Про це розповів ініціатор волонтерського руху Василь Фокін. Своєю історією і досвідом важкого пошуку складових військової аптечки в українських реаліях сьогодення він поділився з нами.
Життя та здоров’я бійця, що боронить Україну, є пріоритетом для нашої нації.
Близько двох місяців тому, будучи в складі тероборони Рафалівки, мені випала можливість поїхати на тактичні військові заняття, де в кінці тренування інструктори перейшли до підготовки з медицини. І саме в той момент я дізнався, що являє собою тактична індивідуальна аптечка.
Почуте і побачене дуже мене стривожило, тому що в моїй уяві аптечка – це набір таблеток, бинтів та йоду. Виявилось, по-перше, що це набір, який рятує життя на полі бою при критичних пораненнях. Але найбільше мене шокували слова інструктора:
«Хлопці, якщо вас поранили на полі бою, і ви будете лежати стікаючи кров’ю, вас будуть лікувати лише тією аптечкою, яка є при вас. І те, на скільки якісно вона укомплектована, і визначить, чи ви виживете. Ніхто своєю аптечкою вам зупиняти кров не буде – ні брат, ні сват, ні друг, бо через хвилину вона може знадобитися йому самому».
Саме в той момент в мені зачаїлось тривожне відчуття, що в багатьох кого я знаю, немає навіть турнікету. Турнікет – це сучасний джгут, який солдат може накласти самотужки однією рукою.
Я почав шукати турнікети для хлопців з Рафалівки, які вже вступили до лав ЗСУ. Потім вирішив, що краще знайти їм хороші аптечки. Після чого мої зусилля пошуків щоразу розбивалися об стіну дифіциту цих речей. Лише на п’ятий чи шостий день, зробивши безліч дзвінків, я нарешті знайшов шість аптечок у волонтерів з Луцька. І це остаточно привело мене до думки: якщо мені було так не просто це зробити, то інші теж в подібній ситуації.
І почався непростий шлях.
Я звернувся до своєї знайомої, начальника інформаційно-аналітичного центру управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради Валентини Опанасик, з проханням надати перелік потрібних медикаментів, які повинні бути в аптечці військового.
Разом із цим переліком Валентина надала частину допомоги медикаментами та постійний супровід і консультацію з тих чи інших медичних питань.
Також з проханням про надання допомоги по цьому переліку ми з Юлією Базакою, помічником народного депутата, звернулись до секретаря Рівненської міської ради Віктора Шакирзяна. Віктор з розумінням відгукнувся та надав величезну допомогу з усіма потрібними медикаментами.
Далі почався процес пошиття.
Спочатку я звернувся да Марії Петрівни Антонюк, чи можемо ми почати пошиття аптечок, на що я отримав позитивну відповідь.
Ми замовили пробних 10 метрів тканини та всі комплектуючі компоненти.
Трудився весь колектив середньої школи. Коли процес став на потрібні рейки, я попросив про подібну допомогу в іншої Рафалівської школи (колишня школа-інтернат).
В результаті зараз над пошиттям зранку до вечора трудяться два колективи чудових дівчат.
Звісно основою всієї справи була спонсорська допомога небайдужих громадян. Допомога йшла від друзів та знайомих з різних куточків планети. В основному це рафалівчани, які проживають на даний момент в Естонії, Польщі, США, Чехії, на Кіпрі.
Було виконано величезну логістичну роботу. Для прикладу, за тиждень по всій Польщі друзі, які там проживають, знайшли і придбали лише 85 ножиць, на даний момент шукаємо глибше в Європі.
Щоб купити 100 турнікетів, із США вислали кошти, турнікети виготовлені в м.Дніпро та привезені сюди нашими волонтерами. Дуже допомогла дівчина, яка досить потужно займається волонтерством в Києві, в Інстаграм підписана як Tata Kepler. Вона надала ще 200 турнікетів.
Вже на минулому тижні наші готові аптечки почали отримувати бійці в багатьох гарячих точках – це Краматорськ, Донецький напрямок, Харьків, хлопці з полку «Азов», Запоріжжя, хлопці на полігонах, які формують бригади та на днях їдуть на лінії фронту.
Якщо чесно, ще дуже величезна кількість людей залучена до такого важливого та потрібного процесу, і я всім їм безмежно вдячний.
Разом ми наближаємо Перемогу України.
Василь Фокін, волонтер, смт Рафалівка
