Якось в електронний магазин Ірини Ладюк, власниці майстерні «Ladna dolls», що у Вараші, написав один чоловік зі Сполучених Штатів. Він запитував, чи може майстриня ручних ляльок створити портретну ляльку його дружини. Він розповів свою історію — про те, як вони з дружиною вдочерили двох дівчаток. А потім його дружина завагітніла, народила донечку — і померла від раку. Тож тепер дітки на Різдво просять... маму.
«Звісно, я відповіла йому „так“, — розповідає Ірина Ладюк. — Я плакала тоді, та й зараз, коли пишу про це.
Коли ми переписувались, я зрозуміла, що батько дівчаток хоче, аби кожна донечка мала свою „маму“, яку вона зможе обіймати і посадити біля свого ліжечка.
Ця робота стала для мене справою честі. Я мусила попри все встигнути для тих крихіток за 10 днів створити три портретні ляльки.
Для кожної дівчинки, дівчини та жінки найщасливішим і незабутнім днем в житті є день весілля, а найгарнішим вбранням є весільна сукня.
Саме тому в пам’ять про цей яскравий день чоловік прислав мені багато фото з їхньої весільної фотосесії.
Головною умовою було, щоб ляльки були схожі на його дружину у весільній сукні. Звичайно, я йому пояснила, що не зможу намалювати повністю ідентичні три обличчя, бо ж це творчий процес. Але пообіцяла, що вони будуть максимально подібні, хоч і кожна особлива.
На що мій співрозмовник відповів: „У мене три чудові, особливі доньки, які з нетерпінням чекатимуть своїх особливих лялечок!“
З особливим натхненням та емоціями я працювала і все ж встигла створити і навіть відправити ці чудові, особливі лялечки за 15 днів до Різдва. На жаль, пошта підвела... Звісно, я попередила замовника про можливу затримку пошти, на що отримала запевнення, що він зможе пояснити це донечкам.
Уже 3 січня той чоловік прислав мені фото своїх щасливих дівчаток, які обіймають лялечки, які я для них створила.
Я знову плакала і раділа, що й вони радіють.
Ось така історія у цих трьох красунь, що на фото».
