На щорічне традиційне фольклорне свято «Масниця. Колодій» в Національному музеї народної архітектури та побуту України в селі Пирогово, що поряд з Києвом, цьогоріч запрошено аматорський фольклорний колектив «Оберіг» села Балаховичі.
Такого рівня гастролі для колективу не вперше. У 2017 році фольклористи були учасниками телепроекту «Фольк-Music» на Першому Національному каналі телебачення України.
Під час запису на телестудії, 2017 рік
Цьогоріч Масниця припадала на 4-10 березня. Свято тісно пов’язане з язичницькими традиціями прощатися з короткими зимовими днями та всією зимою. За християнським календарем Масниця — це останній тиждень перед Великим Постом. В ці дні споживали в основному молочні продукти, вареники з сиром та млинці. Від язичництва вареники і млинці унаслідували форму. Так, вареник ліпили у формі Місяця, а млинець подібний до Сонця і Зірки — це вічні символи, яким поклоняється людина. Інша назва свята – Колодії. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи. Масниця отримала таку назву, бо основною обрядовою стравою були вареники з сиром, з маслом чи сметаною (масні). Упродовж семи днів відбуваються урочистості, що славлять Колодія. Колодія вважали Богом шлюбу, любові, здоров’я і злагоди, тож дійства були пройняті іграми та веселими забавами. Тиждень ще називали «Бабським тижнем», а Колодій, відповідно, – «Бабським святом». Упродовж цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
У Пирогово в ці дні головними стравами й обрядами були вареники, млинці та «колодки». Сонячну ознаку Колодія, як символ продовження роду, – маленьку вербову колодочку з навскісними хрестиками, перев’язану стрічечкою, – дівчата прикріпляли на груди хлопцям. Парубкам, котрі за рік не одружилися, чіпляли до руки чи до пояса колодку – загорнуте у полотно справжнє полінце. У такий спосіб намагалися карати затятих одинаків. Парубки мусили давати «відкупного» грішми, подарунком або могоричем – лише так можна було відкупитися. Частування, змагання та виступи учасників тішили більше тисячі відвідувачів.
«Оберіг» приспівує до Кострубатого діда Колодія та гостей
Свято розпочалось ходою-супроводом Кострубатого Діда Колодія – символу свята. Його встановили серед Співочого поля, а під завершення свята спалили з примовками: «До зустрічі на ту зиму!»
На головній сцені свята 9 та 10 березня виступило близько 20 професійних та аматорських колективів і окремих виконавців. Серед «маститих» першого дня – український фольклорно-етнографічний ансамбль «Калина» з міста Київ.
Рівненщина була гідно представлена єдиним колективом – балаховицьким «Оберегом». В програмі нашого виступу прозвучали автентичні поліські веснянки, соціально-побутові та жартівливі пісні.
За участь у традиційному всеукраїнському святі колектив отримав подяку від організаторів. Вже того ж дня у вечірньому випуску новин ТСН ми побачили знайомі обличчя в авангарді сюжету та в сюжеті телеканалу UA.TV.
Бажаємо всім учасникам події нових звершень та подякуємо за таку чудову рекламу рідної Володимиреччини!
___
Фольклорний гурт «Оберіг» створений у 2006 році. В колективі 10 учасників. Ініціатор створення – Надія Давидюк, яка успішно досьогодні й очолює його. Колектив дружній, співочий, всі учасники – жителі Балахович, небайдужі до рідної поліської, української пісні. Кожній є можливість проявити всі свої здібності та таланти.
Надія Давидюк, керівник Фольклорний гурт «Оберіг»
– Співаємо пісні наших бабусь, наших батьків. Також в репертуарі є і жартівливі пісні. Майже всі наші учасники – старшого віку. Є й молодші, які вчаться співу від старших. Колектив постійно приймає участь у різних масових заходах, районних та обласних святах та фестивалях. У 2017 році «Оберіг» брав участь у зйомках телепередачі «Фольк-Music». Були постійними учасниками регіонального відкритого етно-тур-фесту «Бурштиновий шлях» разом з громадою села, в першому обласному відкритому фестивалі народного мистецтва «Великодня вруна». Також є постійними учасниками районного мистецького свята колядок та щедрівок «Володимиреччина колядує», беремо участь у сільському фестивалі «Балаховицьке подвір'я» та в багатьох інших заходах. Ми весь час у пошуку цікавих автентичних пісень, поновлюємо свій репертуар. Всі учасники колективу з різними культурними вподобаннями, але їх єднає велика людська щедрість, духовна наповненість і доброта, та бажання творити, множити та зберігати і передавати нащадкам давні традиціі. У нас костюми наших бабусь, матусь. Найстаршій учасниці цього року виповниться 80 років. В колективі співає дві сестри Галина Кулай та Любов Жук, а також сестри Олена Жук та Марія Коц»
Вадим Давидюк, сільський голова Балахович
– Я сам колись був музикантом (усміхається), тому зі щирим серцем підтримую наших жіночок. Вони такі талановиті і енергійні! Спочатку надійшла пропозиція від громадської організації «Бурштиновий шлях» щодо можливості поїздки. Згодом, отримавши листа-запрошення від організаторів свята, я зрадів, бо це нагода, як-то кажуть «себе показати і людей подивитись».
Признаюсь, що нелегко дались організаційні питання. Кошти на поїздку потрібні немалі. Звернувся до відділу культури, але, на превелику прикрість, отримав відмову, тому вирішив шукати підтримку деінде. Дай, Боже, здоров’я нашому земляку, депутату облради Петру Мартинюку – і вислухав і допоміг, забезпечив транспортом. Питання палива взяв на себе підприємець Петро Соломчук. А підготовку і режисуру виступу зробили ми всі разом. Усе було організовано на вищому рівні, а наші жінки стали зірками телебачення».
Інна Кукліна, мистецтвознавець НМНАПУ
– Наш скансен – музей просто неба, архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України – місце неординарне. На традиційні свята «Масниця», «Купайло», «Осінь весільна» шукаємо обряди, автентику, бо це саме ті дні в народному календарі, коли люди хочуть чути автентику. Сюди запрошуємо оригінальні і неповторні колективи. Ваш став окрасою, бо пісні колоритні і старовинні. Одна з них дуже запала мені в душу. Вона старовинна і надзвичайно тонко виконується вашими жінками. А супровід шумовими інструментами-атрибутами став «родзинкою» в усьому святі».
Колектив з Балахович отримав всеукраїнське визнання
