19 серпня 2022 року в центральній районній бібліотеці відбулася зустріч письменників та поетів Вараського району. Це було чергове засідання Літературно-мистецького об'єднання «Криниця».
Літературно-мистецьке об'єднання «Криниця» створилося 21 жовтня 2018 року за ініціативи Сай Лариси Іванівни, членкині спілки письменників України. Назву придумав Сергій Шевчук – поет, композитор, музикант з Жовкинь. Це спілка талановитих поетів, музикантів, письменників, які продовжують творити словесні ліки для змучених війною душ. Натхненні споконвічними цінностями миру і добра, пишуть задля надії, що все буде добре!
Давно не бачились літератори. Війна загнала всіх по домівках. Когось – вигнала з домівки. Тож зустрілись і пораділи тому. Обговорювали нові книжки, побудову та структуру художніх творів, але знов і знов поверталися до доль солдатів і переселенців.
Обговорювали цього разу тенденції мистецького слова в сучасних воєнних умовах. Намагались зрозуміти доречність вульгаризмів, русизмів та нецензурної, обсценної лексики в сучасному спілкуванні. Дійшли висновку, що працювати над чистотою мови треба щоденно. Деякі творці слова зізналися, що перебувають у стані творчої німоти – не пишуть після початку повномасштабної війни. Дуже важко переосмислювати, пропускати через душу криваве сьогодення.
Фронт літературний – тяжке, сповнене боротьби слово. Це територія, на якій ведуться бої. буває різний: військовий, дипломатичний, інформаційний, а ще – культурний. З фронту вертаються хворі, тяжко поранені люди. Молоді бійці з сивим волоссям і з страшним пронизливим поглядом. Тілесні рани вилікує лікар, а що зцілятиме душу? Вічно живе слово, мелодія природи і неба. Лікування мистецтвом втілюється в багатьох видах — фото, казко-, музико-, ізо-, поетична терапії. Усі види мають спільну мету — допомогти людині віднайти втрачену гармонію, пережити стрес, тяжкі життєві події.
- Як виникла ідея такого об' єднання? – питаю Лариси Іванівни:
- В Каноничах на похоронах поета Миколи Дуляницького ми були з Олексієм Городним. Коли, раптом, почули, як на цвинтарі біля домовини, якийсь сивочолий чоловік почав натхненно читати вірш «Пам'яті поета». Я була вражена! Таким було моє познайомство з Сергієм Богданом – музикантом, самодіяльним композитором, поетом. От і виникло бажання відшукати і зібрати докупи талановитих людей району. З часом до нас приєдналися: Єва Хутка, Катерина Діжурко, Поліна Олещук, Наталія Войтович, Ірина Нарольська, Олександра Стріла, Федір Тарасюк, Марія Дукач, Анастасія Бачинська, Альона Ус.
Але це далеко не всі талановиті творці слова Варашчини. З папкою власних поетичних рукописів на засіданні був присутній Малявко Станіслав зі Слов' янська. В авторському виконанні, під музичний супровід гітари, звучали ліричні твори переселенця. Війна лишила йому тільки життя і потребу писати.
Дуже надіємось, що наше об'єднання ростиме і поповнюватиметься новими обличчями, щоб нам спільними силами впевнено перемагати живим мистецьким словом, надихати людяністю, цінностями любові і правди. Не здаватися! Разом до перемоги! Бо в єдності наша міць. Ми все переживемо, подолаємо, переспіваємо! А про всі героїчні подвиги і всіх захисників-достойників – напишемо у віршах, есе, новелах і романах.
