11 березня КП «Аква», оголосивши про наміри підвищити тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, запросило жителів Володимирця до обговорення цих тарифних змін. Як зазначалося, тарифи зростали майже щороку – у 2017, 2018, 2020 роках. Остання ставка, встановлена у вересні 2020 року, діє донині. Однак, як видно, вона не влаштовує комунальників, і всіх своїх платників вони намагаються переконати у цьому.
Запевняють, зокрема, що середня річна вартість водопостачання, яка у 2020 році перевищила 960 тисяч гривень, у 2021 році зросте майже вдвічі. А середня вартість водовідведення обіцяє зрости ще суттєвіше: з півтора мільйона гривень до більш як чотирьох, тобто, майже втричі. Не дивно, що це стурбувало споживачів згаданих послуг. Таке подорожчання багатьом здалося астрономічним, хоча комунальники виправдовуються відчутним подорожчанням електроенергії, зростанням мінімальної зарплати і внеску на загальне обов’язкове державне соціальне страхування.
Словом, тариф на послуги з централізованого водопостачання, включаючи ПДВ, для населення мав зрости з 10,50 до 20,65 грн за 1 кубометр, а з централізованого водовідведення – з 10,25 до 27,03 грн. Втім, зазначалося, що, будучи базовим, цей оновлений тариф досить ощадний, оскільки не передбачає витрат на розвиток комунального підприємства. До того ж, за результатами консультацій з громадськістю, виконком Володимирецької селищної ради може його змінити.
Обговорення, як зрозумів читач, почалося 11 березня. До остаточного розгляду у виконкомі справа ще не дійшла. Але минулого вівторка відбулася знакова подія – робоча нарада при голові селищної ради Василю Ковеньку, на яку запросили представників усіх причетних до життєдіяльності селища служб.
Не деталізуючи розмови, що відбулася, відзначимо, що й самі комунальники не в захопленні від свого наміру різко наростити комунальні платежі. А що вже говорити про інших учасників наради? Хоч як представники «Акви» наголошували на зрослих видатках, далеко не всі з ними згоджувалися. Адже як не нарікай на подорожчання електроенергії, було визнано, що з кожним таким подорожчанням тариф коригувався. А зарплата комунальників хоч і зросла (вони її заслужили нелегким щоденним трудом), усе ж, не настільки, щоб вдвічі (а по водовідведенню – майже втричі) збільшити тарифи.
Поперед такого рішення, мовилося на нараді, щоразу мають іти вміло і чесно зроблені розрахунки. Але саме їх, обґрунтованих і чесних, учасники наради не побачили. Вкотре спливло питання про питомі норми споживання води. Але не було відчуття, що завтра-позавтра вони з'являться. Як і того, що «Аква» вчитиметься заробляти кошти, а не витискатиме їх із людських кишень, нарощуючи тарифи. Адже тариф не повинен перетворюватись у дамоклів меч, що зависає над платником, тримаючи його у постійній напрузі. Тариф – засіб чесного розрахунку за надані послуги.
Зрештою, зійшлися на тому, щоб у тарифній політиці дотримуватися «золотої серединки», тобто, щоб і підприємство працювало, і люди були при зарплаті, і споживачі при своїх не захмарних зарплатах та мінімальних пенсіях розраховувалися за комунальні послуги, а не погрузали у комунальних боргах. Представники «Акви», що прийшли на нараду разом зі своїм очільником Русланом Савсюком, вирішили відкликати заяву про зміну тарифів, щоб, як мовиться, з олівцем у руках ще раз зробити економічно обґрунтований їх обрахунок.
Словом, без певного зростання тарифів не обійтись, однак їх збільшення буде не таким жорстким. Водночас було визнано, що з ряду причин КП «Аква» опинилася в економічнму «мінусі». Через нехватку коштів березневий аванс працівникам не виплачений. Та й ряд господарських питань тривалий час залишаються під знаком питання. Очисні споруди так і не забезпечено активним мулом і для їх роботи треба ще одна вітродувка. Станція знезалізнення води не забезпечує якісної очистки, а майже третина води втрачається через часті пориви і самовільні підключення до водопроводу.
По-справжньому багатопрофільним підприємством, як має бути, «Аква» теж не стала. І мовиться про це зовсім не для критики. Що не скажи, а в міру сил і можливостей «Аква» дає володимирчанам воду і забезпечує їм комунальні зручності. І якщо черг на працевлаштування тут не бачать і в найближчому майбутньому не розраховують побачити, то це не тільки через скромний заробіток, а й через далеко не комфортні умови праці. Ось чому голова селради В. Ковенько висловився за посильне сприяння селищному комунальному підприємству і нагадав: надходить Великдень – і селище знову розраховує на комунальників. Саме вони, спільно з мешканцями, щороку надають йому святкового вигляду. І дивно, і прикро, що багато хто, зокрема і з числа «свідомих» володимирчан, так і не уклав угоду на вивіз сміття. А це ж – один із фінансових струмочків, який має живити «Акву» і покращувати селищний благоустрій…
Олексій ГОРОДНИЙ.
