У Володимирці 29 червня прощалися зі стрільцем-зенітником ракетного взводу 2-го стрілецького батальйону в/ч А 1008 Миколою Кужелем. Він мобілізований 25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення росіян в Україну, місцевим терцентром. У травні 2022 року зарахований до особового складу 14-ї ОМБР. Загинув 25 червня в бою за Україну.
Шестеро їх у тата з мамою. Микола був компанійським і щирим. На його похорони прийшло десятки друзів, побратимів, родина, військові роти охорони.
Оркестр РАЕС супроводив захисника-героя аж до могили. А гімн та почесний салют на прощання Сину України знову злетів увись над Володимирцем.
Оркестр РАЕС
Навіть, якщо ви й не забобонні, то повірите у якусь потойбічну силу. Чи душу. Укотре спостерігаємо: на похоронах воїнів ЗСУ раптом десь назбируються хмари та сипле над домовиною дощ. Так і цього разу. Коли почали закривати домовину з тілом земляка-захисника, дощ почав накрапати, посилюючись, ніби плачучи за невинно убієнною ворогом дитиною.
Священники моляться за душу загиблого земляка
Службу за вбитим земляком провели ієрей ПЦУ Микола Юрах та митрофорний протоієрей, настоятель Свято-Миколаївського двопрестольного храму ПЦУ з хористами.
У скорботі родина Миколи
"Герою України тричі Слава! Слава! Слава!" - гучно закомандував капелан Микола Юрах і вся військова побратимська родина щиро відповіла "Слава" Слава! Слава!"
Останні почесті герою.
Останній стяг Героя, який було накрито домовину Миколи Кужеля капеланом "від імені Президента україни, Головнокомандувача ЗСУ та українського народу" передано матері та родині.
За поліською традицією, по завершенню погребіння, роздають коливо. А родина Миколи його зробила щиро - поминальне печиво з синьо-жовтою стрічкою роздавала сестра на брамі коадовища.
Коливо з синьо-жовтою стрічкою
Так-би сподобалось брату - він любив Україну.
Вічна Пам'ять Герою! І ще один стяг додався на володимирецькому кладовищі. І ще одна чесна і відважна душа українська пішла у небесне воїнство.
