Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалила на архієрейському соборі - зібранні усіх єпископів. Він відбувається у Києві в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври і має завершитись після опівдня 24 травня 2023 року. Проти переходу проголосував один єпископ, ще один утримався. Що далі?
Православна церква України 24 травня 2023 року затвердила повний перехід на новий церковний календар. Раніше про таке ж рішення повідомила Українська греко-католицька церква. Тож вже з 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому.
Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці. Далі ми пояснимо, чому саме їх відзначатимуть по-старому.
Чи всі парафії перейдуть водночас?
Владика Симеон з Вінниці каже, що в нього на перехідний період на старому календарі лишаться десь 20% парафій, владики з Рівненщини казали про 10%. А от владики зі сходу наполягали - через війну в них на старому "московському" календарі лишаться одиниці. Чіткого перехідного періоду не встановлюють - це буде "кілька років чи більше".
Реформу прийняла практично вся церква. Але дискусії там були гарячі
Православна церква України міркувала над проблемою до 24 травня і врешті зважилась на таке ж рішення. Минулого року там наважились дозволити перехід усім охочим парафіям - таких виявилось близько сотні. Зараз же реформу прийняла практично вся церква. Але дискусії там були гарячі. Єпископи зі сходу та центру країни і далі остерігаються того, що частина пастви може все ж піти до УПЦ. Проте така загроза для них вже не видається настільки критичною, як кілька років тому. І це підтверджують дані опитувань. Більшість українців називають себе православними - 72%. Три чверті з них відносять себе саме до ПЦУ і переважно підтримують реформу. Натомість підтримка УПЦ МП впала до надзвичайно низького рівня в 5-6% серед усіх православних. У "Дії" запускали спеціальне опитування (нерепрезентативне), під час якого 58% населення підтримали календарну реформу. Навіть люди, які до церкви не ходять, можуть послухати предстоятелів церков, яких підтримують, і святкувати вдома по-новому.
То коли ж і що святкувати?
УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію - святкування Великодня і прив'язаних до нього подій. Найбільше з них - Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня. Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають "Новоюліанським календарем". Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.
Більшість українців (які послухають предстоятелів УГКЦ та ПЦУ) будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще - 6 січня.
Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив'язаний день українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків.
На цю ж дату припадає День УПА та День захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.
14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати - питання до парламенту. Але у воєнний час і так усі вихідні на свята тимчасового скасовані. Проте Православна церква України звернеться до держави перенести державні свята, які були прив'язані до релігійних.
Доповнення до церковного календаря на 2023 рік (вересень-грудень) за новим стилем з літургійними читаннями, з огляду на реформу календаря - ТУТ
Формально потім перехід ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, як заявили ВВС предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній та низка інших епископів, питання вже вирішене, з 1 вересня перехід буде. Перехід на новий календар став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церковники боялись, що люди не сприймуть реформу і будуть святкувати по-старому. Чи будуть переходити до УПЦ Московського патріархату, яка, як і РПЦ, проти впровадження календарної реформи. Проте після повномасштабного вторгнення Росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку. Це питання почали сприймати як рух "Геть від Москви!" Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем складає 13 днів.
За інформацією BBC Україна
