Через критичну ситуацію, що склалася на районному рівні самоврядування у контексті децентралізації, голови районних рад України, у тому числі і Ярослав Березюк, очільник Вараської райради, звернулися до Президента Володимира Зеленського з відкритим листом. «Сьогодні в управлінні громадами фактично відсутнє фінансове підґрунтя повноважень райрад. Тому голови органів місцевого самоврядування субрегіонального рівня звернулися до Президента України, бо «розбалансування публічної влади й тисячі безробітних – реальність, до якої прийшла Україна завдяки штучному відстороненню районних рад від їхніх природніх повноважень як представницьких органів», – зазначається у листі. Детальніше про його зміст ми розпитали у Ярослава Березюка.
Ярослав Березюк, очільник Вараської райради
– Пане Ярославе, про що цей лист і хто його ініціатор?
– Ініціатором і автором виступили голови районних рад України, члени Української асоціації районних та обласних рад (УАРОР – авт.), куди входить і наша недавно створена Вараська районна рада. Керівники органів місцевого самоврядування, зокрема і я, звернулися до Президента України Володимира Зеленського як Гаранта Конституції з проханням ініціювати розгляд у Верховній Раді законопроєкту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Ми пропонуємо переглянути концепцію децентралізації та провести зустріч із представниками районних рад. Лист підписало 107 голів районних рад зі 119.
У листі сказано, що через штучне усунення районних рад від їхніх повноважень знижуються якість та доступність надання публічних послуг, відбувається закриття та погіршення надання послуг більше ніж 350 об'єктів соціальної інфраструктури. А це лікарні, освітні та культурні заклади. В асоціації вважають, що така ситуація склалася через реалізацію законів №907-IX та №1009-IX. Питання тут не стільки самого існування районних рад, як проблематика представлення інтересів громад. Взяти хоча б за приклад фінансування другого рівня охорони здоров’я, де медзаклад обслуговує людей не лише тієї громади, у якій знаходиться.
– А чому так сталось і які загрози у цьому?
– Не останнє місце у цій ситуації та негативних тенденціях самоврядування відіграють окремі представники органів державної влади. З їх подачі нехтується Конституція України та принципи Європейської хартії місцевого самоврядування (і власне сама дорожня карта децентралізації). Але вони теж стали заручниками недолугості реформи. І це загрожує зниженням рівня місцевої демократії та децентралізації влади. Такі тези і звучать у листі до Президента. Передані нами об’єкти на рівень громад, відповідно до вимог Закону 1009-IX, самі громади, особливо у сільській місцевості, через брак фінансів й кадрів утримувати не можуть. Вихід – закрити, ліквідувати, реорганізувати. Ще одна проблема – це так званий місцевий егоїзм. Районна рада, представляючи інтереси усього району, зобов’язана надавати послугу в межах району, а от громада хоче надавати послуги виключно жителям своєї громади. Тому й виникли у нас безпосередньо проблеми з мистецькою та спортивними школами, бібліотечною системою і терцентром.
– Добре, які узагальнені бачення голів райрад, що звернулись до Президента?
– Так рішення на поверхні – районні ради мають отримати належні повноваження задля забезпечення дотримання прав усіх громадян, які проживають у районі. Вони мають стати таким собі елементом міжмуніципального співробітництва та вирівнювання фінансування громад, і діяльність районних рад, звичайно, має належно фінансуватись з держбюджету. Громади мають свої повноваження і виконують їх – це перший рівень самоврядування, другий рівень – субрегіональний – це райради, які мали би отримувати надходження в районний бюджет. Саме через цей районний бюджет можна отримувати об’єкти, установи, що обслуговують жителів району (або кількох громад). І це суттєво розвантажило б громади. Наприклад, та ж сама програма по фінансуванню тероборони з огляду на законопроєкт та ситуацію на кордоні з Білорусією, це питання призову також і не лише ці питання.
– Ярославе Михайловичу, у переддень Дня місцевого самоврядування що Ви побажаєте колегам та громаді?
– Не зважаючи на всі ті проблеми, які мають місце в діяльності органів місцевого самоврядування, депутати нашої Вараської районної ради продемонстрували за рік роботи спроможність, активність у лобіюванні інтересів громад, якими обрані. Тож я бажаю всім нам міцного здоров’я, витримки, оптимізму та віри у подальший розвиток наших громад.
За словами Ярослава Михайловича, упродовж 2021 року голови райрад у складі асоціації провели багато зустрічей та перемовин з Мінрегіонрозвитком, Кабміном, комітетами ВРУ, напрацювали десятки слушних пропозицій і подано на розгляд. Але з чим увійде держава у 2022 рік – покаже Держбюджет та суттєво оновлене законодавство.
З числа райрад Рівненщини звернення до Президента підтримали Олег Карпяк, заступник голови Рівненської районної ради та Ярослав Яковчук, голова Сарненської районної ради.
---
З листа до Президента: «17 вересня 2020 року Верховна Рада України ухвалює Закон 907-IX, яким вносить зміни до Бюджетного кодексу. Ці зміни виключили районні бюджети із механізму горизонтального вирівнювання й виключили із числа «отримувачів» освітньої та медичної субвенції й субвенцій на виконання інвестиційних проєктів й не тільки. Висновок Головного науково-експертного управління розкритиковує цей Закон, зокрема, оскільки повноваження районних рад – залишаються без фінансування. 17 листопада 2020 року ухвалюється Закон 1009-IX. Цей Закон, по суті, виключає можливість районних рад задовольняти спільні інтереси громад. Висновок Головного науково-експертного управління стосовно Законопроєкту знов таки був негативний. Мінрегіоном як перший, так і другий Закон в частині звуження прав районних рад був підтриманий. І прикро, що навіть Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не є авторитетом ні для парламентаріїв, ні для урядовців. Тобто, розуміючи, що районні ради будуть функціонувати, Парламент все ж підтримує ці Закони. Закони, що суперечать Концепції децентралізації, чинній Конституції, Європейській хартії місцевого самоврядування».
