Кременеччині загинув молодик саме внаслідок таких розваг.

У народі є милозвучне прислів’я: «Тріщи, не тріщи – минули Водохрещі!» Завершились новорічно-різдвяні святкування. Хочемо вірити, що відсвяткували з приємностями та добрими згадками. А на цьому слові – бувайте здорові! Дай, Боже, за рік діждати, щоб на той рік святкувати!

Микола Купрій, заступник начальника з превентивної діяльності відділення поліції №1 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області:

Микола Купрій. ГУНП в Рівненській області

– Цей рік почався з типових зведень і до сьогодні статистика не вирізнялась особливими випадками. Нажаль, на ввіреній нам території не обійшлося без порушень і трагедій. Станом на 19 січня зареєстровано 237 повідомлень про злочини та пригоди. З них 57 – кримінального характеру. Працівники поліції виявили 235 адміністративних правопорушень. З них керування водіями з ознаками алкогольного сп’яніння – 8, керування водіями ТЗ без відповідних документів – 98, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами – 37, порушення водіями ТЗ правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів – 32, поява в громадському місці в нетверезому стані – 65, насильство в сім’ї – 12. Сталося чотири ДТП, загинула одна особа. Працювало два екіпажі сектору реагування патрульної поліції, які забезпечували охорону громадського порядку.

Олександр Гудзь, хірург КНП «Володимирецька ЦРЛ»:

Олександр Гудзь, хірург КНП «Володимирецька ЦРЛ»

– У нас важко виділити: свято – не свято. Свята, вихідні – завжди гірше, бо кожен виклик відриває від родини чи особистих справ. Статистики надзвичайних випадків у ці свята я не вів. Але особливого чогось, на щастя, не сталося – дякувати Богу, ні поножовщини, ні масових каліцтв не було. Увесь час є хворі і є операції: ургентні, чергові, і удень, і вночі.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися