Василь Українець – власник ТОВ «Вітакем», яке вже рік працює на Володимиреччині. Має дві вищих освіти. Агроном – закінчив Вінницький аграрний університет. І фінансист – закінчив Київський торгово-економічний університет. Підприємство викупило майновий комплекс і вже набрали більше трьохсот гектарів землі. Є й перші врожаї. З якими планами підприємець-аграрій Василь Українець прийшов на Полісся – розкажемо у матеріалі.
У Володимирці викупили колишню ферму і облаштували її
На подвір’ї колишнього фермерського господарства «Підкова» нині, попри війну і зиму, двіж: тут вже збудоване нове приміщення офісу-хостелу, суттєво відремонтовані виробничі приміщення.
Господар, Василь Українець, особисто мені проводить екскурсію господарством.
У офісі, в одному з кабінетів, вітаюсь з кількома працівниками – це Олег Маковєєв, агроном, Євген Піддубний, заступник директора та Олена Литвиненко, землевпорядниця. Одразу з порогу, після знайомства, питаю у агронома про наші грунти і його плани на них.
Ви прийшли на інші землі, бо вінницькі грунти таки відрізняються від наших, поліських. Які проблеми тут основні і чи можна дати пораду їм?
Цьогоріч вже є перший врожай, чи виправдав він очікування?
– Перший рік – не показник. Та й війна почалась, взяли паузу на місяць. Почали з листопада 2021 року, потім думали, чи варто вносити добрива у землю, адже повномасштабна війна трохи сплутала плани. А тут-же треба систематика – два-три роки вносити, щоб земля була насичена і почала віддавати. Сівозміну врахували, сидерати будуть згодом. По соняшнику посіяли пшеницю і ячмінь, по житі – буде гречка, кукурудза, соняшник. Нема сівозміни – нема врожаю, – розказав Олег Маковєєв.
Тепленько і світло у сучасному офісі підприємства – для обігріву і освітлення застосовані сучасні енергономічні технології. Тут і робочі кабінети, і хостел з кухнею та санвузлом. У кочегарці палахкотить в котлі, тут господарює кочегар і охоронець за сумісництвом – Микола Качинський. Питаю, чи влаштовує робота і зарплата? Відповідь ствердна:
– Зарплата влаштовує, її вчасно виплачують. Я на пенсії, це додатковий заробіток. Та й, з огляду на можливості працевлаштування у Володимирці, це дуже хороший варіант, – підкидаючи дрівця у котел, розказує пан Микола.
З офісу є кілька виходів – у різні боки двору, усім їм є призначення. З часом на задньому дворі власник планує створити відпочинкову релакс-зону. А поки все у стані легкого будівельного гармидеру.
Новий офіс на території колишньої ферми
Більше двадцяти років досвіду в аграрному бізнесі, планів на Полісся багато
Поки господар знайомить зі своїм господарством, розпитую.
Ви зайшли сюди як аграрій, чи тут землеробство буде не головним у діяльності ТОВ «Вітакем»?
– Стосовно аграрної діяльності у вас, безпосереднього вирощування рослин, то ми цим розпочали займатися у 2017 році на Житомирщині, а в цьому році от і у вашому регіоні. І в планах на наступний рік багато проєктів, котрі потребують значних капіталовкладень. Адже ми плануємо збільшення земельного банку. Щоб займатися тваринництвом потрібно мати не менше, як три гектари землі на одну корову. Землі є багато, котра тут просто лежить і не обробляється, тобто перспектива є. Також ми уже закупили свиней п’ять порід. Закупили овець і плануємо розводити. Адже рослинництво без тваринництва не є прибутковим.
За словами підприємця, спочатку вони планували це місце, як підсобне господарство, але побачили в цьому перспективу і будуть нарощувати поголів’я:
– Можливо, в майбутньому, будемо займатися ще й розведенням ВРХ, але це в перспективі. Адже для худоби потрібно багато кормів, а значить землі. Стосовно вирощування культур, то в цьому році ми вирощували лише соняшник, бо багато земель були недостатньо оброблені, - зазначає Василь Васильович.
Вся техніка своя
У цей бізнес Василь Українець прийшов з досвідом та благословінням батьків
Батьки Василя прості люди. Мама – працівниця банку, нині уже на пенсії. Батько – працює інженером на Козятинському м’ясокомбінаті уже 36 років. До дистрибуції сина і бізнес діяльності не мають ніякого відношення. Але Василь Українець завжди пам’ятав розповідь мами:
– Коли я народився, я був досить великим немовлям на той час. І, коли мене принесли мамі, сказали: «на, тримай свого голову колгоспу!». І ця фраза запам’ятався на все життя. І, хоча мріяв бути медиком, поступив до аграрного університету. В дитинстві ми з мамою весь час поралися по господарству. Садили картоплю і різні овочі, тримали свиней, курей, кролів і при цьому ми жили в Козятині у квартирі. Адже мої батьки, як і багато людей на той час займалися сільським господарством, щоб мати можливість заробити грошей і щоб можна було й ще складати на книжку. А потім усі ці гроші у людей пропали. Тому, щоб все зароблене знов не зникло, як у ті роки, потрібно вкладати в бізнес, в аграрну сферу, що ми і робимо. Для цього є у нас дистрибуційна компанія. До речі, на сьогоднішній день ми не маємо жодного кредиту, а це все наші зароблені кошти, - поділився згадками і своїми переконаннями Василь.
Сьогодні є вже багато нових технологій для обробітку ґрунту. Якими користуєтесь Ви і у чим вони цікаві?
– Більшість з тих, хто займався тут землею, робили лише поверхневий обробіток ґрунту, без внесення спеціальних міндобрив. Я вам скажу, як людина, яка побувала в багатьох країнах і бачила багато грунтів, то у Володимирці не такі вже й погані грунти, як вважають. Просто цим треба правильно займатися, - зазначає мій співрозмовник.
Взяли на роботу місцевих, але мають і своїх фахівців – колектив великий
У ТОВ «Вітакем» працевлаштовано офіційно нині десять осіб на постійному місці роботи. Але ще є й поденні працівники – приходять студенти, безробітні. Їм знаходять теж роботу. Загалом, тринадцять володимирчан працюють на підприємстві. Розпитую у Василя Українця про зарплати. Озвучує – у когось ринкова, у когось мінімальна. Це залежить від складності і об’єму виконаних робіт.
Сьогодні держава дозволяє бронювати працівників аграрного сектору. Ваші теж заброньовані від служби в армії?
– Наші працівники не заброньовані від мобілізації, тому, що держава не передбачає такої можливості для дистрибюторських компаній. Наразі на Житомирщині наша земля перебуває в суборенді. Ми не мали можливості ідентифікувати себе, як сільськогосподарський виробник. Адже, згідно з законодавством, у компанії повинно бути 75 відсотків всіх оборотів аграрного напрямку. На жаль, у нас цього не було. Але уже в цьому році ситуація змінилася, - пояснює підприємець.
Чи користуєтеся Ви державною підтримкою або грантовою діяльністю?
– На сьогоднішній день держава дійсно намагається допомагати аграріям грантами, створено державний аграрний реєстр. Це дуже така інноваційна штука. Я багато стикався з урядовими організаціями і знаю, що ця процедура завжди передбачає багато паперових клопотів. Ми на даний момент користуємося двома грантами. Перший це допомога держави по зберіганню зерна. А другий дотація на гектар ріллі. Ми подали документи і очікуємо на надходження коштів. Це реальні програми, які на сьогодні є. Інші програми, на жаль, поки не реалізуються, або не підходять нам по державних вимогах.
Комплекс приміщень відремонтували, закупили породистих овець і свиней
Пан Василь веде мене до виробничих приміщень. Мені раніше доводилось тут бувати – колись попередник продавав молоко, тож стан приміщень я ще пам’ятаю – ферма та й ферма. Нині здивувалась ще з порогу – нема протягів, бо віконні отвори замуровані, все старе гнойовище викинуте, а натомість бетонна стяжка. Вибілено і впорядковано усе.
Колишні обори відремонтовані. Тепер це склади
В одній з колишніх обор нині склад врожаю. Тут десятки тонн соняшника вже з нового врожаю. Зерно, полова – все розділено. За словами власника, зараз чистять, а далі будуть реалізовувати. Кілька агрегатів старого зразка туркотять і перебирають соняшникове збіжжя, з вулиці тут-сют забігає компактний навантажувач – підгортає купу соняшника. Керує цим процесом троє чоловіків.
У господарстві вже є десяток породистих свиней – планують на той рік зайнятись ними усерйоз. А ще тут є невеличка отара породистих овець. Для них будують маточник, аби самкам було комфортно. У планах і птахівництво – для них теж готується приміщення. Припускає пан Василь, що і ВРХ розведуть. За 2022 рік набрали п’ятсот гектарів землі, але, щоб займатись худобою, то треба набрати до тисячі гектарів.
Четверо молодиків будують кошару – питаю у них, чи влаштовує робота, зарплата і чи не кидатимете це заняття? Небагатослівні, але сказали, що і зарплата влаштовує, і працювати збираються тут довго.
У планах – перереєстрація підприємства у Володимирці та оренда земель
В затишному куточку встановлена й своя АЗС. Вона має дозволи. За словами Василя Українця, вони – другі підприємці в Рівненській області, хто ліцензував свої АЗС, згідно з усіма нормативами і правилами:
– Зараз передбачені штрафи до п’ятисот тисяч гривень за незаконне зберігання паливномастильних матеріалів. Тому краще працювати в рамках закону. І собі, звичайно, зручніше – свій авторитет теж багато вартує! Ми повністю в правовому полі українського законодавства. Цим у нас опікується авторитетна юридична компанія, - акцентує Василь Українець.
АЗС з усіма дозволами
Де зареєстрована фірма і куди будуть сплачуватись податки від діяльності?
– Фірма зареєстрована у Києві, але ми останніх півроку сплачуємо податки у місцевий бюджет. Ми оформили ліцензію на зберігання пального, на користування землею, а також ми офіційно оформлюємо людей на роботу. І в планах на початку наступного року змінити офіційно юридичну адресу. Відповідно, буде повністю оформлена документація на землю, фірму переведемо сюди. Саме юридичну адресу зробимо у Володимирці. Адже, фактично вся діяльність знаходиться тут.
Чи сприяє Вашій роботі місцева влада і чи важко працювати з власниками наділів?
Перші договори оренди, за словами Василя Українця, були укладені в другій половині 2022 року – це договори оренди земель запасу, а також землі відумерлої спадщини. Позитивно відгукується про співпрацю з Володимирецькою селищною радою:
– У нас склалися плідні відносини. Все, що стосується наших питань, вирішується. І ми допомагаємо громаді, чим можемо. Тим більше, наша діяльність та проєкти вигідні громаді. І приватизація землі це, знову ж, податки до місцевого бюджету. У нас підписані договори з громадою – все офіційно і законно, - пояснює колаборацію з селрадою пан Василь.
Запитала й у Василя Ковенька, голови Володимирецької селради, про співпрацю з ТОВ «Вітакем». Він розказав, що фірма орендує землі в громаді та є інша співпраця. І від допомоги не відмовляються – купили на громаду косарку до комунального трактора. На тероборону теж допомагають.
За оренду паїв пропонують власникам взяти на себе витрати юридичного оформлення та сплату податків
У штаті ТОВ «Вітакем» є свій юрист і землевпорядник. Тож з питаннями про умови оренди і процес оформлення пішла до Євгена Піддубного, заступника директора. Бо питань є багато з огляду на сумний досвід селян-орендодавців у Вараському районі. З 2017 року сумнівні агрофірми набрали земель у людей. Проте оплати у більшості нема і договори сумнівної якості. Та й десятки селян зверталися до нашої редакції за роз’ясненнями і пошуком юридичних адрес тих орендарів.
А що ж у ТОВ «Вітакем» з законністю та питанням оподаткування орендованих ними наділів у 2023 році. Євген Піддубний фахово роз’яснює:
– Ми від початку діяльності спираємось у всіх процесах на законодавство України. Малоймовірно, що у нинішньому стані війни держава відкладе мінімальне податкове зобов’язання для власників землі. Якщо вона його не відкладе, адже на сьогодні пайовики вже мають сплатити податок за нинішній рік, то, фактично, люди мають бути готовими, що до них прийдуть квитанції з платежами, які вони мають сплатити. І це доволі таки великі суми за гектар! Коли ми реєструємо дані земельні ділянки, працюємо в даному полі, то ми допомагаємо пайовикам з оформленням документів. Якщо земля зареєстрована, тоді ці податкові навантаження лягають на нас. Тоді власник паю не затрачає своїх коштів, – чітко роз’яснює механізм двосторонньої угоди пан Євген.
За словами Євгена, власники передають в офіційну оренду ТОВ «Вітакем» свої паї і вони сплачують за них податки. Це передбачено законодавством України, це прописано в договорі. Євген Піддубний також наголосив, що самі тексти договорів підготовлені Київською авторитетною юридичною фірмою і абсолютно відповідають усім нормам земельного законодавства.
Але ж зараз люди сумніваються, бо є непорядні аграрії, які вже обманули власників паїв. То чи ви так не вчините?
– Всі обов’язкові пункти, які містяться у Договорі, ми виконуємо. Ми вже за цей рік офіційно оплачуємо суми людям, передбачені угодою. Ми знаємо, що є така схема, коли усно домовляються за одну суму, а у договорі вказують набагато меншу. Потім, коли сума не виплачується навіть та менша і людина йде до суду, то вона не отримає ніколи ту суму, про яку домовленість була усна. І нині таких судових розглядів саме у Володимирецькому суді досить багато. Тому в нас абсолютно все в легальному полі. Ми прописуємо всю суму, яку виплачуємо. Додатково, в цьому році ми прийняли рішення, що ми сплачуємо податки на землю, які сплачують наші пайовики, ми додатково компенсуємо їм вартість податків. Тому ми працюємо виключно в легальному полі. Бо, коли ти хочеш працювати і заходити в довгострокову перспективу потрібно зразу все робити коректно. Додаткове розірвання угоди можливе лише за згодою двох сторін. По іншому на сьогоднішній день в договорах не прописано. Тобто це має бути домовленість двох сторін або ж це через суд, - роз’яснив Євген Піддубний.
Підтримують армію – кошти, буржуйки, авто. Але працюють з перевіреними волонтерами
Наразі актуальне питання про підтримку армії. Про це й питаю у Василя Українця – чи підприємство працює у такому напрямку?
– Підтримувати нашу армію ми почали ще з перших днів війни. На рахунок ЗСУ ми перевели зразу ж десь до ста п’ятдесяти тисяч гривень. Також кожен з наших працівників донатить посвоєму. Ще ми придбали два автомобілі, це швидка допомога і позашляховик. Передали 100 буржуйок на фронт. У нас є знайомі волонтери, які збирають все необхідне для солдатів і ми даємо їм на це кошти. От, нещодавно, проводили закупку теплих речей та продуктів на частини, котрі захищають Бахмут.
На даний час у мене є два товариша, котрі дійсно допомагають армії і їм я повністю довіряю та впевнений, що ці кошти, котрі ми виділяємо, будуть використані точно на дані потреби. Прикро казати, але з початку агресії росіян, декотрі мої знайомі, котрим я донатив на потреби армії, використали їх не на ті потреби, на які потрібно. І я перестав цим людям довіряти і їх донатити. На жаль, нині є багато людей, котрі на цьому спекулюють. На жаль, є певне внутрішнє зрадництво в Україні. Але, я думаю, що кожному воздасться за своє. Я вірю в ефект бумеранга.
Під час ремонту приміщень
Повномасштабна війна застала у Володимирці – рятував родину і колектив
Маю за звичку усім співрозмовникам задавати традиційне запитання – де і як застала Вас новина про напад росіян 24 лютого? Які емоції і дії були того дня?
– Двадцять другого лютого я був у Володимирці і у нас було багато планів. А потім я був зі своєю сім’єю. Як і всі не знали, що робити. Але, все ж, вивіз сім’ю в Польщу і за два тижні повернувся в Україну. Тут зрозумів, що повинен продовжувати далі свої справи, адже всі активи, котрі були створені на той час, не давали можливості все так залишити. Було розпочато ряд інших проектів і, окрім сільського господарства, у нас ще є завод мікродобрив під Варшавою, у Польщі. Крім того, ми ще маємо ряд інших компаній, які входять у загальну структуру нашу і займаються дистрибуцією, постачанням міндобрив, засобів захисту рослин, насінням для сільськогосподарських підприємств. І зрозуміло, що у березні якраз був сезон. Він був такий собі у порівнянні з минулими, але все одно це треба було якось підтримати. Ну і ключовим фактором було для мене те, що треба далі продовжувати працювати, жити і якось боротись.
У той страшний для українців день агресії, Василь Українець прийняв рішення – з коштів, що є на рахунку фірми, заплатити працівникам наперед у вигляді бонусів і дотацій. Підприємець розуміє вагу фахових кадрів, у нього працюють люди доволі високого рівня і, крім освіти, вони мають шалений досвід:
– Я цю команду збирав п’ять років. І якось взяти це все розігнати недопустимо. Тому, двадцять четвертого лютого я виплатив наперед кошти всім з умовою, якщо все добре буде далі, то ті кошти в тій чи іншій мірі потім повернуться чи будуть відраховані на заробітну плату та інше. Головне – підтримати у скрутний час свій колектив, - розказує пан Василь.
Ви далеко від родини – як дружина і діти до цього ставляться?
– Моїй дружині при житті потрібно пам’ятник встановити, усміхаючись, каже Василь Українець, – вона сильна, мудра і розсудлива жінка. Вона вже звикла до цього. Адже раніше по роботі я дуже часто був у відрядженнях за кордоном і вона вже звикла, змирилась та адаптувалась. Тому сама виховує наших дітей. А я тато, який вдома лише у вихідні.
У Василя Васильовича трійко дітлахів – два сини і донька. Вони щодня телефонують тату. Поки ми розмовляли, був дзвінок, на який пан Василь відповів ніжно і лагідно – це була доня. Проте, як і у багатьох інших подібних випадках, попросив доню передзвонити, бо тато зайнятий.
Ще мені було цікаво, чому назва «Вітакем», чому Василь Українець здебільшого ходить у рижому капелюсі з широкими полями і яка його історія.
З усмішкою підприємець розказав, що цей фетровий капелюх він купив на одній з австралійських ферм, куди їздив за досвідом. І пасок на ньому зі справжнього крокодила. Ходить у ньому не щодня, як може здатись на перший погляд. Тільки на виробничих процесах, бо, за словами аграрія, «гарно і менше падає на голову».
Світлину взяли за шаблон для ТОВ
Одна з робочих світлин, коли Василь інспектував якість посівної кампанії і стала логотипом ТОВ «Вітакем». У цю назву підприємець заклав зміст про живі хімічні процеси в сільському господарстві, адже концепція діяльності фірми – відновлення родючості землі і рослин, оптимізація усіх процесів у рослинах та, власне, успіх починань.
У назву підприємства власник заклав зміст про живі хімічні процеси в сільському господарстві
Бути аграрієм непросто – чимало жертвувати доводиться у цьому бізнесі. Це і час з родиною, великі кошти, власне здоров’я. Але є й мета, яка потребує цих жертв. Василь Українець – справжній українець, який мріє, аби українська земля працювала і родила рясно. Буде врожай – буде й перемога.
