Продовжуємо нашу розмову з митрофорним протоієреєм Михайлом, настоятелем Свято-Миколаївського храму. Сьогоднішня тема – причастя. Таїнство Святої Євхаристії – найголовніше таїнство Церкви у справі спасіння наших душ. Про це говорив Сам Спаситель Господь наш Ісус Христос: «Істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крові, то не будете мати життя в собі. Хто їсть Мою Плоть і п'є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день» (Ін. 6: 53 – 54).
Тож поговоримо зі священником про історію причастя, запитаємо як правильно причащатися та дізнаємося про особливості релігійних ритуалів через пандемію ковіду.
– Отче Михайле, розкажіть трішечки про історію виникнення та як правильно приступити до Святого Причастя.
– Причастя – це та сама Тайна Вечеря, на якій колись був із Апостолами сам Спаситель. Після вечері ветхозавітної єврейської паски Ісус Христос, взявши хліб та благословивши, розділив на частини і роздав його учням зі словами: «Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». Потім, взявши чашу з виноградним вином, благословив і теж дав учням: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Заповіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів».
Таке усвідомлення заставляє людину задуматись: а що треба зробити, щоб причаститися достойно? І на кого ми більше схожі на цій вечері на яку, запрошує нас Господь: на Апостола Петра чи зрадника Юду.
Але як після усвідомлення своєї гріховності приступити і причаститися? І як причащатися, коли знаєш, що і дальше будеш грішити? Причаститися можна достойно лише в одному випадку: коли розумієш, що ти насправді цього недостойний! Пам’ятаєте слова блудного сина: «Я не достойний зватися, батьку, сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх» (Лк. 15. 19).
Якщо ми підемо тим шляхом покаяння, яким пішов блудний син, то ми збагнемо, яку ж насправді заплатив ціну Бог, і який безцінний Дар дав Господь нам у Причасті, коли приніс Себе в жертву, щоб спасти людину і все зробив для цього, щоб вона жила вічно. Колись Христос прийшов у світ, щоб спасти його загалом. Сьогодні Він знову приходить до нас у Причасті, спасаючи кожного зокрема. Колись світ його не прийняв, а що зробимо ми?
Рафалівка, престольне свято 24 липня Кн. Ольги, духовенство Володимирецького благочиння ПЦУ, 2019 рік
– Як правильно підготуватися до прийняття Причастя та з якою частотою треба причащатися віруючому?
– Якщо до сповіді нам потрібно готуватися, то до причастя нас готує сама ж сповідь. Після розрішення наших гріхів, обов’язково наступає Таїнство Причастя. До першого – ми обмежували себе в їжі тілесній, в наступному – ми отримуймо благодать насититись духовного. В сповіді ми відрікаємось від батька брехні, в причасті ж ми отримуємо усиновлення Боже.
Від говіння (підготовчого постування) треба відрізняти євхаристійний піст у власному розумінні цього слова – повне утримання від їжі і пиття з опівночі до Святого Причастя. Цей піст канонічно обов'язковий і не може бути скасований.
При цьому варто зауважити, що вимога обов'язкового євхаристійного посту не може бути застосована до немовлят, а також до осіб, які страждають важкими захворюваннями, що потребують постійного прийому ліків, і до вмираючих. Також канонічне право наказує утримуватися упродовж доби від подружнього спілкування.
Щодо частоти, то можливі різні підходи при дотриманні правила причащатися завжди «з чистою совістю, з чистим серцем, з бездоганним життям». В цьому питанні кожен віруючий може керуватися такими словами святителя Феофана Затворника: «Святих Таїн причащайтесь частіше, якщо духовний отець дозволить, тільки намагайтеся завжди приступати і з належним приготуванням і більше – зі страхом і трепетом, щоб, звикнувши, не приступати байдуже». Ця порада святителя повинна слугувати правилом для всіх віруючих християн, щоб споживати Божественні Дари достойно і спасительно для життя вічного.
– Отче Михайле, кому не можна приступати до Причастя?
– Не допускаються до Святого Причастя ті, які перебувають у стані озлобленості, гніву, при наявності тяжких несповіданих гріхів або непрощенних образ, та жінки, в яких «критичні» дні.
– Декілька слів про підготовку діток, будь ласка.
– Підготовка дітей до Святого Причастя має свої особливості. Перша сповідь перед причастям в традиції Православної Церкви України відбувається, як правило, у віці семи років. Для дітей до трьох років євхаристійний піст не є обов'язковим. У Православній Церкві існує також практика причастя немовлят, але тільки Святою Кров’ю. З трирічного віку дітей слід привчати до стриманості від їжі і пиття перед причастям Святих Таїн. До семирічного віку дитина має твердо звикнути причащатися натщесерце, з цього ж часу треба вчити дитину дотримувати перед причастям посильний одноденний піст і прочитувати молитвослів'я з Послідування до Святого Причастя.
– Пандемія коронавірусу внесла корективи не тільки в життя повсякденне, але й у духовне. Як нині проходить Святе Причастя, як дотримуються протиепідемічні правила?
– Коли розпочалась пандемія, у ЗМІ велось багато розмов, що Церква у Таїнстві Причастя несе «загрозу» у поширенні короновірусу. Але із рішень синоду ПЦУ, ми бачимо, що Церква незмінно зберігає особливе ставлення до Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових як до Таїнства, що подається «на зцілення душі і тіла», а не як до споживання їжі (1 Коринфянам 11:20-30). В складній ситуації пандемії на допомогу прийшов тисячолітній досвід історії Церкви, і було запропоновано ряд способів причастя мирян, які в давнину вже використовувалися у храмах і відповідали умовам карантину. Такі рекомендації для священиків були продиктовані турботою про немічних у вірі (Рим. 14:1-13) та щоби Таїнство і Церква не піддавалися безпідставній критиці.
Як тимчасовий надзвичайний захід дозволяється здійснювати причастя вірних Тіла і Крові Христових у той самий спосіб, як це здійснюється священнослужителями під час Літургії Ранішеосвячених Дарів, а саме: приготовлені часточки Тіла подавати з дискоса в руки (або лжицею не торкаючись уст) або використовувати різні ложечки. Для обтирання губ слід використовувати одноразові серветки, які потім спалити у чистому місці. Використовувати для запивання після прийняття Причастя одноразовий посуд або споживати лише антидор.
Дозволено подавати Причастя запасними Дарами всім, хто звертається про це, у будь-який час – як це робиться щодо хворих і у смертельній небезпеці. Тому ми бачимо, що незважаючи на складні епідеміологічні умови, церква не тільки не змінила ставлення до Святого Причастя, а навпаки вказала, що немає жодних перешкод віруючій людині прийняти найцінніший Дар, для зцілення душі і тіла.
– Дякую за розмову.
(Далі буде).
Розмовляла Лариса Сарницька.
