Четвертого серпня 2023 року редакція провела онлайн-зустріч з фахівцями в рамках проєкту «Регіональний ЗМІ «Володимирець.City»: цифровий розвиток медіа ресурсу – майданчик для комунікацій громад Вараського району». Тема події: «Абетка знань з інфо та медіа гігієни: уроки фактчекінгу та опору ворожій пропаганді». Місце проведення: Zoom-конференція та Live-трансляція на facebook сторінці Володимирець.City.
Що таке ІПСО, фейк, фактчекінг? Як не стати жертвою ІПСО? Що таке фейки і чому ми реагуємо на неправдиві дописи в інтернеті, кому це потрібно і вигідно? Про це у розмові з експертом, представником кіберполіції. Спікеркою була Людмила Босик, в.о. директора ТОВ «Володимирецький вісник».
Віталій Марчак – інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області, Департамент кіберполіції Національної поліції України, дав відповіді на питання спікерки.
Як уберегтись від злому акаунтів у соцмережах, не стати жертвою фейків та дезинформації?
Ми всі на даний час маємо мобільні телефони, всі ми зареєстровані у соціальних мережах, таких як Facebook, Instagram, Telegram. Кожного дня зранку, в обід, увечері ми переглядаємо новини на усяких платформах та месенджерах . Переходимо на різні посилання, які ми знаходимо, які нам є цікаві – чи то там кулінарія, чи там якісь новітні технології. Перш за все хотів-би порекомендувати: щоб не стати людиною, яка здійснює пропаганду або дезінформацію у мережі, перш за все вам необхідно свої акаунти у своїх соцмережах, також мобільні телефони ставили на безпечні паролі. Тобто, паролі повинні бути складними. Також створювати подвійну автентифікацію, яка забезпечує ваш акаунт від злому. Треба здійснювати перевірку своєї електронної пошти постійно, коли ви прив’язуєте свої акаунти, щоб приходили повідомлення. Щоб ви бачили, що до вашого акаунта хтось хотів приєднатися. А, також, здійснювати перевірку вашого телеграму, інстаграму. Важливо це, щоби не стати особою, яка буде здійснювати передачу пропаганди або дезінформації у мережі інтернет.
Фішингові повідомлення і віруси – як уникнути? А стосовно пропаганди та дезінформації, недавно у мережі інтернет гуляли посилання такого змісту: «перейдіть за посиланням, можливо це ваша дружина з іншим чоловіком гуляє. Або «перейдіть за посиланням, це ваша дитина потрапила у ДТП», «це ви на відео» та інші. Люди переходили за посиланням, відразу причіплювався вірус, який блокував сторінку і викрадав дані профілю.
Чи можна вірити усім новинам і повідомленням у соцмережах і тг-каналах? Якщо ви читаєте будь-яку рекламу або будь-яке повідомлення, яке буде чи на фейсбуці, чи телеграмі, чи на якомусь веб сайті – хочете поширити це в себе на акаунті, інформацію потрібно перевірити хоча б у двох джерелах, у основному каналі або у веб ресурсі, який цю інформацію поширює. Тоді ви можете бути впевнені на 50 відсотків, що дана інформація є достовірною. Якщо ви не впевнені, що інформація є достовірною, то ви дану інформацію можете блокувати.
Для того, щоб заблокувати її, можна подати скаргу. Коли особа подасть одна скаргу на акаунт, то адміністрація месенджера може його не заблокувати, оскільки потрібно набрати певну кількість скарг.
Проєкт «StopRussia. MRIYA». З моменту вторгнення РФ на територію України був розроблений проєкт «StopRussia. MRIYA» (опубліковано на сайті Володимирець.City матеріал «Як протидіяти російській агресії в Інтернеті? Стань воїном проєкту «MRIYA». Про що мова?» 24.01.2023 року – ред.).
Основною його метою було знищити в інтернет мережі України всі дезінформації та пропаганду. В рамках проєкту «MRIYA» створено кіберполіцією телеграм канал «StopRussia. MRIYA», в якому постійно, кожного дня, надається інформація про ті акаунти, що містять дезінформацію, містять ворожу пропаганду відносно України. А також посилання, в яких мають місце шахрайські дії
За підтримки волонтерів та координації кіберполіції України! Долучайся сам і запрошуй знайомих: чат-бот Додати ворожий ресурс, надіслати скаргу - @stopdrugsbot
Кожного дня надходять на наш телеграм канал скарги. У нас більше 200 тисяч підписників. Також у нашому проекті «MRIYA» створений чат-бот, в який можна надавати інформацію. Наші модератори аналізують інформацію – якщо це дійсно дезінформація або шахрайські дії чи пропаганда, ми виставляємо його на наш канал «StopRussia. MRIYA» для його блокування.
Також на нашому телеграм каналі надається інформація щодо кібербезпеки та гігієни у мережі інтернет – як себе правильно захистити у тій чи іншій ситуації.
Чим небезпечні ресурси для купівлі та повідомлення у месенджерах? Якщо ви навіть перейшли на інший ресурс, ви гортали сторінку у фейсбуці, побачили якусь інформацію або якийсь продаж товарів, вибрали собі товар, який вам сподобався, по перше, не спішіть вводити свої реквізити, конфіденційні дані на даному веб ресурсі. Його одразу потрібно перевірити. Ви самі можете його перевірити.
Чим небезпечні усякі тести в соцмережах? Коли ти проходиш різні тести, найнебезпечнішим є те, що ви не знаєте, куди ці ваші особисті дані потряплять. Адже треба звертати увагу, що перед проходженням тестів ви даєте згоду на використання своїх даних.
Достовірність інформації у соцмережах і тг-каналах. На час активної фази війни та й загалом, я б рекомендував дивитися уважно інформацію, яку споживаєте. Якщо взяти телеграм канали на офіційних представництвах, офіційних установ – вона достовірна і правдива. А ту інформацію, яку ви берете з інших телеграм каналів, ви маєте ту інформацію перевірити на достовірність особисто через інші офіційні джерела. Якщо вона є правдивою – вона буде зазначена в офіційних засобах масової інформації.
Наші модератори аналізують мережу інтернет. Щодо публікацій, які виставляють різні акаунти – вони самі знаходять інформацію і вона може бути дезінформацією, пропагандою чи шахрайством. Таку інформацію кіберпорліція виставляє на блокування. Тому, якщо кожен громадянин побачив таку інформацію, потрібно відразу надіслати у чат-бот «StopRussia. MRIYA» посилання на це джерело.
Чим небезпечний пошук зниклих родичів, військовослужбовців в соцмережах? Військовослужбовцям та їхнім родинам слід знати правила безпеки у інтернет просторі, щоби не попасти на шахраїв чи колаборантів у разі публікування особистої інформації про зниклих родичів, військовослужбовців. Військовослужбовці мають обмеження у розповсюдженні інформації та використання соцмереж, інтернету, у них є певні зобовʼязання. Ту інформацію, яку можна викладати, вони публікують. Ту інформацію, яка є державною таємницею або містить характер «для службового користування», вони ту інформацію не мають права поширювати. Та інформація, яка висвітлюється у військовослужбовців про бойові дії у певній бойовій зоні, наприклад, на східному напрямку, то багато інформації, яка поширюється і самими військовослужбовцями – вона ворогом перекручується. Тобто, якщо було певне поширення якогось відео з дописом, то через декілька публікацій зміст допису змінюється на зовсім інший. Це ворогом робиться для того, щоб організувати паніку в потенційної аудиторії.
Чи йде ворожа пропаганда, фейки з боку Білорусії? Я можу сказати вам тільки одне, що нами постійно здійснюються виїзди на межу з Білорусією, проводяться різні перевірки по виявленню ворожих інформаційних атак. Сильної шкоди та інформація, яка ішла з боку Білорусії, наразі не має. Тобто, інтернет мережа України від Білорусії не отримує якихось певних фейкових посилань, є певні спроби у соцмережах, зокрема, у телеграм каналах перекручувати факти, і в Росії це є. Знов же, якщо це на веб сайти – є посилання, якщо це є Іnstagram, Facebook, telegram канал – так само іде посилання на сторінку телеграм каналу. Ви його просто копіюєте і в чат бот «StopRussia. MRIYA» його відправляєте та пишете: «шахрайські дії» або «пропаганда», або «дезінформація». І наші модератори його відразу бачать. Це не потрібно телефонувати там на 102 чи на якісь інші лінії – це і є інформаційна війна. Боротися з фейками, ІПСО можна тільки блокуванням.
Висновки. Як боротись з фейками, дезінформацією і не стати жертвою кібершахрайства?
- Коли ви отримали інформацію, її потрібно перевірити в інших двох-трьох джерелах. Якщо вона не підтверджується, отже ця інформація може містити ознаки дезінформації або ознаки пропаганди.
- Коли ви переглядаєте новини в соцмережах чи повідомлення, ви відразу не переходьте за посиланням, яке там зазначено, оскільки ви не можете знати, чи це посилання не фішингове, чи хтось не намагається від вас отримати якісь дані – пароль, ваші логіни.
- Зберігайте ваші паролі до акаунтів надійно, паролі часто міняйте і створюйте складні, перевіряйте, щоб ніхто до вас не приєднувався. Коли крадуть доступ до акаунтів, туди поширюють свою інформацію. Використовуючи ваш акаунт, серед ваших друзів можуть розмістити будь-яку інформацію.
- Будьте обачні і вивчайте абетку безпеки роботи в інтернеті!
Словничок термінів:
ІПСО – інформаційно-психологічна операція. До елементів ІПСО відносяться: дезінформація, пропаганда, перебільшення певної інформації або применшення іншої, диверсії в тилу, кібератаки. Часто певну інформацію запускають через майданчики пропаганди, щоб надалі вона поширювалася вже самими носіями, ставала «вірусною». Очевидною метою Росії зараз є деморалізація і паніка. Інформація почута «сарафанним радіо» найбільш небезпечна. Люди схильні довіряти оточуючим, особливо якщо одну й ту саму інформацію з певними висновками оточення ширить масово. Часте формулювання – «влада приховує правду», тоді як лише той чи інший Телеграм-канал або чат у Вайбері представляється як єдине надійне джерело інформації. Є період «розгойдування психіки», яке здійснюють саме через інформаційні майданчики. Нас намагаються підвести до одного висновку – легше підкоритися ворогу, ніж будь-яким чином опиратися йому. Ваш сусід, який ширить російські фейки про «масову здачу ЗСУ в полон» цілком вірогідно не є російським шпигуном. Просто він не дотримується інформаційної гігієни.
Фішинг, фішингова атака – вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів, мають на меті викрасти або пошкодити делікатну інформацію, примушуючи людей обманом розкрити свої персональні дані, зокрема паролі й номери кредитних карток.
Фейк – подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації, спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.
Повністю відео запис розмови на YuoTube-каналі редакції.
