П'ятеро пасічників із Красносілля й Зеленого минулого тижня прийшли у редакцію «Володимирецького вісника» за допомогою: два тижні тому у них та інших односельців пропали робочі бджоли, загалом – майже двісті бджолосімей. Підозрюють у тому місцевих аграріїв. Тож про суть проблеми – у матеріалі.
Через чотири роки після загибелі останньої бджоли загине людство.
Альберт Ейнштейн.
Ми вже писали, що гурт обурених чоловіків прийшов 29 липня до редакції «Володимирецького вісника» за допомогою у біді: їх пасіки спорожніли – всі робочі бджоли пропали водночас. Редакція у той день була вже четвертою установою: вже звертались у Володимирецьку селраду, Держпродспоживслужбу і поліцію.
Андрій Дяк, Петро Жало, Микола Сержанов, Микола Тихий та Віталій Ковлев – пасічники З Зеленого і Красносілля. Уже зі стажем. Кожний десять-двадцять років займається пасіками. Та є і молодші за стажем, але обізнані у цій справі. Пасіки доглянуті. Деякі навіть зареєстровані згідно з законодавством.
Тож ми, як «четверта влада», запустили своє розслідування – почали дізнаватись деталі.
Петро Жало, житель Красносілля, каже, що «аж руки опустились, коли побачив таку біду». І справа не у бізнесі: «Вони, – каже, – як діти, як члени сім'ї».
Петро Жало
– Я все бігав, усе щось робив – то по бджолах, то по вуликах, то по впорядкуванню садка з вуликами. А тепер приходжу на пасіку, сідаю й сиджу – нема ні звуку, ні руху, пасіка мертва. Сорок сімей! Робоча бджола не повернулась у жодний вулик! Такий відчай бере, що й не переказати! Звичайно, мед і бджоли – то і дохід, і зайняток для пенсіонера. Але, повірте, головне – душа моя на тій пасіці! У нашій справі без любові діла не буде. Тут нема випадкових людей, бо це кропітка цілорічна праця, а бджоли – комахи делікатні і вимогливі. Вони ж – як люди. Може, ще й розумніші. Тому й казати, що бджола «здохла», не прийнято. Вона помирає або гине, як і людина. Я вже й не впевнений, чи наберуться ці сім’ї сили на перезимовку…
На прохання візитерів виїхала в їхні господарства, щоб побачити й оцінити ситуацію власними очима. І справді, хоч пасічники задля безпеки запропонували захисну маску-капелюх, але активності бджіл не було. Комахи поодиноко й кволо повзали на прилітній дошці.
вулик фактично порожній
А Микола Тихий зазначив, що у нормальному стані тут мало б бути три-п’ять кілограмів бджіл (вага однієї комахи 0,1-0,25 грама – авт.). Та й чужинців бджоли не люблять, тож навряд чи змогла б я доступитися на пасіку у звичайній ситуації.
вулик мав-би бути повністю заселений
В один голос стверджують, що це провина аграріїв, які обробили поля агрохімікатами з порушенням технології – у денний час, коли всі медоноси-комахи в роботі. А ще розводять руками: ніде ні горобця, ні шпака, ні жайворонка не чути. Кажуть, це вже передумова екокатастрофи внаслідок хімікатів.
Микола Тихий упевнено наводить аргументи на підтвердження своїх звинувачень:
Микола Тихий
– Звернення до начальника поліції щодо гибелі бджіл ми колективно написали ще 21 липня, а 29 липня, посеред дня, ми викликали поліцію на поле з приводу чергового порушення технології обробітку посівів. Протокол склали близько тринадцятої години на бригадира (його називають Миколайовичем) та двох трактористів. Вони і воду брали з ближніх канав, що теж заборонено. Соняшник практично не цвіте. А бджоли пропали як мінімум через використання азотних добрив. Якраз було волого, після дощу припарило, і поле обробили вдень, коли бджоли рояться і йдуть у пошуку нектару. Нам у Держпродспоживслужбі дають висновок, що це синдром блукаючої бджоли, але ми не згодні. На десятку пасік, більш як у сотні вуликів водночас пропали робочі бджоли, а це до мільйона особин. Я закликаю і владу, і відповідні органи належним чином зреагувати на системні порушення обробітку землі, бо сьогодні загинули комахи, а завтра будуть гинути люди. Ми не проти, щоб землі оброблялись, але ж є норми і вимоги, має бути і якась порядність в кінці кінців!
Ще Микола Тихий зазначає, що у всіх постраждалих пасіках вулики не переміщувались, кліща у них немає, тому виключається блукання роїв, натомість науково обґрунтовано, що випари азоту призводять до амнезії бджолиної пам’яті. Це, власне, й сталося того злощасного дня.
У Віталія Ковлева лише кількарічний досвід бджолярства, але й для нього така втрата – справжня трагедія:
Віталій Ковлев
– Тут є кілька аграріїв, і ми не в змозі всіх зловити на місці порушення. Але доводиться, бо іншого виходу немає, адже знову зазнали збитку. Це наш час, наші капіталовкладення, бо за пасікою треба догляд. Є хлопці, у яких пропало п’ять-десять роїв. Вони хоч і у відчаї, але нікуди не звертались. То їх право. А в мене з відводками було 23 сім’ї. Зараз їх з’єдную, бо нема кому працювати: бджоли покидають розплід і летять у пошуку їжі. За цей час розплід може загинути. Саме пік сезону – і замість гарного медозбору ми плачемо та шукаємо ради. Разом із поліцією зафіксували порушення. Через пару годин їхав дорогою Красносілля-Половлі – і той самий трактор знову був на полі…
За зверненням пасічників 21 липня на місце прецеденту виїжджала комісія у складі представників селради і ветмедицини. Зроблено попередні висновки.
Миколі Антоновичу Тихому вже прийшла відповідь з Володимирецької селищної ради за підписом секретаря ради Юрія Блищика:
«На колективне звернення жителів сіл Зелене та Красносілля від 21.07.2021 року щодо масової загибелі робочих бджіл, ймовірно, через використання під час обробітку місцевими аграріями сільськогосподарських культур речовин (гербіциди, стимулятори росту), котрі спричиняють отруєння комах (в тому числі і бджіл) та диких птахів Володимирецька селищна рада повідомляє, що в день отримання заяви була невідкладно скликана постійнодіюча комісія з питань бджільництва, попередження та фіксації масового отруєння бджіл на території Володимирецької селищної територіальної громади. Комісія в складі чотирьох членів, в присутності трьох свідків та власників постраждалих пасік здійснила обстеження відповідних пасік. В результаті обстеження було зафіксовано факт відсутності робочих бджіл при наявності живих роїв у вуликах. Результати обстеження комісії зафіксовані в актах, що додаються».
Пасіка Петра Жала – сорок вуликів напівпорожні. Робочі бджоли водночас не повернулись.
На сьогодні красносілець Віталій Ковлев подав у редакцію копії актів. Такі ж акти отримали на руки і всі заявники.
В «Акті встановлення факту отруєння бджіл» зокрема зазначено, що у господарстві Ковлева Віталія частково загинуло 23 бджолосім’ї (40 відсотків), попередня причина загибелі бджіл – раптове отруєння хімікатами під час нектарозбору. Збитки склали 103,5 кілограма бджіл. Пасіка стаціонарна. За 1,5 кілометра від пасіки проводився обробіток соняшнику, сої, гречки способом обрискування.
Роботи проводило ТОВ «Агроніжин», але про застосування пестицидів та агрохімікатів інформація в орган місцевого самоврядування не надходила. Даних про застосування пестицидів, вид та марку обладнання, дотримання вимог, правил та регламентів підприємство не надало, наявна лише інформація про застосування добрив.
Один з вуликів Віталія Ковлева
А ось відповідь шістьом заявникам-пасічникам Володимирецького управління ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області за підписом начальника Олексадра Петрука:
«…при обстеженні встановлено, що у всіх пасіки знаходяться на присадибних земельних ділянках у фруктових садках, загинувших бджіл біля вуликів взагалі не виявили ні в одного господаря, тільки подекуди літають молоді бджоли – роблять обліт, а всі робочі бджоли не повернулися до своїх вуликів.
Масової загибелі бджіл біля своїх вуликів чи в них не виявлено, чому не повернулися бджоли на місце свого розташування невідомо. Зі слів пасічників стало відомо, що 14.07.2021 року інвестори проводили обробку соняшнику на території Красносільської громади чимось із гербіцидів.
Патматеріал для дослідження в лабораторію не відбирався, по причині відсутності. Володимирецьке управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області проаналізувавши дане звернення, дійшло до наступного висновку, це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей, тобто блукання бджіл — переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші…
Причини, що викликають блукання бджіл: утримання великої кількості бджолиних сімей на одній пасіці; відсутність орієнтирів біля вуликів; близьке розташування вуликів й однакове їхнє забарвлення; вітряна або дощова погода; розташування вуликів після зимівлі в іншому порядку, ніж у попередньому році; встановлення вуликів або навіть пасіки на перельоті. Виникнення блукання бджіл на пасіці слід уникати…»
---
Від редакції:
На час підготовки матеріалу до друку стало відомо, що нашою темою зацікавилися телевізійники, а на сайті «Володимирець.city» однойменна стаття набрала близько восьми тисяч переглядів.
Журналістка каналу НТН у Красносіллі
Ми ще не отримали коментарі від усіх зацікавлених сторін, тому тему продовжимо у наступних номерах газети «Володимирецького вісника».
Читайте нас, передплачуйте й одержуйте оперативні новини регіону, району, сіл і селищ. Ми пишемо для вас і про вас!
