Ми всі – і дорослі, і діти – працюємо з відеотерміналами і гаджетами. Розкажіть, і чи не відноситься ця робота до розряду шкідливих? Які професії туди входять і скільки таких є на Рівненщині? На це запитання від «Володимирецького вісника» відповів головний санітарний лікар Рівненщини Роман Сафонов.
Роман Сафонов, санітарний лікар Рівненщини
– Я дуже дякую автору запитання, бо спеціалісти Центру контролю та профілактики хвороб вже скучили за питаннями, які стосуються електромагнітної безпеки чи питань гігієни праці – за ковідом вони дещо відійшли на другий план і призабуті.
Але у свій час, коли наші лабораторії працювали з комп’ютерами навчальних закладів, – кожен четвертий ми знімали з використання через відхилення від стандартів безпеки користувача. Це питання цікаве ще й у тому плані, що розвиток технологій пришвидшився в рази, ніж заміна нормативно-правової бази, зокрема у сфери охорони праці, і гаджети вже повсякденні речі у кожного українця.
Я би розділив шкідливості, пов’язані з операторами відеотерміналів і користувачів гаджетів, на дві складові. Перша стосується дотримання рівнів електромагнітної безпеки, а друга стосується навантаження на зір користувача і шкідливості, з цим пов’язані (зокрема малорухомий спосіб життя через професійну діяльність).
Отже, з кожним роком прилади вдосконалюються (як гаджети, так і відеотермінали) і електромагнітне випромінювання зменшується. За рівнем SAR, який виробники зазначають, наприклад, на смартфонах, можна вирахувати, скільки годин гранично можна з ним працювати. Кнопкових телефонів і моніторів з електропроменевими трубками, які давали досить високе випромінювання, тепер уже майже немає.
Тож можна сказати, що при використанні сучасних комп’ютерів і гаджетів складова електромагнітної безпеки не є загрозливою, як це було 5 чи 10 років назад.
Тепер ми говоримо про статистичне навантаження на зір, що спричиняє зменшення гостроти зору. Але ми настільки пов’язані з діджиталізацією і використанням електронних систем, що роботодавець сам визначає перелік професій, в яких використовуються відеотермінали і гаджети більше, ніж половина робочого дня, шкідливими. І, відповідно, має організувати медичні профогляди таких працівників не рідше як двічі на рік (обов’язково – окуліст, терапевт, а для жінок ще й гінеколог).
Тобто роботодавець визначає, а Держпраця погоджує списки таких працівників, і надає відповідні консультації.
Нагадаю, що при роботі за комп’ютерами або гаджетами одну годину поспіль треба робити собі перерву на 10 хвилин, а при роботі дві години поспіль – перерву 15 хвилин.
