У перший день осені, що припав на середу, 1-го вересня, вараський «Ізотоп-РАЕС» у перенесеному поєдинку ще першого кола чемпіонату області еліт-ліги Рівненщини приймав у себе вдома на центральному майданчику Спорткомплексу атомної станції одного із фаворитів змагань – сарненський «Маяк».
«Ізотоп» проти «Маяка»
Першими за традицією вийшли мірятися силами юнаки. Гості – лідери юнацьких перегонів і приїхали до нашого міста з очевидними намірами вивезти звідти три очки. Але й вараські юніори теж не є таким собі подарунком для очільника змагань (займали на день зустрічі 4 місце), тому, як кажуть в таких випадках «найшла коса на камінь». Суперники увесь матч провели у взаємних атаках, але нікому вразити ворота так і не вдалося – 0 : 0.
По тому настала черга основних складів.
Тренерський штаб місцевих футболістів виставив на гру усіх своїх основних гравців, а гості не дорахувалися декількох провідних «легіонерів», таких як, наприклад, Олександр Гергелюк, гігант-нападник Артем Корольчук та Вадим Царьов.
Нагадаю нашим читачам, що суперники в цьому сезоні вже мірялися силами у кубковій зустрічі ще у квітні на запасному полі стадіону «Ізотоп». Тоді перший тайм завершився безрезультатно, а по перерві після вилучення граючого тренера господарів Олександра Кушніра гості зуміли забити два м’ячі і пройшли до наступного етапу Кубка Рівненщини. Забігаючи наперед, скажу, що сценарій цієї вересневої зустрічі багато в чому нагадував квітневий двобій.
Перший тайм не приніс нікому якоїсь явної переваги. На полі увесь час точилася в’язка і непоступлива боротьба, у якій візитери досить часто і з успіхом використовували тактику «дрібного» фолу. Спочатку краще виглядали господарі: небезпечно пробивав перспективний «стандарт» Назар Степанюк, але шкіряна сфера пролетіла зовсім недалеко лівої бічної стійки. Потім Ярослав Похила ледве не покарав оборонця Дмитра Луцюка за недбалий пас власному кіперу, але страж воріт гостей Микола Фокін вчасно вийшов назустріч нашому форварду і заблокував його удар.
Майже одразу дуже небезпечно огризнулися приїжджі футболісти і їхній найкращий гравець Ігор Хлібович в один дотик «замкнув» передачу з правого флангу атаки – м’яч мінімально розминувся з воротами. За декілька хвилин він же бив фактично в упор з лінії воротарського майданчика, та оборонці якимсь дивом встигли заблокувати «постріл» креативного хавбека гостей.
А під самісіньку завісу першої половини зустрічі атомники мали відкривати рахунок. Похила зі штрафного майстерно «підкрутив» м’яч на дальню штангу, хтось із наших (скоріш за все Роман Федіна) ледве помітним кивком голови продовжив політ сфери. І вона полетіла, здавалося, просто до сітки – але в останній момент зрикошетила у ліву стійку і вискочила в поле, де захисники вибили її подалі від воріт…
Другий тайм нічого нового у перебіг подій не вніс, хоча ближче до середини тайму «Маяк» почав більше контролювати м’яч, і це одразу принесло приїжджим дивіденди. Нападник гостей Олександр Жданюк, що вийшов по перерві з лави запасних, скористався помилкою Євгена Блищика, який проскочив повз м’яч, і ніби рукою, закинув предмет футбольної суперечки просто на голову Хлібовичу, який впритул «пробив» Олександра Черевача – 0 : 1. Наші активізувалися, і навіть забили Фокіну, але боковий лайнсмен Сергій Свиридов підняв прапорець, сигналізуючи про положення «поза грою».
Потім пішли заміни в обох командах, і вараські глядачі побачили у барвах Сарн екзотичного африканця родом з Нігерії на ім’я Ендрю Обетта. Останній досить швидко виправдав свій вихід на поле, «накрутивши» когось з наших захисників зліва, і викотив шкіряну сферу прямо на ногу Анатолію Корнійчуку, який з лінії воротарського майданчика «промазати» права не мав – 0 : 2. Ізотопівці зовсім опустили руки і були покарані ще одним голом авторства екс-володимирчанина Сергія Жданюка, якого оборонці господарів знову залишили без нагляду – 0 : 3.
Отак гра, яка 5\6 ігрового часу виглядала як нічийна, завершилася мало не розгромною поразкою варашан. Що ж, і таке в футболі буває. Слід якнайшвидше його проаналізувати, виправити помилки та готуватися до наступного матчу, який вже не за горами.
А гості, вигравши два останні поєдинки, наздогнали у змагальному рейтингу ОДЕК (в обох команд по 18 залікових балів), але у «Маяка» зіграно на дві зустрічі більше (8 і 6 відповідно). Попереду «Сокіл» із Садового, який зіграв 7 матчів і всі виграв – 21 очко.
Між тим Комітет з проведення змагань РОАФ визначився з місцем проведення фінальної зустрічі Кубка області, в якому зустрінуться оржівський ОДЕК та друголіговий сарненський «Олімп». Гра відбудеться у наступну неділю, 12-го вересня у Млинові на стадіоні «Колос».
Кубок аматорів
Першого вересня також відбулася частина матчів-відповідей Кубка України серед аматорів сезону 2021 – 2022-го року. За їх результатами стали відомі суперники сарненського «Маяка» та оржівського ОДЕКа в 1\8 фіналу цього турніру. Представники Рівненщини стартують в кубкових змаганнях саме з цього етапу, пропустивши перший попередній. Базові дати двобоїв – 8 та 15-те вересня. Оржівці поміряються силами з командою «Полісся» із Ставків, що на Житомирщині, а «Маяку» протистоятиме ФК «Миколаїв» зі Львівщини.
Перші осінні голи варашан
А перші осінні голи варашанами були забиті лише 4-го вересня, у суботу, коли в сезонному дебюті чемпіонату Дитячо-юнацької футбольної ліги України (перша ліга, група №4) ФК «Вараш» на центральному полі стадіону «Ізотоп» приймав луцький «Адреналін». Нагадаю нашим читачам, що у першій лізі команди змагаються двома складами і остаточні місця визначаються клубним заліком. Першими зійшлися старші юнаки, вік яких не перевищує 17-ти років (нашими футболістами опікується тренер Олександр Павлик). За регламентом змагань старші мають два тайми по 40 хвилин.
Гості відкрили рахунок вже на першій хвилині зустрічі зусиллями Станіслава Трохимчука, який скористався помилкою нашого кіпера – 0 : 1. Та недовго раділи гості, бо вже на 9-ій хвилині рівновагу відновив Давид Ющук – 1 : 1. По перерві більше атакували лучани, і за 6 хвилин до фінального свистка львівського арбітра Богдана Лепака вони вийшли вперед – забив Андрій Калюх – 1 : 2. По тому одному з гравців нашої команди стало погано, і йому хвилин з 10 надавали допомогу.
Здавалося, що господарям вже не відігратися, але на 7-ій доданій хвилині наш Іван Рибачик пішов подавати кутовий справа. Після його подачі панічно зіграли оборонці та страж воріт, які фактично самі заштовхали м’яч у ворота – 2 : 2.
Надалі з’ясовували стосунки молодші хлопчики, яким ще немає 15-ти літ; вони змагаються два тайми по 35 хвилин. Різниця між суперниками стала помітною вже на перед матчевій розминці: у гостей гравці переважно 2007-го року народження, а вихованці наставника Івана Мальця майже всі на рік молодші. Тож усі, хто коли-небудь мав стосунок до юнацького футболу, розуміють, що у такому віці це суттєва різниця, що й показала гра. Принаймі більша половина складу лучан візуально на голову вища гравців Вараша.
Підопічні Мальця грають в розумний футбол, стараються не бити м’яч абикуди, та різниця у фізичних можливостях нівелює таку перевагу. Тому варашан у цьому поєдинку міг врятувати тільки якийсь несприятливий для гостей збіг обставин, якого, забігаючи наперед скажу, не сталося. Юні «адреналінчики» відкрили рахунок на 10 хвилині матчу, реалізувавши пенальті, який наші оборонці, відверто кажучи, привезли собі самі – 0 : 1.
На останній хвилині першого тайму гості подвоїли перевагу – 0 : 2, а у другому таймі ще двічі змусили капітулювати нашого кіпера Владислава Шолома – 0 : 4. Власне, якби не він, забитих голів у воротах господарів було б більше, хоча по перерві вони виглядали значно краще, і навіть у деяких моментах могли відзначитися, але…
Я думаю, що перші набиті гулі, образно кажучи, стануть хорошим досвідом для наших хлопців. Як на мене, то їм потрібне підсилення у вигляді двох-трьох фактурних гравців 2007-го року народження.
Питання полягає лише в тому, як і де їх знайти, бо наступний суперник чекати не буде. А ним вже у наступну суботу стане львівське «Динамо», яке завітає до Вараша у рамках другого туру чемпіонату ДЮФЛ України.
