Волонтери Володимиреччини і Дубровиччини відзначили жіноче свято у «сірій зоні» та зоні Операції об’єднаних сил. Вони укотре завезли три тони вантажу-гуманітарки та подарунки від поліщуків.
Їх ніхто не змушує, їм за волонтерство не платять
Добра воля і патріотизм – рушії їх дій. Неоголошена війна в Україні вже сьомий рік. Вона наразі вже значно довша, аніж Перша чи Друга світові війни. Є бійці передових позицій, а є бійці волонтерського фронту, де робота цілодобова і безкоштовна.
Волонтери роблять «погоду» у серцях і душах воїнів, бо візити по-батьківськи і по-материнські щирі на теплі слова і подяки-гостинці від земляків чи й просто незнайомців-українців.
Напередодні міжнародного жіночого дня, скориставшись вихідними днями, помандрували майже традиційним маршрутом гурт поліщуків – капелан Микола Юрах, дубровичанка-волонтер Світлана Правник, священики ПЦУ Андрій Ящук з Канонич і Тарас Баїк з Берестя.
У Києві до них приєднались Наталка Позняк, працівниця Українського Національного інституту пам’яті та двійко столичних барберів – Артем Приступа і Віталій Мельник. Сарненчанин Володимир Мельник знову своїм «бусиком» забезпечив доставку усієї волонтерської братії і вантажу.
Традиції гостинності і підтримки незмінні
Діти «сірої зони» та українські військові з передових позицій посвяткували-посмакували завдяки поліщукам короваїв і тортиків, сальця-м’ясця-ковбасок з поліських кабанчиків та компотів-вареннячок від поліських господинь. Школи, громади та підприємці Дубровиччини, Володимиреччини незліченну кількість разів діляться коштами, речами, продуктами та пальним для доброї справи.
А ще молебні за здоров'я живих і пам'ять загиблих воїнів.
Молебні і панахиди у Карлівці та прифронтових капличках, проведені капеланом та священниками додали духовних сил і впевненості воїнам і чоловікам, і жінкам.
На війні немає атеїстів.
– Дуже зворушливим був молебень в маленькій капличці, за мінусової температури надворі. Серця прихожан-військових і наші зігрівала щира молитва. Напевно, я з усіх найбільше побачила емоцій, тому що знімала відео. Смуток, біль, переживання за близьких, потреба сповіді... Господи, укріпи наших воїнів, пошли їм сили. Вбережи! – розказує Світлана Правник.
У новинку цього разу були професійні майстер-класи барберів (чоловічих перукарів). А Наталія Позняк у цих мандрах збирає важливий для нового видання про героїку українців-захисників матеріал.
Зустрілись випадково і з представниками ОБСЄ.
П’ять діб у дорозі без зручностей і м’якого ліжка, без ванни і триразового свіженького харчування – така ціна волонтерської діяльності.
Але ці Люди Доброї Волі знають, що у бліндажах і окопах, у стінах руїн і сиротинцях ще гірше без їх теплого слова, щирої пісні і з любов’ю спакованого гостинця від добродіїв.
Навздогін зі Сходу летять слова вдячності. Хай кожному волонтеру, благодійнику і добровольцю сторицею-добром вернеться праця та пожертва!
На п'яту добу волонтери благополучно повернулись з дороги. І передають щиру подяку благодійникам за допомогу, молитву та підтримку.
14 березня в Україні відзначають День Українського добровольця. Рішення про його відзначення було прийнято 17 січня 2017 року Постановою № 1822 Верховної Ради України «Про встановлення Дня українського добровольця». Відзначення Дня Українського добровольця 14 березня обрано не випадково. Цього дня у 2014 році зі столичного Майдану на тренувальну базу в Нових Петрівцях відправилися перші добровольці, де почали підготовку до участі в боротьбі за територіальну цілісність України.
