Упродовж більше шестисот днів повномасштабного вторгнення росіян в Україну щоденний героїзм демонструє кожне село і місто країни. Саме люди роблять героїчні речі і на фронті, і у тилу. Чим живуть волонтери села Озеро? Журналісти «Володимирецького вісника» дізнавалися.
Ще у першому березневому випуску «Володимирецько вісника» ми публікували світлини, як в селах Вараського району взялися до оборони і підтримки ЗСУ і ТрО всі жителі. Стали до опору російському окупанту й жителі Озера, Каноницької тергромади. Масксітки, продукти, усяка допомога – все текло в одному напрямку, на фронт. А фронт був тоді повсюди, адже війна – це біда, яка об’єднує.
Фото з архіву волонтерів
Вадим ЧАШКА з друзями Михайлом СЛОБОДОЮ, Ярославом ДУЛІПОЮ волонтерять ще з 2014 року. Вадиму 43 роки, активний у спорті, авторитетний у селі – загорівся підтримкою і досі з водіями-побратимами їздять у фронтову зону до земляків. З березня 2022 року робили по чотири виїзди щомісяця, інколи й більше – спочатку до деокупованої Київщини поїхали.
Возили хліб, домашні продукти, закрутки, випічку, одяг – все, що цілодобово збирали озерчани і сусідні села Каноницької громади. Перший виїзд був 7 березня 2022 року – в Макарів. Тоді ж – на Волинь, до військових, знов на Киівщину, Ірпінь, Буча, Чорнобиль.
У цьому році хлоці возять тільки військовим – туди гумвантажі та придбане спорядження, звідти частенько – авто на ремонти.
Осередок волонтерства в Озері – школа. Про активізм односельчан розказала лідерка волонтерського руху Катерина Мороченець. Всі збори, витрати, вантажі і відправлення щоразу записуються в простенький дитячий зошит (на фото), адже звіт перед людьми і довіра – важливо.
Фото з архіву волонтерів
За словами Катерини, минулого року був просто фантастичний сплеск волонтерства і пожертвувань – в перші дні несли і везли стільки, що було важко й раду дати одразу тому всьому. Згодом навчились коригувати потреби й формувати вантажі, згідно з потребами фронту.
– Багато робили й роблять заготовок для вантажів ЗСУ у школі, садочку, допомагають і релігійні громади суттєво – і прихожани СвятоМихайлівського храму зі священником, і віруючі ХВЄ. Якраз вони готують дуже багато консерв домашніх – тушонки, каші по сотні банок у партіях. Нам довантажують і Новаки, Каноничі, Осова, Трипутні, Володимирецька перша школа, ВПУ-29, волонтерський центр ветеранської спілки та особисто Микола Юрах, червоний Хрест. Навіть Рафалівська громада кілька разів довантажувала – там Марія Ошурко організовує, – розказує Катерина Мороченець.
Озерчани зібрали кошти і купили генератори та авто воїнам-землякам, багато автівок водії-волонтери забирали з позицій лафетами та везли в Озеро на ремонт.
Фото з архіву волонтерів
Коли школа вийшла на навчання після карантину, стали менше збирати – насамперед треба усім забезпечувати навчальний процес. Цьогоріч збори у сільських групах оголошують раз у місяць. Везуть одразу по 20-25 ящиків: сало, тушонка, ковбаси, консервація, готова продукція.
Озерчанка Галина Саврук організувала жінок – роблять сухі грілки і окопні свічки.
До військових ідуть спальники. ковдри. теплий одяг. рукавиці. чоботи, ліки. У питаннях медицини озерчанам порадник воїн-земляк Іван Сімчук – він на передових позиціях на евакуації поранених і знає, яка треба медицина індивідуальна, а яка має йти на серйозні поранення, до воєнних медиків.
