Вона прекрасно поєднує у собі точність економічної освіти та ніжність захоплення барвами. Енергійна та оптимістична Катерина Бортнік успішно працює в одній із львівських ІТ-компаній, відвідує приватні курси живопису та у вільні хвилини береться за пензлик. Віддається творчості настільки, що вже мала виставку картин у місті Лева.

А нещодавно ще й перенесла свої роботи на футболки, неабияк потішивши рідних та друзів у період новорічно-різдвяних свят.

Одяг вийшов цікавим, з небанальними принтами – барвистими ірисами. В такі моменти хочеться сказати «а, я знаю цю дівчину, навчався з нею в школі» чи «о, то вона ж наша, володимирецька, круто!».

Хто зна, можливо, за кілька років її роботи виростуть у бренд а-ля Гапчинська?

Тож про творчість і не тільки – далі у розмові з Катею.

Першим був гірський пейзаж, а за ним –  іриси

– Усе починалось з кольорових карлючок в дитинстві і поступово перетворилось в інші способи та форми, – розповідає дівчина. – Нині я випробовую різні матеріали, шукаю різні мотиви, які мені до душі. Це був і є постійний процес, який починався з неусвідомлених спроб, а згодом перетворився на улюблену справу та захоплення. Захоплення кольором та текстурою, багатством світу, яке можна передати через своє бачення. Зараз я теж в русі та шукаю свою нішу. Гадаю, що попереду довгий шлях, прокладений експериментами та новими відкриттями.

Катерина каже, пам’ятає момент, коли відкрила для себе, що у її картинах є душа. Першою серйозною роботою, у яку дівчина вклала не лише душу, а й кошти, був гірський пейзаж на полотні, виконаний акрилом, який згодом подарувала дідусю на День народження.

У Львові ж виставляла колекцію барвистих ірисів.

– Дуже хотіла спробувати себе в акварелі, а ще – реалізувати щось дуже яскраве та різнобарвне, тому думала про квіти. Іриси ж дуже багаті на кольори, відтінки та форми, що зробило процес роботи дуже цікавим.

Економіст, який став художником

Цікаво, що Катерина має освіту за напрямом «міжнародна економіка», її робота тісно з ним пов’язана.

– Радію, що можу поєднати ці дві складові мого життя: економічну і художню, – веде далі художниця. – Я думаю, що вони вдало доповнюють одна одну та дають багато переваг. Коли я розвиваю одну з них або обидві, вони стають стимулом для ще більших звершень.

Питаю, чи важко нині бути художником. На що Катя посміхається та каже, що для неї це і професія, і особливий стан душі. Тож бути художником – це виклик, і якщо ти його прийняв, то потрібно дотримуватись, постійно працювати та вдосконалюватись.

«Яскраві Літні Спогади» – перша виставка мисткині

– Для кожного, хто вважає себе художником, це поняття своє, та їх не можна порівняти. Для мене – це медитація і праця. Вважаю, що митцям треба бути в оточенні людей, що займаються схожою справою, однак на це теж потрібно знаходити час. Наразі я тільки починаю працювати над своїм мистецьким колом знайомих. Минулого року я зі своїм наставником організували першу виставку «Яскраві Літні Спогади» у Львові. Це було теж своєрідним викликом, бо створювати роботи – це одна сфера діяльності, а працювати менеджером, щоб владнати організаційні питання, питання маркетингу та піару, це зовсім інше. В цьому дуже допомагають знання та навички з професійної сфери. Щоб пройти цей шлях, як і в будь якій справі, потрібно поставити собі конкретну ціль та йти до неї з шаленою вірою в свій успіх. Зорганізувати все було непросто.

Перша виставка «Яскраві Літні Спогади»

Перше – треба було створити серію робіт: акварелі з ірисами. Далі ми довго шукали локацію. Було непросто, бо початківців не всі раді вітати в своїх стінах: це комерційний інтерес власників локації. Я отримала кілька відмов, але не зупинилась і нарешті знайшла місце. Це була «Перша Львівська Медіатека», я дуже їм дякую. Далі біганина з тим, як доставити роботи до рамарні та звідти до локації, грамотно розташувати роботи. Тоді виникало питання, а хто буде гостями на першій виставці невідомого художника. Тож я створила сторінку у Фейсбук, де виставляла фото під час роботи над картинами та частково показувала процес підготовки до виставки, перед самою виставкою зробила подію та прорекламувала її у Фейсбук та Інстаграм. Також розробила дизайн афіші та роздрукувала в поліграфії запрошення для моїх рідних та друзів. А для заохочення зробила розіграш художньої книги для гостей виставки.Ще був фуршет та найнятий фотограф, щоб гості почували вдячність від мене за їхній інтерес та час. Словом, було непросто, але я не шкодую. Надзвичайно вдячна своїй сім’ї та родині за підтримку, своєму наставнику Роману Гайдейчуку за віру і допомогу, колегам Уляні Шандрук та Антону Фомічову за допомогу з транспортом та фото, всьому колективу «Першої Львівської Медіатеки», всім гостям, що подарували цей незабутній час під час виставки.

Нема межі для досконалості

Бажаючи досконалості, Катерина відвідує приватні мистецькі курси. Її наставником є Роман Гайдейчук, художник та викладач відділу монументального живопису у Львівській національній академії мистецтв. Багато інших людей також надихають дівчину.

– Після виставки я прагнула, щоб мої роботи мали продовження і жили не тільки на папері, а дарували своє світло та енергію в іншому форматі якомога більшій аудиторії людей. Я раніше цікавилась розписом та друком на футболках, тому в певний момент народилася ідея з принтами. Щоб запустити ідею в життя, достатньо невеликої суми, однак малі партії обходяться дорожче. Оскільки партії невеликі, а якість друку висока, то на футболках є невелика націнка для покриття основних витрат. Для втілення цієї ідеї спочатку потрібно було якісно відфотографувати роботи, тоді перенести їх в програму-редактор, підкоригувати та здати у друк, вибрати підрядника та зробити замовлення. Свої перші футболки я подарувала близьким на Новий Рік, їм дуже сподобалось і я далі розвиваю цей напрямок.

Попри художню творчість, Катя встигає ще грати на фортепіано, також любить спостерігати за природою. При нагоді вивчає нові мелодії та повторює ті, які знає. На вихідних намагається бути більше на природі, спостерігати за нею та черпати натхнення.

Нині вже має кілька проданих та подарованих картин. В майбутньому планує вигадувати нові сюжети та малювати, малювати, малювати. Ну, і звісно, організовувати нові виставки і створювати нові колекції одягу.
---
Більше про Катю та її творчість можна дізнатися тут:
https://www.saatchiart.com/bortnikkate
https://www.instagram.com/kate.bortnik/
https://www.instagram.com/kate.artstore/
https://www.facebook.com/katerynabortnik
https://www.facebook.com/kate.bortnik.studio/

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися