До редакції «Володимирецького вісника» надійшло до десятка звернень щодо підозри на самозахоплення аграріями приватних земель чи паїв, серед яких невитребувані та відумерла спадщина. Щоб знайти рішення і дати відповіді нашим дописувачам, журналісти «Володимирецького вісника» пішли до Володимирецької селищної ради. Тож подаємо* фахові відповіді на актуальні земельні питання.
Україна вимушена боронитись від окупанта і забезпечувати державу хлібом. Окупованим територіям і втраченим врожаям сьогодні має бути заміщення і тому Уряд розробив число програм, проєктів для підтримки аграріїв на час воєнного стану. Зокрема – пільгова оренда земель та кредити для посівних кампаній. У Вараському районі весняна воєнна посівна кампанія пройшла досить активно – розліснювалися землі, в тому числі і землі спадщини та паї.
Депутати передали землі громади в оренду аграріям, щоб задіяти кожен клаптик землі, на останніх двох сесіях Володимирецької селищної ради – у лютому і квітні.
В самій селраді кажуть: після виборів почали інвентаризацію земель.
Віктор Войтович, начальник земельного відділу Володимирецької селищної ради
На питання відповів Віктор Войтович, начальник земельного відділу Володимирецької селищної ради:
- Після утворення територіальних громад наша селищна рада почала інвентаризацію земель, щоб зрозуміти, яка ситуація із землями на території громади. Придбали навіть спеціальну комп’ютерну програму, що показує всі категорії земель.
Інвентаризацію почали із території колишньої Красносільської сільської ради у листопаді 2021 року. Від того моменту всіляко намагались достукатись до місцевого населення, робили оголошення, спілкувались із аграріями, які там працюють на землях.
Якщо говорити про Красносілля, там нарахували тисячу гектарів відумерлої спадщини і це майже 1000 ділянок! В абсолютній більшості випадків ці землі приносили прибуток в обхід місцевого бюджету. Трапляється, селянин працює на землі і не знає, що її на себе треба ще оформити через нотаріальні дії, перш ніж нею користуватись, в іншому випадку вона може перейти комусь іншому в оренду, наприклад. Є таке, що людина навіть не знає, що є потенційним, а не задокументованим власником земельної ділянки.
Щодо аграріїв – ті в свою чергу працюють із цілим масивом людських паїв, і якщо якась одна чи кілька ділянок неоформлені належним чином, він же не буде окремі паї об’їжджати. Але і не поспішає узаконити користування тими ділянками. На словах – мовляв, знайшов якогось родича померлого власника землі, який планує десь колись оформити ту ділянку на себе і нібито йому сплачує кошти за оренду паю. Та може минути кілька років, а той родич так на себе ділянку і не успадкує, а земля працює, та не приносить дохід у місцевий бюджет. Ми лише хочемо всі ці операції із землею вивести у правове поле.
Ми проводили декілька земельних комісій, запрошували аграріїв на бесіду. Всі вони, хто працює конкретно в межах колишньої Красносільскої сільської ради, були в курсі ситуації і ми їм пропонували подати клопотання на розгляд земельної комісії, щоб ми ділянки відумерлої спадщини, на яких вони вже працювали і працюють, передали їм у законне користування після певних реєстраційний дій. Однак вони відмахували рукою і були впевнені, що далі розмов справа не піде.
В якийсь момент до нас в регіон зайшов новий інвестор. Він запропонував вигідні умови оренди, а землевласникам – не 3% орендної плати від нормативної грошової оцінки землі, а максимальні – 12%. Враховуючи, що попередні аграрії чекали невідомо чого, ділянки відумерлої спадщини ми передали на три агроформування – одне нове для нашого району, а два вже існуючі раніше, які не зволікали і таки подали клопотання, щоб отримати землі, на яких вони раніше вже працювали, у законну оренду.
Загалом почало працювати на користь громади майже 1000 гектарів. Це вигідно, адже по відумерлій спадщині ми заключили більш вигідні угоди, та і справа навіть не в цьому, а в тому, що це було офіційно оформлено, і це почало приносити прибуток на відміну від того, що раніше аграрії користувались відумерлою спадщиною і не платили за це ні копійки в місцевий бюджет.
Рішення про передачу земель відумерлої спадщини ми прийняли у лютому. Тому результат вже напрацьовується. Однак через важку ситуацію із паливно-мастильними і насіннєвими матеріалами аграрії домовились із селищною радою про відтермінування оплати за оренду земель до кінця року.
Орендна плата складає 2000 гривень за 1 гектар, тобто очікуємо наприкінці 2022 року отримати близько двох мільйонів гривень прибутку для місцевого бюджету.
Щодо посівів - аграрії на цих землях сіяли в основному технічні культури (просо, гречку, кукурудзу, сою), рідше зернові культури. Збір врожаю буде у серпні і пізніше, тому і результат посівної буде відомий згодом. Зернові культури не хочуть тут практикувати, бо низька врожайність на наших поліських ґрунтах.
Хоч місцеві піщані землі й не дуже родючі, однак й вони представляють свою цінність для аграріїв і підходять для вирощення органічної продукції, тому що останні 10-15 років не були в користуванні, а тому не забруднені хімікатами і пестицидами, і є певні культури, здатні приносити врожаї на таких землях.
Тому зараз помічається ціла тенденція, коли крупні сільгоспінвестори із центру України заходять на Полісся, і всі вони мають наміри вирощувати суто органічну продукцію.
Щоправда, самі агровиробники завжди хочуть брати у користування землі, ближчі до центру громади, щоб була розвинена логістика і інфраструктура. У віддалені села громади навіть заїжджати не хочуть.
Наприклад, в Телковичах, Білому – надто болотисті грунти, трапляються зарослі лісом та чагарниками, погані дороги. Значна віддаленість від центру – нема де організувати стоянку техніки та й з пальним цієї весни значна проблема, гнати техніку далеко – це великі витрати.
У Воронках і Степангороді взагалі нема орендарів, місцеві жителі власноруч господарюють на своїх земельних наділах, ведуть одноосібне селянське господарство.
Щодо земельних спорів, то таких майже не траплялось. Може статись один випадок на квартал. Здебільшого, це коли сусід «пересунув» паркан. Якщо говорити саме про масиви земель, то з останніх випадків – коли на території колишньої Любахівської сільської ради на одну земельну ділянку площею 18 гектарів земель запасу претендувало два аграрії.
Але перший мав плани спочатку протягом весни-літа привести ці землі до стану, придатного для її використання, вкластись в неї, осушити від поверхневих вод ближче до осені і тоді ж засіяти. Другий аграрій запропонував більшу орендну плату і пообіцяв привести цю землю до нормального стану в стислі строки і обробити землю вже зараз і засіяти гречкою.
Питання ми винесли на розгляд депутатів на черговій сесії у кінці квітня, вони прийняли рішення віддати цю ділянку другому орендарю, керуючись економічною вигодою – щоб земля скоріше почала працювати, тим більше - мова йшла про гречку, яка зараз в дефіциті, судячи із цін на неї в магазинах. Цікаво, що пропозицію другого орендаря про більшу орендну плату депутати відхилили, пояснюючи це тим, що всі мають бути в рівних умовах і орендна плата за землі запасу у всіх має бути однакова.
В нинішніх умовах самі ж аграрії між собою домовляються, де хто буде обробляти, наша справа – щоб це було законно і щоб це приносило користь місцевому бюджету.
Це питання саме розглядалось на останній, квітневій сесії, коли селищна рада віддала в оренду землі запасу у користування аграріям.
В умовах війни земельні торги і аукціони щодо земель сільськогосподарського призначення не проводяться як раніше, у мирний час, а згідно із змінами у законодавстві, ділянка надається на рік часу в користування на умовах оренди для сільськогосподарського обробітку з метою забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, виходячи із порядку першочерговості і економічної вигоди – хто більш вигідну пропозицію надасть для громади, той і отримує земельну ділянку. Всі заяви і клопотання розглядались виключно на сесії.
На останній сесії землі запасу, а це 180 гектарів, передали у користування шістьом орендарям-аграріям. Деякі з таких користувались цими ділянками самовільно, тепер же оренда їх узаконилась.
Орендна плата складає 1755 гривень за гектар. Загалом очікується прибуток майже 316 тисяч гривень в місцевий бюджет.
Юрій Блищик, секретар Володимирецької селищної ради
Продовжив тему Юрій Блищик, секретар Володимирецької селищної ради:
- Головне, що ми намагаємось зараз донести, – згідно чинного законодавства час для оформлення права власності на спадщину не є безмежним. З 2025-го року це можна буде зробити до визнання спадщини відумерлою. В іншому випадку ця земля стає майном громади. Саме тому звертаємось до всіх! Якщо ви маєте не переоформлену на себе спадщину, не затягуйте із процедурою. Земля повинна працювати і приносити врожай і прибуток. Якщо у вас нема документів на вашу земельну ділянку, то у вас нема й юридичних прав на користування нею. В такому випадку не дивуйтесь, коли одного дня на умовно вашу землю заїде новий орендар.
Родичі померлих власників паю часто користуються цим паєм без будь-яких документів. І, якщо ця ділянка передасться в оренду від імені селищної ради як тимчасового розпорядника цієї землі, то родичі – потенційні правонаступники муситимуть звільнити ділянку, бо не оформили на неї право власності. При цьому орендар, який заключив договір оренди із селищною радою на цю ділянку, має право користуватись нею доти, доки законні власники не вступлять в спадщину і доки не оформлять її на себе, звісна річ, що якщо ділянка засіяна, то орендар користується нею до моменту збору врожаю.
Менше 30 жителів Красносілля, починаючи з листопада, вже оформили на себе спадщину. Статистика слабенька.
Так само і аграріям говоримо, щоб вони передавали цю інформацію людям, щоб оформлювали спадщину. А поки що тими ділянками розпоряджається селищна рада і передає їх в оренду під користування як один із методів охорони спадщини, щоб земля працювала.
Багато з тих, хто не оформлює спадщину, не робить це через брак коштів. Процедура не надто вартісна, але тим не менш, все одно тягне за собою певні витрати. Потенційні орендарі готові йти назустріч правонаступникам і авансом допомогти в оформленні права спадщини на земельні паї, натомість в обмін на це мати змогу повноцінно в правовому руслі працювати.
Ситуація по виявленню відумерлої спадщини у Володимирці складніша, ніж в тому самому Красносіллі. В селах ведеться погосподарський облік і погосподарська книга, де вноситься вся інформація про селян – померлого викреслюють, живого вписують, простіше кажучи. Тому там легше виявити відумерлу спадщину, одразу видно хто є потенційним правонаступником.
У містах, селищах погосподарська книга не передбачена законодавством, а інформацію про померлого власника паю ми можемо з’ясувати лише після власного запиту до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Їхні представництва на місцях, а це відділи державної реєстрації актів цивільного стану, видають свідоцтва про смерть, а ми про це не знаємо, бо не маємо доступу до їхніх реєстрів – це не передбачено законом. Тому на те, щоб дізнатись, чи живий ще власник паю, йде немало часу, багато інформації вноситься вручну в наші внутрішні бази обліку, оновлюється теж не автоматизовано.
На наступну сесію селищної ради вже маємо одне клопотання від аграрія, який хоче взяти в оренду відумерлу спадщину володимирчан.
Він також вже спілкується із жителями селища, заключає із ними договори. Потроху це питання рухається вже й у Володимирці.
---
Ми не завершуємо тему, а лише ставимо кому.
Чекаємо й далі ваших запитів на платформі "Є-КОНТАКТ"
---
*Матеріал створено в рамках грантової діяльності ТОВ «Володимирецький вісник». Проєкт «Регіональний ЗМІ «Володимирецький вісник»: локальна редакція - міст між владою та людьми» став можливим за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах»», який реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
