З 1973 року прийнято відзначати Всесвітній день вітань 21 листопада. Журналісти сайту Володимирець. City поцікавилися змістом найоригінальніших вітань з життя наших читачів.
Оля Лірник:
— Було таке якось. Людина знаходилась від мене за десятки кілометрів і попросила кількох людей передати сюрпризи від нього. Один привіз квіти додому, інший на роботі перестрів і вручив сердечко з гравіруванням. Класно,коли люди піклуються,щоб і за їх відсутності ти відчував себе щасливим і насолоджувався святом.
Мирослав Головач:
— З оригінальних вітань мені запам'ятався удар по обличчю. Не думаю, що вони хотіли привітатися, але почали з цього.
Ірина Мороз:
— Найоригінальніше вітання було у вигляді відео, де зробили нарізку з різних періодів мого життя. Це сприймалося дуже душевно.
Максим Карповець:
— Найбільш мені запам'яталося вітання на тридцятиріччя, коли після дванадцятої ночі я змушений був пройти квест з питаннями й підказками, щоб отримати подарунки. Оскільки це було вночі, то я ніяк не міг відгадати.Але було весело й запам'яталося на все життя.
Людмила Босик:
— Завжди оригінальними,неповторними і архімилими є привітання від моєї сім'ї. Вони щоразу інакші.Вони щоразу вражають. Від надраннього очікування мого пробудження,щоб вручити власноруч зроблені подарунки та оригінальні квіти, до цілоденного свята. Щось на кшталт:«Ні хвилини на кухні, ні години без вітань». Щирість у нас взаємна,тому оригінальності не бракує.А загалом я вважаю, що цінність, оригінальність подарунку залежить насамперед від рівня моральних цінностей, які сповідує іменинник та його оточуючі.
Згадую випадок,коли я на свій день народження була на весіллі. Звичайно, цього я не афішувала, але знайшлись інформовані люди,які влаштували півгодинне вітання. З піснями,танцями і побажаннями. Було надзвичайно приємно і водночас незручно. За вітання щиро подякувала і нагадала, де ми все-таки перебували.
Анатолій Кібук:
— Не люблю вітань з будь-якого приводу. Зате і сам нікому не винен.
Олексій Хахльов:
— Для мене зняли кліп як подарунок на день народження. Це дійсно те, що найбільше запам'яталося, і, як на мене, – оригінально.
Мирослава Опанасик:
— У третьому класі однокласник, минувши мене на вулиці і нічого не сказавши, поніс мені подарунок на 8 Березня додому. Віддав моєму батьку, буркнувши: "Нате Вам подарунок". Батько здивувався: "Кому подарунок? Мені?" Однокласник на це: "Ні, вашій Мирославі". Це була дерев'яна ручка з підставкою-пеньочком. Не знаю, чи це найоригінальніше вітання, але запам'яталося на все життя.
А найнесподіваніші вітання у мене нині – це від чоловіка. Він краще за мене пам'ятає важливі у моєму житті дати. І завжди дарує до них квіти. Я можу цьому дивуватися: "Це з якого приводу?" А чоловік реагує: "Згадуй-но, якого числа ми з тобою одружилися?" Або: "Це просто так».
Віталій Голубєв:
— Це було відео вітання, яке організувала дружина. Друзі та колеги вітали мене з днем народження, вона – підсумувала їхні слова. І опівночі в день мого народження показала мені відео, про зйомку якого я і не здогадувався. Було зворушливо!
Сергій Мерчук:
— Найбільш запам'яталося вітання: “Вітаю, що ти живий!”
