Три роки тому, вкінці липня, у Володимирці провели потужний міжнародний турнір по мотоболу за участі білорусів і українців. Два маститих мотобольних суперники зустрілись на полі у Володимирці. Була тоді учасником і наша місцева команда ГО МСТК «Полісся».
Минуло три роки, багато води втекло – нині війна скасувала плани у спортсменів. Проте, є у Володимирці сьогодні дітлахи-мотокросівці, яким ні карантин, ні війна не стала завадою у їх захопленні мотоспортом. Вони мотивують себе та інших у ці важкі часи.
Як не піддаватись паніці, страху і бути оптимістом під час війни? Як дитині справитись з непевністю і стресом? Про адреналін і дитячі недитячі захоплення – у матеріалі*.
За Володимирцем, на пагорбі, хлопчаки ще у позаминулу зиму почали наїжджувати трасу – там якраз хороша місцина.
На тренувальній трасі відчайдухів
Спочатку гасали малим колом. А тепер і трамплін накидали. І колія-траса вибита крутіша.
– Ми раніше були на «БАМі», але потім, через реформи, перейшли до нашого БШЮ. Починалося з гуртка, займалися діти з усього району. Спочатку батьки боялися пускати дітей. але залишилися найвідважніші. У нас ще є картинги. Їм треба відмінна траса. Наша база тепер – в кочегарці першої школи. Міжшкільний комбінат ліквідували. Я перейшов у Рафалівський будинок дитячої творчості, займався там. Громади розділились і володимирецьким дітям не було можливості займатись. Але тут всі наші діти. тому я, як керівник гуртка. Нині тут , а у Рафалівці – за сумісництвом. У нас три моти – один, фін, нещодавно подарували меценати. Він дійсно з бойовим досвідом і з Фінляндії, два я фактично купив за власні кошти. Сьогодні три групи – від п’ятнадцяти чоловік. Це заняття не для всіх. А кістяк – десять чоловік, – розказує Олександр Савчук, керівник мотокросівців.
Коли на тренувальну трасу їдуть займатись хлопці, чує пів Володимирця – цей звук гігантського комаря і не одного, не сплутаєш ні з чим. Правда, у час постійних тривог, дещо «стрьомно», як казали сусіди траси, чути рев моторів. Але видовище затягує!
Екстрім і швидкість! Ще б пак – «пацики на моциках з повним баком бензика»!
Чи доречно під час війни балуватись таким заняттям, чи взагалі варто дітям під час війни займатись спортом, особливо таким екстремальним, я запитала у Андрія Бедика, п’ятнадцятирічного учасника команди:
–Та звичайно треба! Якщо ти їздиш на такій техніці, то пару тижнів не потренувався і втрачаєш навички! Війна змінила графік – рідше тренуємось, оце мише з червня відновили заняття. Техніку ремонтуємо всі разом – теж на гуртку навчилися, – каже Андрій, який тут найстарший.
Наймолодшому у цьому колективі – Захару Петруку лише сім років. Та він вже учасник змагань, навіть грамоту лідера отримав за «меншість» – бо таки серед 22 команд був наймолодшим. Його мотоцикл – теж найменший, але справжній, спортивний і шпаркий, як і відчайдух-хлопчина:
– Мені тато купив мота, я вже рік на гуртку. На трасі не страшно, сюди їду на треніровку. Поки ще не падав, а на трампліні не страшно. На змаганнях траса крутааа! Я думаю, що через років п’ять я ще буду тут займатись, – коментує Захар, прогазовуючи свій мот «77».
На змаганнях у Ковелі, де було аж із 22 міст команди і досвідчені у цьому спорті, призером став Данило Блищик.
До слова, єдиною дівчинкою серед учасників була представниця нашої команди.
– Років півтора тому почали робити трасу. Спочатку їздили мотоциклами, потім і велосипедами на цю трасу почали їздити. Мій мотоцикл –тридцять кінських сил. Їздили в Рівне, Ковель, Оженино на змагання. Адреналіну дуже додає. У планах – хочеться ще на змагання,– був лаконічним у своїх коментарях Данило Блищик.
На тренуванні загалом було чоловік двадцять – хлопчаки і батьки. Хтось придивлявся. Хтось тренувався. А хтось підтримував і жахався екстріму дітей.
«Карантин і війна – це перешкоди. І не більше. Отже, перешкоди просто долати треба і йти вперед, до перемоги!» – так кажуть вихованці спортклубу, гуртка з мотокросу, яким керує Олександр Савчук. Відчайдухи! Але переможці саме так і виглядають!
* Матеріал створено в рамках грантової діяльності ТОВ «Володимирецький вісник». Проєкт «Регіональний ЗМІ «Володимирецький вісник»: локальна редакція – міст між владою та людьми» став можливим за фінансової підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу (УАМБ) «Підвищення ефективності місцевих медіа та збільшення їхньої ролі в громадах», який реалізовується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
