Минає перший рік життя децентралізованих громад. Як і чим живуть реформовані сільради? Про життя закладів освіти, соцсфери і культури у Каноницькій тергромаді ми попросили розказати її керівництво – голову територіальної громади Віктора Семчука та начальницю відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Софію Шидловську.
Віктор Семчук, голова Каноницької сільської ради розказав про старт і фундамент діяльності Каноницької сільради:
Віктор Семчук, голова Каноницької сільської ради
– Громада створена ще минулого року, і одночасно ми постали перед десятком питань робочого і юридичного характеру – як же нам налагодити роботу так, аби децентралізація не стала руйнівною для жителів і закладів громади? Всі села громади мають комфортно перейти до нової системи життєдіяльності. Ми просто зобов’язані зберегти максимально соціальну сферу і дійсно працювати на благо громади. Тому підбиралась команда виключно професіоналів-фахівців. Жодним чином не ставився акцент на особистих чи приватних інтересах, на фінансових власних пріоритетах чи дивідендах. Знали, що треба підтягнути ремені і впрягтися у нелегкий віз зобов’язань перед людьми. Вже пройшов майже рік, і я задоволений командою – ми гідно тримаємось. Важливою складовою роботи є підтримка зовні – це і співпраця з народним депутатом Віктором М’яликом, і з місцевими підприємцями, і з громадами-сусідами, – зазначає голова.
На весняну толоку вийшли всі працівники сільради та керівники установ
– Вікторе Валентиновичу, який склад керівного апарату тергромади, що зі старим штатом і яких посад довелось позбавитись?
– Сьогодні в адмінапараті дев’ятнадцять осіб, керівників бюджетних установ – восьмеро. Позбавитись? Таке визначення я б не застосовував. Повноваження сільської ради об’єднаної територіальної громади набагато ширші, якщо їх рівняти із повноваженнями звичайних сільських рад до об’єднання. А відтак була і є потреба у нових посадах, навіть цілих відділах: як от фінансовий відділ, відділ освіти, культури, молоді та спорту, відділ соціального забезпечення, земельний відділ, служба у справах дітей, тощо. Тут точніше сказати без яких посад апарат управління обходиться, якщо це рівняти з іншими громадами. Приміром, громада обходиться без керівника апарату (секретаря виконкому), юристів, економістів, паспортистів, архітекторів, тощо. Але я б не називав це досягненням, а швидше прагненням у майбутньому мати хороших фахівців і на таких посадах, адже цю роботу потрібно робити. На даний час хоч і важко, але загалом справляємось із повноваженнями, Каноницьку громаду не піднімають на нарадах за «хвости». Стараємось хоч і нечисленною командою (не побоюсь цих слів «професіоналів своєї справи»), але виконувати свої обов’язки перед державою, починаючи від ведення військового обліку і аж до опрацювання звернень громадян соціального характеру із використанням комплексу «Соціальна громада» без безпосередніх звернень громадян в УСЗН, тощо. Єдине, чого нам гостро не вистачає і над чим ми активно працюємо, – це створення свого ЦНАПу, хоч і доступ до практично усіх державних реєстрів в частині отримання із них офіційної інформації ми вже отримали.
Урочистості до Дня Незалежності. Голова Віктор Семчук (ліворуч на фото), секретар сільради Олексій Христянович та заступники
– Чи маєте старост і чи ефективна така управлінська одиниця у громаді?
– Тут хотів би відзначити, що у громаді успішно діють чотири старостинські округи: Озерський, Новаківський, Дубівський та Кідрівський, які відповідно, охоплюють села Озеро, Новаки, Дубівка та Кідри. Кожен населений пункт має свого старосту. В Озерському працює Олександр Брикса, у Новаківському – Валентина Янченюк, у Дубівському та Кідрівському – відповідно Марія Орабей та Володимир Турчик. Робота старостинських округів налаштована таким чином, що всі повсякденні питання життєдіяльності населених пунктів вирішуються старостою, а їх мешканці у центр громади практично не звертаються. Всі базові адміністративні послуги надаються старостами на місцях: від складання заповітів, доручень, інших нотаріальних дій з індексним їх реєстром – до оформлення всіх видів державних допомог соціального характеру через програмний комплекс «Соціальна громада» (і тут я дивуюсь прогресу! – авт.). Так-так, навіть усі довідки старостами видаються на місцях. У них є відповідні номерні гербові печатки. Зараз активно працюємо над підключенням старост до державного реєстру актових записів цивільного стану. Це дозволить народження, шлюб та смерть реєструвати у селах; однак для цього ще потрібні певні зміни в законодавстві.
– Які доходи є бюджетоформуючими у громаді?
– Як і у всіх громадах у нашому районі – місцеві податки та збори.
– Хто працює з людьми похилого віку (замість колишнього районного терцентру)?
– У липні-серпні поточного року провели відповідні передбачені законодавством конкурсні торги та визначили надавачем соціальних послуг для осіб, які належать до вразливих категорій населення або перебувають у складних життєвих обставинах (догляд вдома), громадську організацію «СОЦІАЛ ЦЕНТР».
Працівники Каноницької сільської ради у День вишиванки
– Як нині у громаді з фінансуванням? Чи справляється бюджет з потребами, особливо освітніми?
– Для організації освітнього процесу на відділ освіти, культури, молоді та спорту у 2021 році (з січня по серпень) заклали видатки в розмірі 29 мільйонів 923 тисяч 893.00 гривень. Основним джерелом «освітнього фінансування» є державний і місцеві бюджети; з-поміж інших дозволених законодавством джерел – плата за послуги (зокрема харчування) та благодійні внески. Найбільше коштів передбачили на фінансування загальної середньої освіти. Так, з січня по серпень 2021 року на ЗЗСО заплановано 25 180 880 гривень, з них освітньої субвенції – 19 473 500 гривень; на дошкільну освіту – 3 831 735 гривень. Найбільшою за обсягом є освітня субвенція на оплату праці педагогічного персоналу сфери повної загальної середньої освіти (80,96%); нарахування на оплату праці – 18%; найменші частки становлять використання на товари і послуги (1,02%) та інші поточні видатки (0,02%). Для придбання шкільного автобуса, що забезпечуватиме підвезення школярів оптимізованої Новаківської гімназії, Каноницька сільська рада виділила 195 тисяч гривень – це співфінансування державної програми «Шкільний автобус». Каноницька сільська рада також отримала субвенцію з державного бюджету на заходи, спрямовані на боротьбу з COVID-19 та її наслідками, під час навчального процесу. Зокрема для дистанційного навчання придбали 12 ноутбуків, на які виділили на умовах співфінансування 24 тисячі гривень.
Чим нині живе освіта і культура Каноницької тергромади? Ці питання профільно курує Софія Шидловська, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Каноницької сільської ради. Вона й розказала нам першого вересня про плани і турботи громади.
Софія Шидловська, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Каноницької сільської ради
– Каноницька сільська рада за освітнім наповненням невелика – у нас чотири заклади загальної середньої освіти, три заклади дошкільної освіти. Всього – 1168 учнів і майже 200 вихованців-дошкільників. Процес оптимізації пережив Новаківський НВК: у закладі понижено ІІІ ступінь через відсутність учнів у 11 класі та малу наповнюваність у 10 класі, і його реорганізували у Новаківську гімназію. Також оптимізували дитсадок у Каноничах, бо зменшилась народжуваність і у цьому році лише вісімнадцять дітей йде у дитсадок, а це лише одна група.
Загалом двоє працівників дошкільного закладу у Каноничах пішли на пенсію, всі інші, завдяки перерозподілу навантажень, залишилися на роботі. Після зміни власника в полі зору кожен заклад. Ми націлюємо кожного педагога на реалії – працювати треба фахово і зі стовідсотковою віддачею. Коли були у великій громаді педагогів районного масштабу, комусь вдавалось сачконути, хтось дозволяв собі штиль. Нині, за півроку, педагоги усіх закладів згуртувались ще більше. У кінці серпня провели перший педагогічний форум, де визначились з пріоритетами. Обговорили проблеми та можливі шляхи їх вирішення – і категорично націлені на позитивний завтрашній результат, – ділиться інформацією пані Софія.
Працівники культури готуються до ювілею Дня Незалежності
– Чи зачепила педагогів фінансова турбулентність? Як з виплатами за престижність праці?
– Варто зазначити, що з індексом фінансової спроможності шкільної освітньої мережі у Каноницькій тергромаді 0,7 нам вдається виплачувати заробітну плату з усіма видами доплат і надбавок у повному обсязі. Наш фінвідділ дуже грамотно підійшов до цих питань і ми нічого з доплат не знімали. Педагогічні працівники мали можливість отримати за хороші результати роботи ще й премії, а керівники отримували ще й надбавку, відповідно до умов контракту. Вдалося уникнути психологічних стресів, пікетів чи страйків при переході установ до нового власника.
– Як з методичним забезпеченням навчального процесу?
– Методичного центру не створювали, бо це великі кошти, яких у вільному залишку нема. Скористались набутим раніше досвідом – визначились зі структурою методичної роботи, організованою власними зусиллями. У наших освітніх установах працює 146 педагогів. З них звання «старший учитель» має 17 осіб, за кваліфікаційним рівнем вищу категорію має 52 педагоги, першу категорію – 35 осіб, другу категорію – 30 осіб, спеціалістів – 29 осіб і один «учитель-методист». За минулих півроку вдалось провести сім заходів методичного спрямування в онлайн-режимі для різних категорій педагогічних працівників і батьківський онлайн-форум з питань безпеки дітей. Взагалі, педагоги активні і відчувається, що люди хочуть і вміють працювати.
Після святкового концерту до Дня села у Каноничах
– А як у громаді з питанням культурних послуг? Чи є взагалі у вас галузь культури?
– Ми прийняли рішення про створення Центру культурних послуг, бо на початку цього навчального року вже виникла необхідність кардинальних і непопулярних рішень. Але прикладемо максимум, щоб зберегти колективи, зокрема і шкільні, і культпрацівників. У квітні 2021 року рішенням сесії створили комунальний заклад «Центр культурних послуг Каноницької сільської ради». Нині штат установи нараховує десять працівників – п’ять завідувачів закладів клубного типу та три завідувачі і два бібліотекарі публічно-шкільних бібліотек. До створення Центру ці працівники були прийняті з 04.01.2021 за цивільно-правовими угодами у відділ освіти, культури, молоді та спорту. Для утримання Центру виділили з місцевого бюджету кошти: понад 570 тисяч гривень. Центр культурних послуг Каноницької сільської ради (далі – ЦКП) включає усі заклади культури, які були до децентралізації: Каноницький сільський будинок культури (далі- СБК), Озерський СБК, Новаківський СК (далі –СК), Дубівський СК, Кідерський СК і у кожному із сіл тергромади є публічно-шкільна бібліотека. Очолює новостворену юридичну особу Тамара Рижа, яка має вищу бібліотечну світу, це досвідчена фахівчиня своєї справи. Двоє працівників пішли на пенсію. Решта працюють над забезпеченням громади культурними послугами. Ми розуміємо, що закривши у громадах клуби, будинки культури, бібліотеки, не можна говорити про загальну культуру сіл; це шлях до соціальної деградації. Усі задоволені наразі роботою центру. Вже у цьому році в усіх селах вдалось провести гарні і насичені програми святкувань Днів села та традиційні урочистості і відзначення державних свят. Культура долучається і до проведення заходів у педустановах, є тісна співпраця і комунікації з владою, усіма установами і громадою. Ми зберегли усі аматорські колективи. А їх керівники не обмежені у творчості. Вважаю, що дуже вчасне і правильне рішення про створення цього Центру, – коментує Софія Шидловська.
Працівники культури Каноницькоїх тергромади
Бюджет у тергромади, за словами управлінців, невеликий. Але за перше півріччя 2021 року було перевиконання 773 тисячі гривень. Завдяки збалансованому плануванню і правильним економічним розрахункам, вдається віднаходити необхідні кошти на забезпечення належного рівня роботи і збереження робочих місць працівників культури, освіти, соцсфери і медицини. Спочатку вони працювали за цивільно-правовими угодами та на мінімальних зарплатах. А тепер є всі необхідні виплати, передбачені законодавством.
Мають і свої інтернет-ресурси: Каноницька громада: освіта, культура, спорт - група у Фейсбук
Насамкінець розмови пані Софія з усмішкою підсумувала: «Ми громада маленька, але амбітна. Хочемо не просто вижити у сьогоднішньому суспільстві, а показати, що гідні і спроможні жити повноцінно та успішно».
Минає рік, як громади почали жити власним життям. Але загалом картинка колишньої Володимиреччини (та й, власне, децентралізованих громад усієї України) за Кобзарем: «У всякого своя доля і свій шлях широкий – той мурує, той руйнує, той неситим оком за край світа зазирає… Той тузами обирає свата в його хаті, а той нишком у куточку гострить ніж на брата. А той, тихий та тверезий, богобоязливий, як кішечка підкрадеться, вижде нещасливий у тебе час та й запустить пазурі в печінки, і не благай: не вимолять ні діти, ні жінка. А той, щедрий та розкошний, все храми мурує та отечество так любить, так за ним бідкує, так із його, сердешного, кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, витріщивши очі...»
Нам цікаво почути і про життя-буття інших громад-сусідів. Тож ці питання задамо їх очільникам і розкажемо вам, наші читачі, у наступних випусках «Володимирецького вісника».
Лишайтесь з нами – передплачуйте та купуйте газету у точках продажу, бо лише ми пишемо ваше, з вами, про вас.
