Сергію Дуляницькому з Рівненщини в листопаді виповнилося 31 рік, має двох діток, тож мотивація у нього проста і зрозуміла: держава, як і сім’я, потребує захисту – щоб наші діти не знали, що таке війна.
Середню спеціальну освіту Сергій «Бурштин» здобув у 2011 році у Володимирецькому ВПУ-29, далі ік служив у Президентському полку. Після демобілізації працював у Польщі на будовах. З початком війни одразу пішов у місцеву тероборону.
«У мене їх двоє, – розповідає боєць, – а в кого більше дітей, той має бути ще більш мотивований. Захищати своє і тих, кого любиш, – обов’язок кожного чоловіка», – говорить військовий.
У 65 ОМБр потрапив 29 квітня 2022 року.
«Фронтові дороги іноді химерно переплітаються. Чи гадав я зустріти земляка з Рівненщини на Запоріжжі? Пам’ятаю Сергія Дуляницького на позивний «Бурштин» ще з березня 2022 року, коли він регулярно приїжджав до військового комісаріату і просився на фронт.
А його не брали, бо чоловік рахувався у добровільних формуваннях територіальних громад Каноницької громади і вже носив зброю. Друге наше знайомство сталося, коли Сергій після поранення під Роботіно втік із госпіталю провідати побратимів. А втретє зустрілися ось на позиціях», – говорить побратим Сергія.
Також Сергій Дуляницький просить подякувати усім, хто допомагав і допомагає йому та побратимам на фронті: і жителям Каноницької територіальної громади та односельчанам із Дубівки, і жителям села Кідри, які регулярно доставляють землякові передачки із дому.
А ще – усім тим, хто чесно і добросовісно тримає трудовий фронт на своїх робочих місцях і совісно та з розумінням ставиться до запитів і проблем Захисників Вітчизни.
За інформацією 65 окрема механізована бригада ЗСУ
