Василя Миколайовича Брика з Великих Цепцевич його родина відряджала на війну з російськими окупантами ще у перші дні повномасштабного вторгнення. Рік був безвісти зниклий головний сержант оркестру 95 ОДШБр. На жаль, дива не сталось. Його вдалось родині ідентифікувати серед невідомих героїв, захоронених у Дніпрі.
«У перші дні вторгнення окупантів Василь вже вирішив і заявив вдома:
– Піду воювати, не чекатиму повістки. Я – військовозобов'язаний, добровольцем піду. Хай діти свою малечу доглядають, удома сидять, хазяюють. Я піду, своє вже прожив. Хай молоді поживуть ще у мирі. Комусь-же треба й воювати.
Він – колишній морський піхотинець, а такі труднощів не бояться: «Хто, якщо не я?!» - їх гасло. Поїхав у військкомат. Сказали: чекайте, ми вам зателефонуємо. Побув удома ще два тижні. Доробив усю роботу по господарству. За день продав кобилу. Ввечері склав у наплічник лоток з їжею, змінний одяг, а холодного березневого ранку – поїхав. Кожного дня відтоді телефонував. Із першим промінням сонця - о шостій ранку чекали, щоб почути його голос. Знали, де він. Спочатку був у Львові, два дні. А 18 березня – ракети вдарили по авіаремонтному заводу…». Історію про гідного почестей воїна Василя Брика ми друкували у випуску №33 від 18.08.2022 року.
Загиблий у боях за незалежність України Василь Миколайович Брик «на щиті» повернувся нарешті додому 19 березня 2023 року.
Ескорт за участі капелана, військового священника ПЦУ Миколи Юраха та військових першого відділу Вараського РТЦК та СП доставив прах загиблого до рідного села. Лише 7 лютого цього року Дніпровським госпіталем було встановлено особу та видано довідку про смерть – загинув від сліпих уламкових ушкоджень, вибухової травми внаслідок військових дій.
З 18 квітня 2022 року вважався безвісти зниклим. Загинув поблизу села Дібрівне, Ізюмського району. Похоронили Василя Брика з військовими почестями величезною громадою у рідних Великих Цепцевичах.
Вічна пам'ять!
