Від часу запуску нашого проєкту «Є-Контакт» минуло більше ста днів.
Попри те, що редакція і до цього часу вивчала проблемні питання і розповідала своїм читачам результат їх вивчення чи розслідування, саме з цим проєктом збільшились можливості для звернень до редакції.
Наразі більше десятка листів надійшло через скриньки у точках продажу газети та кілька дзвінків прозвучало у редакції щодо теми пенсійного забезпечення і судових тяжб щодо перегляду суми пенсійного забезпечення.
За фаховими відповідями на питання наших передплатників ми звернулись до Ольги Карпач, адвокатеси приватної практики.
– Ольго Михайлівно, нам телефонують наші передплатники стосовно питання судової тяжби проти Пенсійного Фонду України. Про які порушення йде мова? З яким законом і якими статтями це пов’язано?
– Я не можу назвати це порушенням. У 1992 році був прийнятий Закон України «Про соціальний статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тобто, цей Закон вже давно гарантує пільги. Зокрема, у статті 39 зазначається, що пенсіонерам, які проживають у зоні відчуження і не працюють, встановлена доплата до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат. На сьогодні ця сума становить тринадцять тисяч гривень, у свою чергу мінімальна зарплата складає шість тисяч гривень. Ця стаття діяла довго. Ще з 2011 року мої колеги зверталися до суду у справі заборгованості доплат. Судова практика була величезна і затяжна, тільки тоді ці справи розглядали місцеві наші суди – Володимирецький районний суд. Хтось отримав, хтось не отримав, хтось отримує до цього часу, якщо займається далі цими справами.
У серпні 2011 року Кабінетом міністрів України були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відтоді встановлювалася доплата у порядку і розмірах, визначених Кабміном. Таким чином Закон діяв до серпня 2018 року, допоки це рішення Конституційним Судом було визнане неконституційним, і повернули в дію попередній варіант статті 39, щоб доплачували у розмірі двох мінімальних зарплат щомісяця для пенсіонерів, які не працюють і проживають в зоні відчуження. Нагадаю, що четвертої немає з 2015 року.
– Тобто в пріоритеті пенсіонери, які проживають у третій зоні?
– Так, у третій зоні, і обов’язкова умова – непрацюючі, обов’язково. Хто такі непрацюючі? У статті 4 Закону «Про зайнятість населення» подано виключний перелік осіб, які вважаються працевлаштованими. Наприклад, догляд за дітьми-інвалідами вважається працевлаштуванням, бо вам нараховується стаж і держава платить за вас ЄСВ (Єдиний соціальний внесок – авт.). Тобто, всі умови треба уточнювати і підтверджувати. Догляд за батьками-інвалідами – там треба дивитися, треба всю інформацію підтверджувати. Тобто, 17 серпня 2018 року Конституційний Суд відновив дію статті 39, і з того часу, фактично, почалися суди. У Зарічному та Дубровиці раніше почали судитися, до нас ця практика прийшла пізніше.
– Сьогодні досить часто бабусі оформляють на себе догляд за дитиною до трьох років, це вже вважається працевлаштуванням? І в такому випадку вона тоді жертвує своєю доплатою?
– У мене таких випадків не було. Бабусь не стільки оформляють для догляду, бо теж є обмеження по віку, як ФОПами-нянями. Тоді це вважається працевлаштуванням.
–Який об’єм сьогодні цих справ, і наскільки вони успішні?
– Я почала займатися цими справами в кінці 2021 року, коли до мене звернулися дві клієнтки. Я не планувала цим займатись, тому що це складна категорія справ через людський фактор. Але я знаю, що мої колеги з цим працювали раніше. Бо є ще стаття 37, так звані «гробові», яку теж з 2018 року відновив Конституційний Суд. У мене небагато практики по цій статті. Проте дія Закону поширюється на громадян незалежно від вікової категорії, лише обов’язковою умовою є проживання у третій зоні відчуження, це суми у сорок відсотків від прожиткового мінімуму. За «гробові» ми судимося з Вараською адміністрацією, бо прив’язка йде до бюджету. У місцевій владі бюджет малий, то виплат немає, і справ небагато. Особливо активно вирішували це питання у 2018 році. Заяв написали багато, але не всі прийшли судитися.
– Чи всі, хто прийшли судитися за пенсії, отримали виплати?
– Нещодавно одна з моїх одна клієнток відзвітувала, що вона отримала. Загалом, у мене таких справ було небагато – близько п’ятидесяти. Знаю, що Печончик Олександр Володимирович займався ними набагато більше.
– Люди питають, чому сума компенсації приходить різна, з чим це пов’язано?
– Строк звернення до суду становить шість місяців. Тобто, якщо ми сьогоднішнім числом звертаємося, або, якщо ми відправляємо поштою, то це вже і є день звернення до суду, просимо суд за попередні шість місяців. В суді кожна справа розглядається різний термін: в когось три місяці, місяць, півроку, якщо судді були у відпустці. Від моменту, коли ми просимо задовольнити позовні вимоги, до моменту, коли приймається рішення, різні строки – звідси різна заборгованість. А далі, коли вже рішення набрало чинності, Пенсійний Фонд платить виплати однакові. Єдина різниця, що пенсіонерам з інвалідністю виплата менша, усім іншим – 4500 гривень. Тобто, Пенсійний Фонд добровільно виконує рішення суду в розмірі прожиткового мінімуму, а не в розмірі мінімальної зарплати, як це пишеться в рішенні суду. Для цього ми працюємо далі: беремо виконавчі листи, пред’являємо їх до примусового виконання, і вже в порядку судового контролю змушуємо пенсійний платити 13 000 гривень. В мене ще таких справ небагато, але знаю, що рівненські колеги працювали з цим, і вже є результат.
– Дивна річ: Конституційний Суд визнав норму, але її не виконує представник держави – Пенсійний Фонд України. Чи не простіше було б Пенсійному Фонду виконувати цей закон самостійно, без судових рішень і всім українцям?
– Звичайно, не простіше. З усіх пенсіонерів-пільговиків, які проживають на території України і підлягають під цю каиегорію, якщо взяти у відсотковому значенні, то, напевно, тільки половина на сьогодні звернулась до суду, а може й менше.
– Тобто у Пенсійному Фонді України розраховують на економію коштів?
– Так. І ще плюс час. Якщо це було в 2018 році, а ви звертаєтесь у 2022, то вже три роки втратили. І за цей термін гроші ніхто не поверне, бо строк звернення до суду шість місяців.
– Припустимо, людині прийшло позитивне рішення щодо доплати. Це вже безстроково, чи треба буде знову звертатись до суду?
– В рішенні суду кінцевої дати немає. В деяких рішеннях судді пишуть до зміни статусу, наприклад, пенсіонер перестане бути пенсіонером. Такі випадки бувають дуже рідко, наприклад, пенсіонеру з інвалідністю знімають інвалідність. Або внесуть зміни до законодавства, і всі ці виплати можуть припинити.
– А той позивач, хто сьогодні виграє суд, від цієї дати і пожиттєво фактично має отримувати виплату?
– Так, якщо не зміниться законодавство.
– Одним з запитань читачів було – а чому одним приходить переможне рішення, а іншим відмовляють, якщо, за їх словами, подали все стандартно?
– Тут треба індивідуальний підхід. Одна з клієнток розповідала, що їй дочка відправляла сама документи. Я запитую, чи брала вона довідку в сільській раді для підтвердження факту проживання? Відповідає: «Ні». Комусь прийшли кошти, іншому – ні. Буває, татові задоволено рішення, а мамі відмовили у зв’язку з тим, що не підтверджено факт проживання, і немає трудової книжки, бо трудова книжка подається на підтвердження факту що ти не працюєш, тобто там є останній запис про звільнення і більше записів немає.
Є судді, для яких обов’язково має бути трудова книжка, або будь-який інший доказ, наприклад, довідка з Пенсійного фонду форма ОК-5, а ця довідка видається з єдиного реєстру страхових осіб. Тобто, якщо за вас хтось платить ЄСВ, то чітко видно, що ви є працююча особа, і вам нараховується стаж. Тому, це індивідуально, залежить від пакету документів.
– Отже, немає такого чіткого єдиного переліку документів для подачі, лише орієнтовний?
– Так. Наприклад, ваш факт працевлаштування чи непрацевлаштування можна підтвердити декількома доказами. Це ваш вибір, чи вибір вашого адвоката. З адвокатської практики скажу, що, в основному, звертаються люди, які отримали відмову, бо самі в Інтернеті шукали зразок, робили позов і отримали відмову. Вони не врахували якісь нюанси.
– Коли людина сама подає позов, то суддя вже не просить повторно чи додатково надіслати якісь документи, а просто відмовляє, чи як цей механізм працює? Наскільки безнадійно людині самій подавати документи?
– Ні, ситуації з відмовами зустрічаються дуже рідко. Давайте почнемо з того, що адміністративне провадження зобов’язує захищатися, і доводити не людині, а тому органу, з яким вона судиться. Обов’язок Пенсійного Фонду – доводити ті обставини, які наводить людина-позивач. З цього виходять і судді. Наприклад, людина не подала трудової книжки. Суддя автоматично не відмовляє, а дає ухвалу з проханням усунути недоліки, надавши копію трудової книжки. Надали копію трудової книжки – прийняли до провадження, отримали позитивне рішення. В моїй практиці була ситуація, коли суд давав дві ухвали, тому, що десь попередній пакет документів просто загубився, чи його було недостатньо. Тобто, суд не відмовив нам відразу, а надавав ухвали до того часу, поки ми не зробили все необхідне. Або, наприклад, дехто з суддів зобов’язує Пенсійний Фонд надавати довідку форми ОК-5, оскільки цей орган є тримачем реєстру застрахованих осіб. Вони надають довідку про те, що людина перебуває на обліку в цьому Пенсійному фонді, і відомості про розмір пенсії. Суди на стороні людей однозначно. Такі затримки відбуваються через велику завантаженість. На даний момент в Рівненському окружному суді 30 000 справ, левову частку яких складають справи з пенсійними виплатами.
– З Вашої розповіді я зрозуміла, що найбільше звернень до суду зараз саме за цим питанням?
– Візьмемо до уваги ще такий факт, що Пенсійний Фонд не апелює цих справ. Це теж на користь людей. Проте, ця проблема загальна. Це питання потрібно вирішувати на державному рівні.
– Чи означає це, що наш Пенсійний Фонд безпосередньо виконує вказівки згори, працює за єдиною системою?
– Так, вони не можуть взяти на себе таку відповідальність, бо для цього потрібні і додаткові кошти.
– Загалом, якщо підсумувати розмову, то хто зацікавлений у тому, щоб змінилося пенсійне забезпечення, треба обов’язково звертатися до суду?
– Так, звісно. Тут ще питання совісті, багато хто каже, в країні війна, а я грошей з держави не хочу зараз брати. І в багатьох пенсіонерів така свідома позиція.
