Любахівське лісництво – одне з найперших лісництв краю. Утворилося воно ще за Польщі, на початку 20 років минулого століття (точних даних в архівах не збереглося) і було центром тамтешніх лісозаготівель, а прилягали до нього Сопачівська й Рафалівська дачі (відділки лісництва).
За всю свою історію це було і залишається одне з кращих лісовідновлювальних господарств краю.
Лісничий любахівського лісництва Олександр Шарабар
Знайомтесь: Олександр Шарабар, лісничий Любахівського лісництва Рафалівського лісгоспу. Депутат Володимирецької районної ради двох кликань, у 2017 році отримав звання «Відмінник лісового господарства України». Одружений, дружина Валентина працює на РАЕС. Мають двоє дітей: донька – студентка юрфаку у Львові, син навчається у 8 класі. Проживають у Вараші.
Олександр Шарабар, лісничий Любахівського лісництва Рафалівського держлісгоспу
Він уже 17 років працює в лісовій галузі. До того служив у міліції. З 2002 року прийшов у Любахівське лісництво Рафалівського держлісгоспу майстром лісу – так тут і залишився. Мати Олександра, Оксана Степанівна, 36 років пропрацювала тут помічником лісничого, тож загальний сімейний стаж лісників Шарабарів уже пристойний.
Олександр Шарабар закінчив Львівський інститут внутрішніх справ, далі навчався в Житомирському національному агроекологічному університеті за фахом «лісове господарство».
Його робочий день починається о 7:30, а завершується іноді пізно увечері.
Підпорядкування змінюється – лісництво залишається
У 2004 році Рафалівський лісгосп приєднали до Володимирецького. Став найбільший лісгосп в Україні – 88 тисяч гектарів. Управляти такою структурою було непросто, тож не дивно, що з часом його знов переформатували.
Після роз’єднання у 2018 році роботи трохи побільшало, каже лісничий. Площа лісництва до реформування лісгоспу була 3958 гектарів, а додалося 1323 гектари, що разом складає 5281 гектар.
У 2011 році перейшли в новозбудоване приміщення лісництва. До цього сиділи у пристосованому вагончику.
Так, за підсумками трудового суперництва серед лісництв Рафалівського лісгоспу за 2018 рік Любахівське лісництво зайняло 1 місце. Воно має свою славну, уже столітню історію.
Лісничий: з колективу на Польщу ніхто не поїхав
– У нас працює 12 чоловік: лісничий, помічник лісничого, 8 майстрів лісу, тракторист і бухгалтер, – розповідає про робочі будні лісничий Олександр Шарабар.
– Звісно, роботи вистачає кожному: в обході одного майстра лісу – 650-700 гектарів лісу. Та справляємось, у кожного є мобільний і надійний мотоцикл. Зате середня заробітна плата в лісництві – 10 тисяч 700 гривень (9 тисяч 538 гривень).
До речі, колектив нашого лісництва дуже збитий, надійний. Зі ці роки ніхто не поїхав на заробітки у Польщу чи деінде.
А все тому, що тут створюють умови для роботи. Та й одна справа: наймитувати десь за кордоном, втрачаючи здоров’я заради грошей – чи трудитися за нормальну як для району зарплату вдома, з соціальним захистом.
Та що там казати: лісник – професія поважана і шанована в кожному селі.
Майстри лісу Любахівського лісництва зі своїм лісничим та бухгалтером
Бережуть ліс біля великого міста за допомогою відеоспостереження
– Специфіка Любахівського лісництва у тому, що посередині його обходів розкинулося місто Вараш – а це більше 40 тисяч жителів і постійна пожежна небезпека та купи сміття на узліссях.
– У той же час варто відмітити, що завдяки системі відеоспостереження над лісовими масивами, яка працює у Любахівському лісництві, значних пожеж останні роки практично немає. Як тільки дим появляється, визначаються координати – і на місці за 20-30 хвилин появляється мобільна бригада пожежної лісової охорони. Раніше поки визначиш місце загорання, вогонь встигає знищити 2-3 гектари лісу.
– Наша камера бачить свою територію і частину площ сусідніх лісництв. Хоч лісгоспи юридично й роз’єднані, але по протипожежних заходах дуже тісно співпрацюємо. Тому перекриваємо ми їхні угіддя, а вони – наші. Завдяки відеокамерам контролюємо відсотків 80 усіх лісових насаджень. Також для боротьби з лісовими пожежами дуже допомагають мінералізовані смуги – зорані межі між сільськогосподарськими і лісовими площами.
Стріляють кабанів, а більшає бобрів і зайців
За словами лісничого, через боротьбу з африканською чумою свиней значно поменшало диких кабанів. Зате побільшало кіз, зайців, бобрів.
Немає тут якихось особливих червонокнижних звірів. Так само нема на землях лісництва і покладів бурштину, тому це чи не єдине лісництво в лісгоспі, площі якого не порушені внаслідок незаконного видобутку сонячного каменю.
По всій території лісництва переважають хвойні породи – відсотків 60, м’яколистяні – біля 30, мішаних твердолистяних порід типу дубу, граба – біля 5 відсотків.
У Любахівському лісництві взяли за практику заліснювати практично всі площі, на яких велася лісозаготівля, окрім боліт, де вирізану вільху чи осину немає резону насаджувати, бо вона швидше відродиться самосівом. Торік, наприклад, вирубали 16 гектарів, а насадили 12,7 гектарів.
Ліс треба не лише посадити, але й доглядати
Саджанці тут вирощують самі. Але посадити посадку – це тільки половина справи; основна робота – в її догляді. Минулого року догляд за лісовими культурами проводили на площі 30 гектарів.
Тракторист Анатолій Шурко готує трактор до лісокультурних робіт
І хоч лісова справа століттями лишається архаїчною по своїй суті, все ж торкнулися новації і любахівських лісівників. З 2013 року тут повністю перейшли на комп’ютерний облік деревини. Якщо раніше діяли ще союзні ГОСТи, то з 1 січня 2019 року вже впроваджено європейські стандарти класифікації та вимірювання лісопродукції.
З новацій ще варто відзначити певне оновлення парку лісової техніки. І хоч вона не спеціалізована, як в Німеччині чи в Японії, і дуже дорога, бо імпортна, але 4 роки назад принаймні купили новий для лісництва білоруський трактор МТЗ-81, 3 роки тому – новий плуг ПКЛ-1, два роки – дискові борони КЛБ-1,7 українського виробництва.
Як боротися із верхівковим короїдом?
Однак великою проблемою досі і для лісництва, і для лісгоспу, і для всієї України та країн ближнього зарубіжжя залишається боротьба з верхівковим короїдом. Тут дієвий лише кардинальний метод – вирізувати усі заражені дерева, поки шкідник локалізований на двох-трьох сотнях дерев.
Так, на більш як 5 тисяч гектарів у Любахівському лісництві вибірково уражених лісових площ уже є до 300 гектарів.
Але з українськими санітарними правилами поки ці ділянки вибірково вибракують і дозволять вирізувати, пройде місяць або і більше, і замість трьох сотень дерев всихають цілі гектари.
Плюс розповсюдження цієї страшної комахи неабияк сприяє погода: зараз маємо +10 на вулиці, тоді як мало б бути -20 морозу. Короїд розмножується і веде активний спосіб життя – тобто гризе дерева – при плюсових температурах усього в 2-3 градуси.
На боротьбу з верхівковим короїдом держава не виділяє жодної гривні ось уже котрий рік підряд, хоча в сусідній Польщі гроші на це виділяє якраз держава.
