Останнім часом у Володимирецькій автошколі справжній бум охочих здобути водійське посвідчення. Люди різного віку, статі і професії вивчають дорожню грамоту за оновленою онлайнпрограмою. Після кожної вивченої теми – тести в онлайнкласі, особистий кабінет, результат чергового опитування і самостійна робота над помилками.
Якість надання знань тут дуже висока. Також на курсах розповідають навіть про правила першої медичної допомоги, а чітко вивчені та відпрацьовані алгоритми допоможуть не розгубитись і не спасувати у критичних ситуаціях. Учням пояснюють будову автомобіля (в іншому разі його довелося б освоювати, швидше всього, ситуаційно).
А що вже уроки правил дорожнього руху! На них пояснюють не тільки «ходові», найбільш уживані правила, а й ті, рідкісні, що нечасто стають у нагоді, але, тим не менше, їх варто знати.
Що особливо важливо, теоретичні знання одразу відпрацьовуються на майданчику та в реальних ситуаціях на дорозі.
Практичні заняття проходять неодмінно з інструктором, і водію-початківцю це додає тієї впевненості, яку неможливо отримати, освоюючи їзду самостійно. А завершується навчання іспитом, який, проходячи у комп’ютерному класі, поруч з теоретичною частиною (знання правил дорожнього руху) передбачає і практичну.
Люди, як відомо, бувають різні. Хтось із курсантів ретельно вивчає кожний дорожній знак, а дехто самовпевнено вважає, що має природжений бездоганний талант кермувальника і навчання вважає не обов’язковим. Звісно, таким дуже важко пояснити, що з кермом у руках ще ніхто не вродився і що всьому треба вчитися поступово і наполегливо. Прикро, але таких самовпевнених, точніше – безвідповідальних людей не лякає тривожна статистика аварій на дорогах.
Хто працює у звичайній школі, той знає, як інколи важко пояснити дітям те чи інше правило. А коли людина вийшла з-за парти і, одержавши атестат, хіба відразу стала відповідальною? «Ви просто не працювали з дорослими учнями!» – каже, посміхаючись, один з інструкторів автошколи. І терпінню, витримці та блискавичній реакції цих людей, коли поруч із ними за кермом учень, можна позаздрити.
З власного досвіду зрозуміла, що сумлінне навчання у школі водіїв – це не тільки особиста ваша безпека, а й безпека людей навколо вас. Отож хочеш-не-хочеш, а мусиш бути відповідальним. Бо водійські права – не просто документ, що роками збиратиме на собі пил, а, насамперед, перепустка у небезпечний світ швидкості.
Звичайно, існує кілька способів навчитися керувати автомобілем. Можна попросити знайомого приятеля-водія, аби показав, як перемикати передачі і тиснути на педалі. Дехто пробує навчитися самостійно десь у безлюдному полі.
Але найкращий із можливих варіантів – це, все-таки, відвідувати курси водіння. Бо, перш за все, це офіційний спосіб отримати водійські права. Закінчивши навчання, ви матиме документ, який засвідчуватиме ваші знання та навички. Його спокійно можна продемонструвати у випадку будь-яких претензій з боку автоінспекції. Той же, що навчався самостійно і такого документа не має, ризикує зіткнутися з серйозними прикрощами.
Коли є гроші на автомобіль, невже їх не знайдеться на водійське посвідчення? На жаль, не всі кермувальники усвідомлюють свою відповідальність на дорозі. І ми ще довго будемо застосовувати правило «3-Д» (дай дурневі дорогу)...
Альона ГУБЕНЯ,
курсантка Володимирецької автошколи ТСОУ.
