Українське народне хорове багатоголосся – феномен світової культури. Феномен у тому сенсі, що інші європейські нації якось втратили цю рису свого музичного фольклору. До прикладу: угорський мультиінструменталіст Міклош Бот настільки вражений українською пісенною автентикою, що з метою її популяризації започаткував спеціальний проект «Поліфонія». Тому так важливо зберегти це явище української музичної культури, яке, поза всякими сумнівами, є складовою матриці українства.
У нашому місті серед інших аматорських музичних колективів своєю унікальністю вирізняється хор імені Федора Гощука.
П’ятнадцять років тому Федора Васильовича, заслуженого працівника культури, лауреата обласної премії імені Германа Жуковського, запросили до міста для реалізації нового творчого проекту. Так виник хоровий колектив, який знаний митець за короткий час вивів на високий рівень. Особливо насиченим видався 2009 рік. Він був означений для хору участю в офіційних урочистостях, які проходили на сцені обласного музично-драматичного театру і були приурочені до 18-ї річниці незалежності України та 70-річчя утворення Рівненської області. А особливо яскраво запам’ятався вересень. Тоді Рівненська область представляла творчий звіт майстрів мистецтв і художніх колективів «Пісні бурштинового краю» у Національному палаці «Україна». Митців Рівненщини вітав Президент України Віктор Ющенко. Нашому колективу разом із березнівським хором «Богуш» була виявлена висока честь відкривати перше відділення цього грандіозного концерту композицією «Україна непоборна», написану Ф. Гощуком на слова К. Вагилевича.
2012 рік позначений у нашій творчій біографії завоюванням Гран-прі в обласному конкурсному фестивалі «Пісня – доля моя» імені Євгена Кухарця (знаного нашого земляка, художнього керівника Черкаського державного академічного народного хору). А в 2013-му у жорсткій конкуренції ми вибороли почесне друге місце на VII Всеукраїнському фестивалі-конкурсі народного хорового співу імені Порфирія Демуцького в місті Києві. Цей фестиваль особливий тим, що в конкурсній програмі змагаються на рівних як професіонали, так і аматори.
Високі сцени і перемоги підкорялися вараським аматорам хорового співу завдяки унікальному репертуару і високому виконавському рівню. Основу репертуару складають твори, написані Федором Гощуком як на відому поезію, так і власну, та обробки народних пісень. Митець вважав, що на публіку важливо виходити з власним, відмінним від інших репертуаром. А високий виконавський рівень – це наполеглива робота на репетиціях. У буквальному сенсі – до сьомого поту: коли у диригента мокра сорочка, а хористи бурчать, що краще би картоплю садити, ніж шліфувати ці півтони, дієзи та бемолі. Але результат завжди вартує цієї праці! Наші досягнення, любов шанувальників і овації публіки – це ті емоційні моменти, які підносять над буденністю і дають наснагу душі!
На жаль, п’ять років тому колектив зазнав непоправної втрати. Невиліковна хвороба забрала нашого художнього керівника. І постало питання: що робити з цим мистецьким спадком, який звучить? На щастя, всі учасники колективу були одостайні: хор потрібно зберегти. На відповідальну і надзвичайно нелегку місію стати за диригентський пульт на місце неперевершеного Майстра зважилася Людмила Точинська. І ось уже п’ятий рік поспіль їй вдається найважливіше – зберігати унікальне творче обличчя хору і відповідний виконавський рівень.
Рішенням Вараської міської ради з метою увічнення пам’яті митця аматорському колективу центру дозвілля присвоєно ім’я Федора Гощука. Впродовж п'яти років без улюбленого маестро хор підготував і представив для публіки три концертних програми «Зірки не гаснуть» (2017 р.), «Я над Поліссям птахом полечу» (2019 р.) і «Ой, музиченьки», який 13 червня відбувся на честь п’ятнадцятиріччя колективу. Атмосфера свята була піднесена і сповнена щирих емоцій. Почесною гостею свята була дружина Федора Васильовича пані Раїса, чиї підтримка й оцінка для нас надзвичайно важливі. Нагороди хористам за вклад у розвиток українського хорового мистецтва вручили міський голова Олександр Мензул, начальник відділу культури та туризму Наталія Петрович, в.о. директора центру дозвілля Микола Ковбасюк. На завершення ведуча концерту Світлана Тиндик під гучні оплески присутніх поіменно представила хористів, бо їхня багаторічна безоплатна праця на це, безперечно, заслуговує. Прикметно: у цьому знаковому концерті хоровий склад на дев’яносто відсотків – учасники, які прийшли у колектив ще п’ятнадцять років тому! І це чітко відстежується на світлинах тематичного фотовернісажу, в яких відтворено найяскравіші моменти нашої п’ятнадцятирічної історії.
І ось вщухли оплески, стихли овації. Крила українського хорового багатоголосся піднесли до високості і… настав новий земний будній день. Позаду сумніви і суперечки, узгодження і розбіжності, рекомендації і вільнолюбний дух творчості – те суголосся, яке закономірно і невідворотно супроводжувало двомісячну підготовку до концерту. Попереду знову праця, кропітка і наполеглива. Над освоєнням свіжого репертуару, залученням нових голосів, оновленням сценічного образу і ще безліч усього, що супроводжує аматорську народну творчість. А тим часом мистецько-культурно-освітній ландшафт стрімко змінюється, і, почасти, не толерує наші традиційні культурні цінності. Звісно, без інновацій немає поступу вперед, так, як і без міцного фундаменту. Культура народного багатоголосого співу, яка ще донедавна була невід’ємною складовою буття кожної української родини, якось непомітно знецінюється і тане. Тим важливіше підтримати і розвивати цю традицію хоча б у форматі аматорських колективів.
Тож побажаємо хору імені Федора Гощука нових досягнень і виходу на гарні сценічні майданчики та цікавих гастрольних поїздок!
Мирослава ВОРОБЕЙ,
лауреат обласної премії в галузі народного хорового мистецтва імені Федора Гощука.
