Перед Великоднем, у Страсну п’ятницю, пішла у небеса душа Воїна, Батька, захисника, військовослужбовця 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини – Приходька Володимира Олександровича, жителя Великих Цепцевич.
Позитивний сапер, який мав золоті руки і веселу вдачу. Любив свою роботу, побратимів, завжди підбадьорував і посміхався. Був добрий, чуйний.
Пройшов Бахмут, повернувся додому і через чотири дні помер – відірвався тромб.
«Він був водієм саперів, найстаршим у своїй бригаді. Любив своїх побратимів, як власних синів (всім було по 21-25 років), а вони дружелюбно називали його дядя Вова. Ризикував життям і чекав їх два дні, коли вони не повертались із завдання у Бахмуті. Його тоді і самого вже вважали двохсотим, але він повернувся, добряче відлаяв, сміявся і курив. Ніхто й не вірив, що дядя Вова може бути в числі загиблих.
Помер на власному подвір’ї перед найбільшим святом, залишивши по собі тільки хороші спогади», – зазначає родичка загиблого Героя.
Лишились дружина і діти.
Похоронили солдата 15 квітня 2023 у рідному селі з усіма почестями.
Вічна пам’ять Герою, Батьку, побратиму і Сину України!
Співчуття родині!
