З 2018 року держпродспоживслужба почала перевірки виробників харчової продукції. А з нового року вводиться маркування продуктів. Які вимоги тепер до опису складників і на що треба звертати особливу увагу споживачам?
Про це Володимирець.сіті розпитав начальника Володимирецького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області Олександра Петрука.
– Верховна Рада схвалила закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Чому цей закон важливий і яких змін варто очікувати бізнесу та споживачам?
– Реформа системи контролю безпечності харчової продукції в Україні поступово завершується. Після 4 років перехідного періоду та 3 років мораторію на перевірки Держпродспоживслужба (новий орган, який зібрав докупи служби з контролю) отримала можливість в 2018 році розпочати перевіряти підприємства, частина з яких минулого року мала перейти на НАССР.
Довгий час товари в українських магазинах маркували практично нерозбірливо, приховуючи важливу інформацію, не вказуючи алергени і багато іншого. Але Верховна Рада нарешті прийняла закон «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який повинен врегулювати цю сферу. Правда, на практиці все вийде не зовсім так райдужно, як прописано в документі.
– Спочатку розкажіть, що не так з маркуванням продуктів?
– Про те, що продукти в Україні маркуються неправильно, говорили вже неодноразово. Інформація про товар найчастіше написана дуже маленьким шрифтом, колір якого може зливатися з кольором самої упаковки. Алергени на продуктах також вказуються досить рідко. А з терміном придатності іноді і зовсім повна плутанина.
Алергени потрібно позначати так, щоб споживач розумів, про що йде мова. Наприклад, якщо у складі продукту вказаний казеїн (складний білок, що утворюється при згущенні молока), то для звичайних людей не особливо зрозуміло, чи може він бути алергеном. Тому в дужках біля назви продукту повинен бути прописаний ключовий алерген, в цьому випадку – молоко. Якщо ж мова йде, наприклад, про тофу, тоді потрібно прописати, що алергеном виступить соя.
Текст повинен бути точно сформульований, розміщений на видному місці і завдано так, щоб його не можна було видалити. Також в інформації про продукти не можна друкувати сторонні графічні елементи.
Алергени в тексті варто виділяти шрифтом або кольорами, щоб відрізняти їх від інших інгредієнтів.
– А скільки у нас виробників, які потрапляють під дію нових правил маркування?
– У Володимирецькому районі та місті Вараш нараховується 674 операторів ринку, які безпосередньо підпадають під цей Закон. Це м’ясопереробні підприємства, рибопереробні цехи, пекарні, цехи напівфабрикатів, супермаркети, заклади громадського харчування та заклади роздрібної торгівлі. Звісно, більша відповідальність за недобросовісне маркування покладається все-таки на виробників. Але й інші оператори ринку, що здійснюють реалізацію повинні контролювати і араметри продукту, на якому нанесено маркування з відповідними умовами зберігання, і термін його придатності.
– Як ви вважаєте, що змінить законопроект?
– Він має допомогти навести порядок в маркуванні продуктів, щоб торгові точки і виробники перестали обманювати покупців. До слова, документ розроблявся за нормативами Європейського союзу.
Пропонується безліч різних змін. Ми ж виділимо головні з них.
- Встановлено мінімальний розмір шрифту – 0,9 міліметрів. Текст повинен бути розбірливим, неперекриватися різними графічними елементами і не зливатися з фоном.
- В обов'язковому порядку має надаватися інформація про харчові добавки та допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції або непереносимість. Ця інформація повинна виділятися окремим кольором.
- Обов'язкова вказівка на упаковці даних про те, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню. У меню кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування теж потрібно буде прописати алергени, які знаходяться в стравах.
- Інформація про поживну цінність деяких продуктів стане не обов'язковою. Ця норма поширюється на продукти, які не піддавалися переробці або щодо яких інформація про поживну цінність не є визначальним фактором прийняття споживачами рішень про їх купівлю.
- Потрібно буде вказувати на упаковці країну виробника.
- Для продуктів, що швидко псуються, залишать маркування «використовувати до», а для всіх інших товарів вводиться термін «мінімальний термін придатності». Він означає дату, після якої продукт все ще можна вживати, хоча вже можливі зміни деяких його властивостей.
- На свіжих фруктах і овочах, алкоголі, хлібі і солодощах, а також на солі, цукрі і оцті можуть не вказувати термін придатності.
- При необхідності потрібно буде вказувати умови зберігання, при яких продукт не втратить своїх властивостей.
- Уся вищезазначена інформація повинна розкриватися і при продажу товарів онлайн.
- Якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті досить вказати день і місяць виробництва. Якщо харчовий продукт зберігається більше 3, але менше 18 місяців, у даті досить вказати місяць і рік. А ось якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті досить вказати рік виробництва.
- Оператори ринку будуть добровільно вказувати мінімальний термін придатності для тих продуктів, які фасуються безпосередньо в самих магазинах або ж продаються на вагу.
– Чи передбачені штрафи за невиконання вимог закону і які?
– Так, вони напряму передбачені у законі. За різні види порушень різні штрафи – 10, 20, 30 мінімальних заробітних плат.
Я думаю, правильно буде, якщо розмір штрафу залежатиме від обігу компанії – у більших виробників це більше порушення і для більшої кількості споживачів, а для менших – менші.
Але поки що ця ідея не сприймається на рівні Верховної Ради. Тому розмір штрафу буде фіксованим.
Якщо будуть порушені вимоги до маркування, юридичних осіб будуть штрафувати на 15 мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата складає 4173 гривень з 1 січня 2019 року), тобто 62 тисячі 565 гривень, а фізосіб-підприємців – у розмірі 10 мінімальних зарплат, тобто на 41 тисячу 730 гривень.
А от якщо не буде вказана інформація про алергени, то юридичних осіб штрафують на 30 мінімальних зарплат, а це 125 тисяч 190 гривень), а фізосіб-підприємців на 20 – 83 тисячі 460 гривень.
– Коли зміни вступлять в силу?
– Закон вступить в силу не відразу, а тільки через півроку після його публікації, тобто у червні 2019 року. Правда, в документі є статті, які вступлять в силу набагато пізніше, наприклад, аж через два або три роки.
Тобто, якщо товар був випущений 3 років тому, але має термін придатності 5 років, то ніхто його не буде знімати з продажу. Фактично передбачено перехідний період, за який всі учасники ринку зможуть переформатуватися на нові норми.
– Які слабкі сторони ви згадували?
– Хоч ініціатива правильна, говорити про її повний успіх не доводиться. Так, найбільша проблема – відсутність органів, які б могли здійснювати контроль над маркуванням товарів. Вірніше, цим повинна займатися наша Держпродспоживслужба, але її потужностей явно не вистачить для того, щоб взяти ситуацію під контроль. Крім того, є і слабкі місця самого законопроекту.
Так, у законі досі прописана норма, згідно з якою підприємець сам вирішує, вказувати йому чи ні термін реалізації того товару, який фасується безпосередньо в торгових точках.
Скажімо, я приходжу в супермаркет, де продають сир на вагу, живу рибу з величезних ємностей чи викладають морожену рибу на полиці з ящиків або ковбасу з вакуумної упаковки. А закон про маркування розписаний так, що сам підприємець вирішує, вказувати йому якісь обмеження по терміну реалізації товару, який фасується в магазині, чи ні! Тобто це не обов'язкова вимога.
Однак є вимога вказувати був розморожений продукт чи ні, скільки там риби, а скільки води.
Сьогодні перевіряли ковбасу. Питаю, чому вона вся біла? Мені кажуть, що термін придатності не закінчився. Але це загальні вимоги, а продукт зіпсований, бо випадково розкрили вакуумну упаковку.
– А що ж важливо для споживача?
– Для споживача важливий шрифт, яким пишуться інгредієнти продукції. У мене непоганий зір, але коли я читаю і намагаюся зрозуміти що міститься у тій чи іншій продукції, то інколи важко зрозуміти.
Ключовий елемент – коректне інформування споживачів.
Споживач повинен розуміти: якщо це масло – то це масло, якщо спред – то це спред.
