У Володимирці на кладовищі поруйновані надмогильні горбки. Хто винен? Чи справді хтось вчинив наругу? Редакція розібралась.
Два тижні тому свій понеділок почала з…кладовища. Розпачливим голосом у телефонній трубці жіночка з Володимирця розказала, що на новому кладовищі поруйновані могилки загиблих солдатів. Восьма ранку – їду туди. Привертає увагу упорядкованість території – біля брами кладовища нема смітника, навпроти, на краю ліска, встановлені сміттєзбірні контейнери, вони обгороджені, є туалет і навіть є свердловина з водою.
Люди виносять сміття в інший бік кладовища - тут комунальникам забрати складно.
Але вже в іншому кінці кладовища люди наскидали сміття! На території пострижені дерева, а в дальшому краю – палахкотять синьо-жовті стяги над могилами героїв-земляків. В роздумах про миттєвість життя йду до тих могил – квіти, вінки і…розгреблені собаками піщані надмогильні насипи.
Не залишайте продуктів на могилах!
Саме так – собаками. Бо сліди свіжі. Але чому? Вивчаю. Виявляється, скрізь, і не лише на свіжих могилах воїнів, де було покладено пожертву – цукерок чи печиво, скрізь є сліди собак. Вони ж за поживою йшли сюди!
На могилках сліди собак
За поясненням православних традицій телефоную до Віталія Боднара, благочинного ПЦУ Вараського благочиння та міста Вараша – чи обов’язково класти такі пожертви? Адже наруга спровокована саме ними. Отець Віталій відповів, що ніякими християнськими правилами не передбачено покладання такої пожертви – це язичництво. А ще він зауважив, що і штучні вінки не варто нести на могилу – вже краще свіжі квіти покласти. А то й посадити квіти – буде нагода частіше відвідати і помолитись за спочилого. З радянського періоду багато хто з людей ще й поминальні обіди на кладовищі влаштовують, дехто й зі спиртним, - бідкається такій недалекості людей священник.
Тож, аби уникнути наруги - не залишайте продуктів на могилах рідних!
----
Ми на порозі величного православного свята – Воскресіння Христового. Тож хай це свято прийде до нашого очищеного від скверни серця і упорядкованих по хазяйновитому осель усупереч війні і бідам. Але завдяки нашій вірі у Бога і українську армію.
