З 06 по 15 липня на березі мальовничого, гліцеринового озера проходив пластовий табір «Цвіт папороті». Це був десятий, ювілейний табір, де змогли взяти участь юнаки та юначки, віком від 12 до 18 з усіх ліцеїв та гімназії міста Вараша та Володимирця.
«Табір пройшов, настав хепіенд, я їду додому, я і мій френд» – з такими словами-піснею ми повертались додому після «Цвіту папороті». Цього року легендою табору обрали історію про Маленького принца і вже після закриття я зрозуміла, що ці десять днів ми знов провели чудово, мандруючи з місця на місце буквально, адже після зливи на озері мали-би повернутись по домівках, а закриття зробити в місцевому парку.
Ми не змогли зробити все, що планували через дощ. Але! Це не стало на заваді нам навчитись фільтрувати воду, орієнтуватись по сонцю, якого було так мало та наловчитись запалювати вогнище давніми кресалами.
Учасники проявили свою неймовірну винахідливість, якої ми давно не бачили під час суду. Так, так вам не здалось: ми засуджували марнославство, «прокурор обвинувачення» та «адвокат захисту» разом зі своїми «радниками» та «свідками» проявили креативність. «Судовий процес» тривав понад дві години, «суддя» винесла свій «вирок» і засудила «марнославну людину».
Та, не зважаючи на негаразди, ми мали насичені подіями дні, що промайнули надзвичайно швидко. Варто відзначити двох юнаків, які показали себе з найкращої сторони та продемонстрували хорошу пластову поставу. Як правило, ми відзначаємо юнака та юначку, однак, цього разу Кньовець Богдан та Куц Олексій стали першунами табору та отримали подарунки за плідну працю.
Великим успіхом по завершенню змагань стала присяга аж дев’яти юнаків та юначок, які склали свою Пластову присягу: «Бути вірним Богу та Україні! Допомагати іншим! Жити за Пластовим Законом та слухатись пластового проводу!»
Щоразу, коли хтось заприсяжується, відбувається якась магія – сльози та шквал емоцій. Радісно бачити запал та бажання зростати в Пласті, хотілося б через кілька років побачити серед них вірлиць та скобів.
За планування та організацію пластового табору «Цвіт папороті» взялись пластуни станиці Вараш – студенти, вчителі, військові, батьки. За два місяці попередньої підготовки ми зробили велетенський шмат роботи, починаючи з програми, розписаної похвилинно – до власних грошей-планетаріїв (на фото), навіть банк ЦП створили!
Маємо плани та бажання і далі творити такі табори, ще масштабніші з ще більшою кількістю учасників!
Маленька ремарка, для тих, хто не розуміє пластової лексики – це ступені зростання в системі виховання пластунів 9 прихильники, учасники, розвідувачі, а ті, хто пройшов всю програму отримують почесне звання скоба або вірлиці.
Про це розповіла Вікторія Радчук
