Тетяна Печончик народилася у Довговолі. Нині вона київлянка. Очолює правління у дієвій громадській організації «ZMINA. Центр прав людини». Випускниця Harvard University, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Української школи політичних студій, Могилянської Школи Журналістики. Активістка. Волонтерка. Політикиня. З початку повномасштабної війни усіма доступними засобами захищає Україну на міжнародному рівні.
На початку вересня Тетяна Печончик була запрошена на Європейський Альпбах-форум, що відбувся у невеличкому гірському селі в Австрії. Це традиційна подія, заснована ще у 1945 році. Форум був заснований Отто Мольденом, активним учасником Австрійського руху спротиву. Щороку сюди приїздять більше трьох тисяч осіб із 50 країн світу. Цього року Україна і українська тут звучали скрізь, а для нас це ще один важливий майданчик для донесення інформації про отруйний вплив Росії, особливо у такій непростій країні, як Австрія.
Від України представницею була лише пані Тетяна. І ось як вона коментує подію:
– Я мала нагоду виступати в панелі про межі і ефективність кримінальної юстиції в контексті війни в Україні разом із прокурором МКС Карімом Ханом, спадкоємним принцем Ліхтенштейну Алоїзом та послом цієї країни в ООН Крістіаном Венавезером, спеціальним представником ЄС з прав людини Імоном Гілмором, екс-міністеркою закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом. До слова, принагідно в кулуарах подякувала принцу за його підтримку України та виступ під час цьогорічного саміту на Кримській платформі.
Ключові тези у виступі Тетяни Печончик:
- Це вже третя хвиля російської збройної агресії в Україні з 2014, не кажучи вже про те, що путінська Росія накоїла в Грузії і в Сирії, і, щоразу, масштаб злочинів зростає, а непокаране зло – множиться.
- Щоб це зупинити, маємо вийти за межі існуючих механізмів і заповнити лакуни (від лат. lacuna поглиблення, западина, провалля, порожнина, фр. lacune порожнеча, проріха – авт.) в системі правосуддя як на міжнародному рівні, так і на національному.
- На міжнародному рівні має бути створений Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. На відміну від злочинів проти людяності, геноциду і воєнних злочинів, які розслідує Міжнародний кримінальний суд, сам факт нападу Росії на Україну лишається поза межами існуючих механізмів відповідальності. Однак, злочин агресії є ключовим (mother crime, як сказав принц Алоїз): не було б нападу Росії на Україну, не було б і Бучі та Маріуполя, «Ізоляції» в Донецьку, багаторічних репресій проти кримських татар та українців в окупованому Криму. Посол Ліхтенштейну запевнив, що його країна виступає за те, щоб такий майбутній трибунал був створений.
Що просувала Тетяна Печончик своїм виступом:
На національному рівні має бути зроблено три речі:
- Україна має нарешті ратифікувати Римський статут і стати повноправною учасницею Міжнародного кримінального суду.
- Має бути, нарешті, гармонізовано національне законодавство, зокрема Кримінальний кодекс, із вимогами міжнародного права, бо відповідний законопроект уже 15 місяців лежить на підписі у президента Зеленського.
- Має бути підвищено спроможність національних органів слідства, прокуратури, судів справитися із такою величезною кількістю воєнних злочинів і злочинів проти людяності, наприклад, через створення гібридного механізму.
Також, у підсумку, на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук Тетяна Печончик підсумувала: «Коротких два дні на форумі, але максимум спілкування, виступів, інтерв’ю трьом австрійським медіа. А ще відкрила для себе неймовірну спільноту українців Альпбаху. Від мужніх дій Збройних Сил України та відданої роботи багатьох людей на правовому фронті залежить те, чи не постукає війна одного дня у двері інших європейських країн».
За інформацією Тетяни Печончик
