Сьогодні онлайн відкриває багато можливостей — від запису до лікаря до здобуття нового фаху. Помаленьку цифрові сервіси добираються і до найвіддаленіших куточків. Переслідуючи благородну мету швидкої комунікації влади та громади, такі запроваджують у багатьох містечках. Володимирець та Вараш — не виняток.

Ми розпитали жителів громад про найактуальніші проблеми міста та їхніх вулиць зокрема, а також чи знають вони про функціонування онлайн-сервісів, з допомогою яких також можна вирішити такі проблеми.

Володимирець

Тетяна Шимшель, 24 роки, асистентка вихователя

Тетяна ШимшельТетяна Шимшель

— Одні з найважливіших проблемних питань для нашого селища — це бездомні тварини і сміття. І якщо другу проблему ще можна вирішити, збільшивши кількість смітників на квадратний метр, з табличками «Сміття тут!», то про першу проблему варто говорити скрізь і всюди. Люди не бажають витрачати 300-400 грн на стерилізацію чотирилапого і натомість в ліпшому випадку просто вивозять потомство в глухий ліс. Ще третина просто женуть своїх колись улюбленців далеко за двір. Стерилізація позбавить тварину від десятка хвороб, а хазяїв від головного болю при черговому неплановому потомстві.

Звісно, було б просто ідеальним, якби у нашому селищі належно функціонувала ветеринарна клініка зі спеціалізованими лікарями. Я впевнена, що бездомних тварин ставало б менше, коли б у селищі було одне більш-менш велике приміщення з необхідним обладнанням для стерилізації та інших ветеринарних послуг, бо я, наприклад, маю декілька знайомих, які не стерилізують свою кицю чи собаку лише через те, що треба їхати у Вараш, стати у чергу та створити запис.

Ще маю вуличну проблему: біля житлового будинку на Повстанців, де я проживаю, у кожен дощовий літній чи теплий зимовий час вимальовується одна велика проблема — від під’їзду до проїжджої частини дороги все залито водою. І пройти там, залишившись чистим, не виходить. У сусідніх дворах хоч калюжки можна обійти, вони незначні, а наша прилегла територія — дивись і плач. Враховуючи те, що з сусіднього, на кілька сантиметрів вищого «асфальту», вся вода за законами фізики тече туди, де нижче (тобто, прямо в наш двір) — треба або місточок будувати, або ями засипати, і трохи порівняти доріжки. Хочеться і віриться, що влада зробить одне з двох. Повірте, люди скажуть вам «Спасибі!»

Мені не випадало нагоди писати електронні петиції щодо комунальних проблем. Поки що, я все вирішую в телефонному режимі

Як на мене, щоб проблем у селищі ставало дедалі менше, слід і нам, і владі більше спілкуватись: проводити опитування, ознайомлювати мешканців із наявними проблемами, планами, влаштовувати різноманітні акції (як от нещодавня, щодо прибирання територій). Бо позитивний результат, як не крути, залежить від обох сторін. І поки одні стукатимуть у двері, з того боку — по можливості мусять відчиняти.

Олександр Чугай, 32 роки, тимчасово безробітний

Олександр ЧугайОлександр Чугай

— У першу чергу, потрібно вирішити проблему безпеки та порядку у нашому селищі. Вже минуло 2-3 роки, як обіцяли встановити камери, але завжди на це не вистачає чомусь коштів. А це був би непоганий спосіб наповнити місцевий бюджет, притягуючи порушників до відповідальності.

Для прикладу можна навести місто Вараш, де громадяни разом з поліцією патрулюють вулиці в нічний час. На вулиці Шевченка, де живу, теж є свої проблеми — вуличне освітлення та сміттєві урни. Як вирішити? Щодо вуличного освітлення варто звернутися до керівництва громади чи до відповідальної за це особи особисто та вимагати замінити ліхтарі. Або поширювати фото у мережі, і тим самим змушувати владу реагувати на це швидше.

Щодо сміттєвих урн необхідно проводити інформаційну роботу серед населення, а також встановити більше урн для сміття. Так, знаю, що можна вирішувати проблему онлайн, адже маємо таку опцію у нашому селищі. Проте, думаю, не всі проблеми можна вирішити таким чином. Для вирішення деяких питань потрібно закачувати рукави та організовувати людей на працю. Звісно, залучати до таких акцій владу. Сам ніколи не був ініціатором петиції. Зазвичай я безпосередньо спілкуюсь з депутатами чи керівництвом громади.

Микола Латута, 34 роки, менеджер з продажу

Микола ЛатутаМикола Латута

— Проблем у місті безліч, але, на мою думку, будь-який розвиток чи покращення, починається з дорожнього покриття, яке в нас існувало до цієї зими. Наразі у селищі жахливі ями, і хотілося б згадати за дорожню розмітку, якої чомусь ніколи не було в селищі.

На вулиці Медичній, де живу, найголовнішою проблемою вважаю вже вище згадане дорожнє покриття, а точніше його відсутність. Як на мене, то в 2021 році це взагалі неприпустимо. Зараз вулиця має два стани: пилюка або грязюка. Важко сказати, що робити для вирішення: для цього є органи влади, треба чекати коли там з'явиться господар, зацікавлений у добробуті жителів.

Країна зараз переживає діджиталізацію і за цим приємно спостерігати. Це якісні зміни, яких не було. Вже відчув їх на собі, дякуючи додатку «Дія». Тому, думаю, в режимі онлайн зараз можна багато. Навіть у нас.

Петиції подавав, але давно, при цьому побачив дуже пасивне ставлення громадян і посадовців до цього явища.

Щоб ваша петиція набрала голоси, маєте влаштувати інформаційну кампанію з посиланнями та обґрунтуванням своєї думки, інакше — провал

І це не дивно: якщо почитати все, що подається, то можна побачити сотні дурниць. Думаю, тому й ніхто не відвідує ресурс з петиціями, але це моє особисте бачення.

Василь Рижий, 55 років, водій

Василь РижийВасиль Рижий

— Для мене, як для водія, найболючіша проблема — це дороги, і щорічний ямковий ремонт нічого не дає. На нашій вулиці Лісова Поляна та ж проблема — дорога. Наша вулиця тиха, гарна, оце лише дорога. Все інше мене влаштовує. Насправді, не знаю, що з цим робити. Мені видається, що краще було б по трошки, хоч по 100 метрів робити капітальний ремонт доріг, ніж викидати кожен рік гроші на той ямковий ремонт. Це ж гроші на вітер. Електронними сервісами ніколи не користувався, таким не цікавлюся.

Інна Остапович, 45 років, адміністраторка кафе

Інна ОстаповичІнна Остапович

— Думаю, найбільші проблеми селища — це водопостачання та каналізація. Води немає, ми не можемо дістатися до неї, лише бити скважини. Це і по селищу, і по вулиці проблема. Кажуть, що низько води, треба якийсь науковий підхід. Треба, щоб добре хтось дослідив це питання, бо мені здається, що в сучасному світі будь-де можна зробити водопостачання і каналізацію.

Онлайн до місцевої влади ніколи не зверталася, лише особисто. Про систему електронних петицій у нашому селищі знаю, іноді долучаюсь, коли хтось там щось придумав. На сьогодні не знаю, щоб через електронну петицію щось вирішили. Я долучаюсь, але результату немає. Так мені здається.

Ще згадала: відпочинок дітей літом — це теж проблема, бо гуртки закриваються, і куди тоді подітися дітям?

Тетяна Марковська, 39 років, головна спеціалістка Вараської районної ради

Тетяна МарковськаТетяна Марковська

— Вважаю, що встановлення відеонагляду на центральних вулицях селища допоможе вирішити питання безпечного проживання у Володимирці. На жаль, неодноразово була свідком неконтрольованої поведінки молоді у вечірній час. Саме тому вважаю, що проблема відсутності відеоспостереження є однією із ключових.

А на вулиці Тімірязєва, на якій проживаю, відсутнє асфальтне покриття. Як вирішити? Складно відповісти. Нашу вулицю неодноразово покривали щебенем, однак із часом знову з’являлися нерівності та ями, що утворилися внаслідок руху транспорту та в період опадів. Електронні петиції особисто ніколи не подавала.

Ілона Герман, 31 рік, практичний психолог

Ілона ГерманІлона Герман

— Як на мене, найголовніша проблема у Володимирці — рекультивація земель (після знищення бурштинокопачами) та відновлення лісів. Через незаконне добування бурштину знищили велику кількість сільськогосподарських угідь та лісу, що призвело до порушення екосистеми. Через втручання у підземні води зараз якась територія підтоплена, а десь не вистачає ґрунтових вод.

Ці землі можна було б використовувати для висадки дерев чи втілення інших проєктів, для яких не вистачає території. А поки що це виглядає як звалище.

Також у нашому селищі є давно забуті, закинуті підприємства, такі як завод «Ситал», «Крохмало-патоковий завод». Було б добре залучити інвесторів, поки ці будови повністю не розвалились, і податки від виробництва надходили б в місцеву ОТГ. Є ж різні міжнародні проєкти, до яких можна долучитись, щоб змусити заново функціонувати заводи.

Ще одним болючим питанням є Палац Красицьких, який вже майже зруйнований, а міг би стати культурним центром, адже він ще й розташований у парковій зоні, яку теж не завадило б облаштувати для дозвілля дітей (мотузкове містечко тощо).

На вулиці Вишневій проблема №1 — це дорожнє покриття. Зараз замість асфальту — смуга перешкод із каміння та ям. Думаю, для вирішення будь-яких проблем має бути, в першу чергу, зацікавлена влада і громадськість. Людей необхідно інформувати та залучати до різних проєктів. Онлайн — це найкращий спосіб для таких активностей. Це платформа для реклами нашого селища, пошуку нових інвестицій. Поки що таких звернень я не подавала, оскільки всі питання, які мене хвилюють, вирішую на місці.

Людмила Ткачук, 18 років, студентка

Людмила ТкачукЛюдмила Ткачук

— Проблеми у селищі — це встановлення відеоспостереження та підключення камер на сервери поліції для миттєвого реагування, а також розвиток туризму. Наприклад, відновлення палацу Красицького, привернення уваги до закриття вузькоколійки. На вулиці Петлюри ж у мене немає асфальту і тротуару, лише ями та калюжі.

На мою думку, такі проблеми онлайн вирішити неможливо. Онлайн можливо лише привернути увагу до них. Місцевих електронних петицій особисто не подавала, але підтримувала інші, наприклад, до Президента України.

Вараш

Катя Ковальова, 25 років, фінансова менеджерка

Катя КовальоваКатя Ковальова

— Дуже часто помічаю зграї великих собак, які то мирно сплять, то активно розгулюють дворами і точно не поводяться спокійно. Так, вони стерилізовані, але страх наганяють точно лише своїм виглядом. Тварини не винні, винні люди, які просто викидають їх, коли натішаться цуценятами.

Можна спробувати на місцевому рівні не просто відловлювати собак, а й ввести якийсь реєстр власників

І коли люди будуть викидати своїх «друзів», буде легше зрозуміти хто це зробив, і відповідно притягнути до відповідальності.

Думаю, що онлайн можливо вирішити проблему, лише якщо активні мешканці міста почнуть не просто шукати господарів для тварин і кошти на їхнє лікування, а пропонувати дієві шляхи реєстрації тварин і їхніх власників та й закликати інших добровільно це робити. Колись я підписувала петиції щодо певних законопроєктів, але на державному рівні та не про місцеві проблеми. Про ефективність важко сказати, бо я активно не слідкувала за результатами голосувань і фіналом.

Олександра Ткачук, 32 роки, перукар-модельєр

Олександра ТкачукОлександра Ткачук

— У нас є проблема зі смітниками на Будівельниках (в п‘ятиповерхівках) і взагалі по усьому місту, їх дуже мало. А ще на нашій вулиці є проблема з парковками — просто немає місця, де припаркуватися. Думаю, аби ці проблеми вирішити, треба звернутися в належні органи.

Певне, що якісь питання можна вирішити й онлайн, це було б набагато зручніше і ефективніше. В електронному вигляді ніколи не зверталася щодо вирішення питань, у письмовій формі тільки. На жаль, відповіді так і не отримала.

Вікторія Свінтозельська, 26 років, працівниця зоомагазину

Вікторія СвінтозельськаВікторія Свінтозельська

— Потрібно вирішити питання з безпритульними тваринами. Думаю, що найдієвіший спосіб — це побудувати притулок, якого у нашому місті немає. За специфікою роботи стикаюсь із проблемою бездомних тварин увесь час, бо багато таких тварин люди приносять в клініку на стерилізацію, лікування, переживають за них, тому що інші травлять і тощо. А був би притулок, не було б таких проблем.

Раніше ніколи не зверталась з подібними питаннями до місцевої влади. Про електронні сервіси нічого не знаю.

Антон Сумленний, 39 років, оператор спецводоочищення РАЕС

Антон СумленнийАнтон Сумленний

— Для мене головна проблема нашого міста — це розвиток спорту серед молоді. Майданчики ніби і є, але вони не в зовсім хорошому стані (футбольні поля). Якщо ж глянути на баскетбольні та волейбольні майданчики, то якісних у нас нема. Спортивні гуртки у нашому місці теж, на мою думку, на незрозумілому рівні. Наприклад, баскетбольна команда жіноча є, а чоловічої немає. Волейболом у нас теж займається невелика кількість дітей. З футболом краще: є багато тренерів, змагань, діти задіяні. Але усі інші види спорту? Їх популяризації нема, я не бачу, щоб на це витрачалися якісь ресурси і були задіяні люди, які б популяризували це.

Звісно, я сам до кінця не розумію, як мало б бути все це зроблено. Наприклад, з допомогою соцмереж, афіш, через організацію якихось змагань. У це треба вкладати кошти. І може здаватися, що ніякої віддачі нема, але, як на мене, ми таким чином змінюємо нашу молодь і маємо можливість на неї впливати.

Друга проблема нашого міста — наркотики та алкоголь серед підлітків. Сьогодні все розповсюдження перейшло в телеграм-канали, все в порошках, таблетках. Поліції важко діяти, та й фінансування поліції рівня нашої громади дуже мале.

З цим теж треба щось робити: проводити профілактичні заходи у навчальних закладах, задіювати молодь усюди, де можна, у різних проєктах, спортивних заходах, гуртках, вкладати ресурси у музичну школу. Бо діти сьогодні просто пропадають.Навіть не уявляю, як з цими проблемами справлятися онлайн. Я не та людина, яка таким користується. Однозначно, що має бути стратегія міської ради щодо здійснення такої роботи.

Євген Асауленко, 32 роки, будівельник

Євген АсауленкоЄвген Асауленко

— Помітив проблему відсутності смітників біля під'їздів будинків по мікрорайону Будівельників. І взагалі відсутність контейнерів для сміття по дворах. Було б добре поставити контейнери для пластику.

Дієвий спосіб який для вирішення? Та просто зробити це! Можливо, онлайн можна було б зібрати однодумців і заявити про це владі. Хоча я ніколи нічого не подавав в онлайн режимі.

Юлія Міткевич, 36 років, масажистка

Юлія МіткевичЮлія Міткевич

— Для мене кричущими є проблеми з безпритульними тваринами та вуличним освітленням. Коли йдеш пізно ввечері додому, то темно або дуже погане освітлення.

Безпритульні собаки ж не один раз нападали на людей, без провокацій якихось. Онлайн взагалі нічого не люблю, краще вживу.

Найдієвіший спосіб вирішити ці проблеми — об’єднатися, працювати спільно з місцевою владою, бо прості люди можуть донести більше проблеми, які є в місті

Дмитро Кривенко, 34 роки, фрілансер

Дмитро КривенкоДмитро Кривенко

— У нас у місті погано розвинена інфраструктура, особливо на мікрорайоні Ювілейний. От йдеш зараз, наприклад, і немає навіть де купити собі води в кіоску. Нема ніяких торгових точок, магазинів з елементарними товарами, переважно по периферії.

Як вирішувати ці питання? В електронному вигляді ніколи не пробував, але думаю, це актуально, тож можна щось вирішувати через міські електронні петиції. І хоч я їх раніше ніколи не писав, думаю, можна спробувати.

Що мені дають ці сервіси

Спростити комунікацію влади та громади покликана всеукраїнська платформа електронної демократії e-DEM. Вона пропонує громадянам легкий і зручний доступ до використання кількох інструментів, які покликані налагодити кращий взаємозв’язок громадян та влади у вирішенні різноманітних соціально важливих проблем.

Ниніможна скористатися сервісом «Місцеві електронні петиції», «Відкрите місто», «Громадський бюджет» та «Консультації з громадськістю», але лише тим містечкам, влада яких підключилася до сервісу. Додамо, що до кожного сервісу потрібно підключатися окремо.

Місцеві електронні петиції

Це найзрозуміліший для громади сервіс (дяка петиціям до Президента України). Тут мешканці можуть впливати на розвиток своїх громад через звернення до органів влади з петиціями. Петиції розглядають органи місцевого самоврядування у встановленому Законом особливому порядку за умови підтримки тексту петиції визначеною кількістю мешканців. Додамо, що кількість голосів визначається в залежності від кількості жителів громади.

Відкрите місто

Це кльова інтернет-платформа, яка використовує активну позицію громади для швидкого інформування про проблеми міста. Тут застосовують геодані. Основне призначення сервісу — інформування мешканцями місцевої влади про актуальні проблеми благоустрою, житлово-комунальної сфери, інфраструктури тощо, для оперативного усунення цих проблем.

Також, використовуючи сервіс, мешканці можуть не чекати дій влади, а самоорганізуватися та усунути проблему власними силами. Наприклад, йдеш собі вулицею, раптом бачиш — впало дерево на частину дороги. Дістаєш смартфон, фотографуєш це, описуєш, що, де і як, відправляєш у форму системи. Повідомлення спрямовується за призначенням, стає видимим на карті міста для усіх зареєстрованих у системі жителів. І за деякий час відповідні служби прибирають дерево з дороги. Чи люди роблять це самі — і тоді комунальники їдуть в інше місце.

Громадський бюджет

Сервіс надає можливість мешканцям пропонувати свої проєкти місцевого розвитку та/або впливати на розподіл визначеної частки коштів місцевого бюджету через голосування за ті чи інші проєкти. Для цього місцева влада попередньо визначає частину бюджету, яка може бути використана суто на громадські ініціативи. За таким принципом у багатьох містах України вже підтримані сотні невеликих проєктів, як от створені зони відпочинку, облаштовані дитячі та спортивні майданчики, встановлені круглі дзеркала на перехрестях із поганою видимістю тощо.

Електронні консультації з громадськістю

Надає органам місцевої влади можливість залучати пропозиції мешканців щодо питань розвитку міст та громад, організовувати обговорення проєктів документів перед їх розглядом та схваленням, проводити місцеві опитування в різних формах з метою вивчення думки активної частини мешканців міст.

Що підключено у нас

Із платформою EDEM і Вараш, і Володимирець знайомі вже кілька років. Проте з функціоналом у нас негусто. Так, Володимирець працює із сервісом електронних петицій з 2017 року. За увесь час функціонування жителі успішно підтримали лише одну петицію нещодавно, автор петиції отримав відповідь.

У Вараші активність значно більша. Так, ще з 2014 року місто підключене до сервісу «Відкрите місто». В системі зареєстровано 55 звернень. Як зазначають у міськраді, через різні обставини, як от звільнення чи переведення відповідальних працівників на інші посади, на сьогодні система не функціонує належним чином. Хоча сервіс в теорії мав би стати потужним помічником у вирішенні побутових проблем міста.

До сервісу «Місцеві електронні петиції» Вараш підключений з 2017 року. Відтоді від жителів міста надійшло 80 петицій різної тематики, з них необхідну кількість голосів набрали лише 29.

Однією з причин, чому так мало людей користується ними, банальна: жителі просто не знають про їхнє функціонування

Звісно, простіше розказати про наболіле сусіду чи знайомому, аніж взаємодіяти із владою. Проте такі сервіси покликані якраз об'єднати «ми» і «вони», розділити відповідальність на усю громаду та навчити не стояти осторонь, бо «це не моя робота, мені за це не платять». Якщо ж у вас є сміливі пропозиції щодо покращення життя громади чи щодо вирішення якоїсь проблеми, кажіть про це через сервіси онлайн-взаємодії. Можливо, саме ваша ідея стане тією, за яку дякуватимуть жителі не один рік.

Сервіс «Відкрите місто» у Вараш

Сервіс «Місцеві електронні петиції» у Вараші

Сервіс «Місцеві електронні петиції» у Володимирці

Матеріал підготовлено редакцією Володимирець.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.

Національну платформу е-демократії E-DEM створено Фондом Східна Європа в межах швейцарсько-української Програми EGAP.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися