Люди усіх ремесел не люблять говорити про охорону праці. Бо кожен фахівець живе за принципом «я скільки працю, стільки так роблю – і нічого». Але, як показує практика, 100 разів минає – на 101 вдарить. Щоб запобігати виробничому травматизму, у Рафалівському держлісгоспі ідуть шляхом не просто розмов і застережень, а покращення безпеки своїх працівників. Тут інвестують у засоби захисту сотні тисяч гривень – щоб потім зекономити мільйони та зберегти здоров’я і працівників, і лісу.
Провели нараду і вручили нову техніку
18 травня у державному підприємстві «Рафалівське лісове господарство» день охорони праці провели одночасно із врученням техніки та інвентарю для безпечного і ефективного виконання службових та виробничих обов’язків.
Учасники наради
Спершу провели виробничу нараду, на якій заслухали два питання: про стан охорони праці на підприємствах лісової галузі та про підготовку лісгоспу до пожежонебезпечного сезону.
Ну, а далі вже перейшли до приємного: вручення грамот за дотримання безпеки праці та мототехніки й ручного обладнання майстрам лісу, що значно покращать їх мобільність та сприятимуть більш ефективній і безпечній роботі.
Основні причини травматизму: «Зі мною це не станеться», «Я 100 раз так робив»
Свою доповідь керівник профспілки держлісгоспу і провідний інженер з питань охорони праці Віктор Іщик почав із девізу Дня охорони праці-2021: «Передбачати, готуватися та реагувати на кризи – інвестуймо зараз у стійкі системи безпеки та здоров’я на роботі». Адже причинами виробничого травматизму є не тільки порушення технології процесу та невиконання вимог законодавства про охорону праці, а й власна необережність працівника, яка ґрунтується на самовпевненості «я весь час так роблю – і нічого».
А пандемія коронавірусу спричинила неабиякий попит на посилення безпеки праці на виробництві та інвестування працедавців у новітні безпекові системи здоров’я працівника на робочому місці.
Тобто щоб належно реагувати на кризові виклики, працедавець обов’язково має або розробити власні, або інвестувати у вже існуючі стійкі системи безпеки та здоров’я на роботі.
Чому це особливо стосується лісівників? Тому що, як казав директор Рафалівського лісгоспу Максим Гура, професія лісівника – з підвищеною небезпекою яка для самого працівника, так і для оточуючих.
Чого тільки вартий приклад, коли торік в одному з лісгоспів погано збортоване колесо в лісовоза під час руху розсипалося і один з його елементів відлетів та важко травмував дитину, яка стояла на обочині – вона невдовзі померла. Халатність до виконання своїх обов’язків винних призвели до смерті сторонньої людини, до того ж – неповнолітньої.
Звичайно, це випадок, мабуть, одиничний у практиці лісівників всієї України.
Але стається чимало випадків менш фантастичних, які через нехтування чи недотримання особистої безпеки так само мають смертельні наслідки. У Турійському лісництві на Волині, наприклад, лісоруб вирішив звалити зависле дерево іншим. Почав різати – комель відірвався та вдарив його у висок; чоловік помер на місці. В іншому випадку тент через порив вітру скинув необережного працівника з фури на землю; було, що колода вбила водія, який не дотримався правил особистої безпеки при розвантажуванні лісовоза.
Звісно, якщо брати аналітику, то за 20 років по Україні виробничий травматизм у лісовій галузі суттєво знизився, наводив цифри інженер-«безпековик» Віктор Іщик. Так, у 2000 році було 167 випадків травматизму, у 2010-му – 57, а в 2020-му – 31 випадок (з початку 2021 року маємо 2 випадки).
Причому лише 26% травмованих мали стаж роботи до 1 року. А 39 відсотків нещасних випадків сталися з тими працівниками, які працюють від 1 до 5 років – тобто з тими, що самовпевнено заявляють: «Я 100 разів так робив; зі мною це не станеться». Як бачимо із статистики, на 101 раз лихо таки сталося…
До речі, найбільше нещасних випадків виробничого характеру в Україні сталося з майстрами лісу – людьми, які весь свій робочий час проводять у лісі; причому 7 випадків сталося через падіння потерпілого під час пересування на транспортних засобах і 6 – під час лісосічних робіт.
Інженер з охорони праці Віктор Іщик та директор Рафалівського держлісгоспу Максим Гура
Але це не привід нехтувати питаннями охорони праці. Так, лише на Рівненщині за два останніх роки було 3 випадки виробничого травматизму зі смертельними наслідками і 1 ДТП за участю працівників лісу.
А через побутові травми по Рафалівському лісгоспу торік на лікарняному побували 10 чоловік, які загалом були непрацездатними 464 дні, в втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність склали 8224 людиногодини! Це свідчить про те, що безпека та охорона праці – дуже актуальна проблема як для самих працівників, так і для лісового господарства.
Тому господарства лісової галузі Рівненщини щороку витрачають все більше коштів на охорону праці. Торік, скажімо, по Рівненському обласному управлінню лісового та мисливського господарства на це було витрачено майже 10,5 мільйонів гривень (в тому числі навчання та семінари з охорони праці, забезпечення працівників спецодягом та засобами індивідуального захисту, медогляди тощо).
По Рафалівському лісгоспу витрати на охорону праці торік склали 1 мільйон 116 тисяч гривень (або 7440 гривень на одного працівника в середньому).
Також під час наради вручили грамоти та грошові заохочення тим працівникам лісгоспу, які зразково виконують вимоги до охорони праці на виробництві. Але про всяк випадок у лісгоспі проведуть позапланову перевірку техніки безпеки і охорони праці та додаткові інструктажі.
У Рафалівці спершу забезпечують працівника необхідним, а вже тоді вимагають роботу
Звісно, карати тих, хто нехтує виробничою безпекою, потрібно. Але в Рафалівці почали трохи змінювати підходи до охорони праці і техніки безпеки. Як можна вимагати недопущення пожеж, якщо у майстра лісу немає навіть елементарної лопати та відра, не кажучи вже про системи раннього моніторингу пожеж? Чим має працівник лісової охорони гасити виявлену низову пожежу на сухотрав’ї щоб і вогонь погасити, і собі цілим лишитися, якщо немає ні вогнегасника, ні спецодягу, ні пожежних рукавів у пожежній машині?
В Рафалівці ситуація така ж, як і у всіх інших лісгоспах: техніка стара, зношена, протипожежні заходи виконуються для боротьби з пожежами, а не їх недопущенню; про сучасні індивідуальні засоби пожежогасіння майже не йдеться.
Оцей підхід, коли замість забезпечити лише вимагають, і вирішили змінити в Рафалівському лісгоспі, розповідає його директор Максим Гура.
Так, тут щороку облаштовують кілометри мінералізованих вогнезахисних смуг у кожному лісництві, вивішують застережні стенди, вдень та вночі чергують, щоб не допустити пожеж. Але це все – боротьба із лісовими пожежами та їх наслідками.
А треба інвестувати у раннє виявлення загорань, які можна ліквідувати малими силами, і недопущенням пожеж. Для цього у лісгоспі витратилися на систему телемоніторингу і раннього виявлення осередків займань, яку встановили у Полицькому лісництві. Вона перекриває лісові угіддя Полицького та Рафалівського лісництв. При цьому оператор не сидить на спостережній вишці під всіма вітрами і негодами, а спостерігає увесь час за відеокамерами в зручній обстановці. До кінця року господарство закупить ще одну таку систему відеомоніторингу, оскільки вона є значно ефективнішою за роботу кількох спостережних веж, де черговий має час від часу здиратися на висоту в декілька десятків метрів і не завжди встигає вчасно помітити пожежу.
Рафалівський лісгосп пішов ще далі, і торік закупив 3 мотоцикли для майстрів лісу. Мобільність при обходах лісових територій (а їх на кожного майстра лісу тут припадає по 500-600 гектарів) та оперативність реагування на пожежі і крадіжки лісу оправдали себе.
Цього року господарство закупило ще 10 потужних 150-кубових мотоциклів індійського виробництва підвищеної прохідності вартістю 300 тисяч гривень. Їх розподілили по одному для кожного лісництва та по два – у найбільші і найдальші обходи в Мульчицях, Собіщицях і в Озерцях.
Також для ефективної боротьби з низовими пожежами та загоряннями сухостоїв у кожне лісництво купили по 3 ранцевих лісових вогнегасників українського виробництва (всього 30 штук по 3 тисяч гривень кожен). Вони легкі, складаються і носяться як рюкзак, але вміщають 20 літрів і мають ефективну ручну систему розпилювання та гасіння.
Мотоцикли і ранці дозволять лісівникам при виявленні невеликих займань ефективно їх гасити власними силами. Закупили й ручний інструмент: кожне лісництво тепер має по 40 лопат, 7 грабель і 20 відер – згідно інструкцій і регламентів.
Також для зручності пожежних автомобілів, як розповів головний лісничий Юрій Босак, у кожному лісництві облаштували під’їзди і пірси для водозабору, закупили понад 800 метрів пожежних рукавів.
До слова
З початку нового року інвестиції Рафалівського держлісгоспу лише в нову техніку для працівників та інвентар і ручний інструмент склали біля 500 тисяч гривень.
Але це однозначно окупить себе, переконаний директор Рафалівського лісгоспу Максим Гура. Адже вкладаючись у безпеку працівників, господарство натомість отримує забезпечених і підготовлених працівників, готових оперативно вирішувати поставлені завдання.
А це і мотивація для кращих результатів роботи, і гарантія того, що у випадку пожежі боротися з нею лісівники будуть не голими руками.
