У День людей похилого віку ми вирішили розпитати у літніх людей, які б поради вони дали б молодим. Ось що вони кажуть.
Анастасія Стромець, 74 роки:
– Я бажаю всім любити життя, цінувати життя… Цінуйте батьків у любий час, у любу пору, при любих обставинах. За батьків ніколи не забувайте! Я, коли була молодою, завжди старалася все робити правильно, бути сумлінною… І навіть коли працювала у нічні зміни, як лише мала вихідний, то завжди їхала до батьків… А зараз, коли дивлюсь на деяких молодих людей, стає страшно. Є, звісно, золоті діти… Зараз все якось гірше, раніше так не було у мої юні роки. Зараз багато неслухняних, батьків обіжають, занадто гуляти люблять, а допомагати не дуже хочуть.
Марія Дуляницька, 75 років:
– Ну, яка моя порада для молодих? Життя прожити – не поле перейти: там горб, а там яма. Так воно і в дійсності є. Для молодих я бажаю, шоб вони мали терпіння, повагу до старших, любили своїх батьків, дідів, своїх дітей. Аби шанували один одного, якщо живуть у парі, а якщо один, то шоби шанував усіх. Шо ще сказати такого… Аби у сім’ях жили дружно, менше тої п’янки, да тих гулянок, да того всього. І шоби не забували про батьків: поважали, відвідували, дзвонили, приїжджали, помагали їм, бо дуже важко на старість (плаче – авт.)! Остатися самій, як нема кому помогти… Дуже важко! Хочеться, здається, все очима зробив би… А силою вже нічого не можеш. І так треба, шоб допомога була! Шоб якась порада була, шоб було кому душу виложити… Самому дуже важко. Бажаю молодим, аби вони були всі здорові, розумні, хороші, поважали своїх батьків і мали терпіння до всяких незгод. Ото я таке бажаю.
