Ми всі знайомі із явищем внутрішньої міграції, коли люди переїжджають з одного місця в інше в пошуках кращих можливостей щодо роботи, житла і життя загалом, залишаючи межі своєї країни. Але також є популярна тема зовнішньої міграції, коли люди виїжджають за кордон у пошуках кращого життя. Прикладом такої міграції є історія Галичини, коли близько століття тому велика кількість мешканців Львова та інших регіонів Галичини вирушили в Сполучені Штати Америки, сподіваючись знайти там щасливе майбутнє. Про це пише MyLviv.city, де ви можете знайти повну статтю.
Як це відбувалося, які труднощі стали на шляху до адаптації в іншій країні та чи поверталися ці українці на батьківщину?
Масова еміграція галичан
В кінці XIX століття українці почали масово залишати свою батьківщину та вирушати на Захід, особливо в США. Головними причинами були бажання знайти кращі можливості для заробітку, покращити житлові умови та забезпечити фінансову стабільність для своєї родини. Історія свідчить, що переважно мешканці Східної Галичини та Закарпаття обирали цей шлях. Якщо подивитися на цифри, то до Першої світової війни понад півмільйона українців емігрували до США.
У 2021 році Україна святкувала 130-річчя української імміграції до Бразилії, яка розпочалася в 1891 році та пройшла через три хвилі: перша – в останню чверть XIX століття до Першої світової війни, друга – в період між Першою та Другою світовими війнами, третя – після Другої світової війни.
Цікаво, що першими українцями в Бразилії була родина із Золочівщини, сім'я Морозевичів, які виїхали в 1872 році. Якщо міграція до Першої світової війни мала переважно економічні мотиви, то після війни багато українців вирушили на захід, щоб уникнути радянських репресій.
Міграція в Бразилі
Сонячна Бразилія наразі стала новим домом для понад 1 мільйона українців, що робить її найчисленнішою українською громадою в Латинській Америці. Більшість українців проживають у штаті Парана, а також у штатах Санта-Катаріна, Ріу-Гранді-ду-Сул та Сан-Паулу.
