100 днів минуло, як головою Рівненської обласної ради обрали Сергія Кондрачука. На відміну від попередника, нинішній голова облради відкритий для преси і минулої п’ятниці провів брифінг для представників медіа з усієї області. Спершу Сергій Юрійович коротко прозвітував про сесію обласної ради, які пройшла напередодні у четвер (зокрема унікальним назвав той факт, що вперше розподіл вільних залишків коштів в обласному бюджеті 64 депутати зробили спільно з Рівненською облдержадміністрацією) та акцентував на ключових рішеннях ради.
Потім, власне, і розпочався брифінг для телевізійників і локальних медіа (колишніх районних газет). Без зайвої скромності можна сказати, що найбільше питань прозвучало саме від «Володимирецького вісника», по проблематиці Вараського району. Утім, читайте самі, буде цікаво.
Сергій Кондрачук, голова Рівненської обласної ради
– Пане Сергію, що скажете про спроможність громад області? Чи наприкінці року нас чекає чергове укрупнення громад?
– Звичайно, що певні проблеми є чи не у кожній ОТГ. І якщо зважити на досвід європейських країн, то переформатування громад там тривало роками, доки вони не набули оптимальних меж. Вочевидь, і на Рівненщині серед 64 громад є ті, які можна переформатувати. Цілком ймовірно, що такі зміни відбудуться згодом. Але говорити про певну конкретику, як то про можливість виборів вже цьогоріч, я б не став.
– Розкажіть, яка нині схема взаємодії органів місцевого самоврядування та обласної ради, щоб потрапити в обласні програми розвитку і фінансування?
– Передусім варто згадати про обласний конкурс проєктів розвитку територіальних громад Рівненської області, який проходить щороку. Час засвідчив, що він є дієвим та ефективним інструментом для втілення корисних ініціатив громад. На участь у цьому конкурсі ми націлювали представників громад і під час засідань координаційно-консультативної ради при голові обласної ради. До речі, обласна рада восьмого скликання внесла зміни до відповідної програми, збільшивши фонд конкурсу: він становитиме 2 мільйони гривень. Якщо ж якісних проєктів від громад буде багато, то, вочевидь, можна буде говорити і про додаткове фінансування.
– Нові районні ради кажуть, що існуватимуть лише до липня поточного року і не мають бюджету навіть на зарплату апарату. Яке ваше особисте бачення їхньої подальшої ролі в структурі влади?
– Наскільки мені відомо, спочатку система місцевого самоврядування мала бути дворівневою – «громади – обласна рада». Та в результаті районні ради все ж таки вирішили створити. На Рівненщині усі чотири районні ради мають змогу реорганізуватися завдяки залишкам коштів з минулого року, а також субвенціям територіальних громад, які є на їхніх територіях. Відомо, що на рівні уряду обговорювали можливість передбачити на діяльність районних рад певний відсоток ПДФО, однак ця пропозиція поки що підтримки не має. Тому загалом ситуація є доволі непростою.
– Дорога Вараш-Зарічне: яка перспектива, коли її почнуть будувати?
– На півночі області дороги у нас чи не найгірші – це факт. Необхідність будівництва дороги «Вараш-Зарічне» нещодавно обговорювали і з народним депутатом Віктором М’яликом. Про сторки рано говорити. Загалом зараз джерел фінансування будівництва та ремонту доріг є кілька. Зокрема це Дорожній фонд, коштом якого й можна збудувати цю дорогу. Проте обласна рада до розподілу коштів Дорожнього фонду має дуже опосередкований стосунок, оскільки перелік доріг, відповідно до Бюджетного кодексу, визначається розпорядженням голови ОДА і затверджується Державною службою автомобільних доріг. Однак ця дорога є в переліку тих, які повинні бути збудовані у найближчі роки.
– Яка доля добудови шкіл в Озірцях і в Степангороді? Раніше їх будували в тому числі й за кошти зони спостереження: хто і як їх тепер ділитиме?
– З школами на Рівненщині склалася особлива ситуація. На півдні області навчальні заклади доводиться закривати через відсутність дітей, натомість на півночі є нагальна потреба збудувати понад 10 шкіл. Але й тут потрібно встановлені чіткі правила. Громада повинна розуміти, чому починаємо будувати певну школу, і виходити варто з розрахунків, а не з емоцій. На останній сесії депутати підтримали звернення, у якому йшла мова про необхідність збільшення фінансової підтримки з державного бюджету на будівництво та реконструкцію шкіл та дитсадків у Рівненській області. Бо без коштів державного бюджету вирішувати такі питання складно.
– Тут все ж таки мова йде про завершення добудови 2 і 3 черг…
– Ці об’єкти є у програмі соціально-економічного розвитку області і однозначно будуть завершені. А кошти будемо шукати у всіх бюджетах. Що стосується розподілу коштів зони спостереження АЕС, то нині це прерогатива центральних органів влади. Але механізму ще немає.
– Пане Сергію, усі говорять про те, що вузькоколійку треба рятувати від закриття. Чому в рамках переходу на місцеві види палива не запропонувати б інвесторам проєкт торфорозробки (та лісорозробки) на Володимиреччині в селі Луко і включити сюди «кукушку» як основного логістичного партнера? Це й було б частиною плану по її порятунку...
– Про проблему «кукушки» добре знаю. Поки що спілкувалися щодо неї у контексті розвитку туристичної галузі, але як логістичний партнер для лісозаготівлі та торфообробки вузькоколійка ще не розглядалася. Однак ця пропозиція доволі цікава.
– На Володимиреччині колись посадили під сотню гектарів енергетичної верби, в області – кілька сотень. А в Дубровиці мали збудувати, здається, свою ТЕЦ, яка б працювала на відновлювальних видах палива. У Сарнах мають збудувати сміттєпереробний завод. Яка зараз доля цих енергоощадних проектів?
– Безперечно, ситуацію з впровадженням енергоощадних проєктів на Рівненщині потрібно вивчати детально, оскільки чимало з них справді можуть бути перспективними. Ми розуміємо, що за енергоощадними заходами – майбутнє.
– Пане Сергію, частина редакцій колишніх комунальних газет бере участь у волонтерському проекті «Реформована преса – українській армії»: ми безкоштовно верстаємо бригадні газети, розміщуємо контент про армію на своїх веб-ресурсах, популяризуємо волонтерський рух і українське військо. Чи є в обласної ради можливість передбачити кошти на підтримку цього проекту з обласного бюджету?
– Безперечно. Саме зараз триває активна робота з підготовки програми національно-патріотичного виховання, над якою працюють визнані фахівці у цій сфері. Тому такі заходи у перспективі можуть втілюватися навіть у межах цієї програми.
– Розкажіть про стан і розвиток інформаційного простору на Рівненщині: будівництво телевізійних веж, трансляторів радіосигналу і покращення Інтернету в прикордонних районах області (подекуди там взагалі немає українського сигналу, натомість є експансія іноземних теле – і радіоканалів). Чи є тут підтримка локальних медіа прикордонних районів?
– Зі слів колишнього представника Нацради з питань телебачення і радіомовлення в Рівненській області Дмитра Тарасюка знаю про ситуацію з телевежею у селі Копань на колишній Демидівщині, яка потребує добудови. Наскільки мені відомо, у Дубровиці та Зарічному є телевежі, і українське телебачення дивляться навіть у прикордонних районах Білорусі. Але це, на жаль, стосується далеко не всього прикордоння. Врешті, у цьому контексті важлива передусім державна інформаційна політика, яка мала б бути чіткішою. Але все, що обласна рада матиме змогу втілити у цьому напрямку, ми, безперечно, робитимемо.
