Часті і сильні дощі, якими «порадував» травень, наробили лиха у всіх північних районах Рівненщини. Не стала винятком і Володимиреччина. У багатьох випадках підтопило не лише окремі будівлі, а й чимало картоплі та городини, опинилися на грані загибелі. Хтось самотужки відводив дощову воду зі свої угідь. А хтось кидався по допомогу до органів місцевої влади.
Ситуацію, що склалась у райцентрі, ми попросили прокоментувати голову Володимирецької селищної ради Олександра Осмоловича. Ось що він розповів.
Олександр Осмолович, селищний голова Володимирця
– Ні для кого не секрет, що Володимирець знаходиться на колишньому болоті. Через це трапляється багато випадків підтоплення. І не тільки у низинних місцях, а й там, де будівлі і присадибні ділянки знаходяться на підвищенні.
На сьогодні проблема, відверто кажучи, сповна не вирішується. Тож після останніх злив від володимирчан у селищну раду надійшло близько ста заяв з проханням про допомогу.
По можливості об’їжджаємо заявників, фіксуємо факти підтоплення і вже найближчого вівторка плануємо провести позачергове засідання виконкому селищної ради. На ньому розглянемо одержані заяви, а 11 червня скликаємо сесію, на якій розглянемо винесені виконкомом рекомендації.
Прикро казати, але на даний час у селищній раді не передбачено жодних коштів для вирішення проблем, що виникли у зв’язку зі стихією і про які йдеться у поданих заявах.
Проте серед заяв трапляються й такі, що викликають подив: мовляв, на відкачування води потратив стільки-то літрів бензину і прошу компенсувати їх вартість.
Як на мене, це явна надмірність. Але кожний має право на своє звернення, і всі без винятку звернення будуть розглянуті. Не знаю тільки, якою буде їхня подальша доля.
Надійшло й чимало колективних звернень. У них теж просять владнати ситуацію з підтопленням. І порушувані заявниками проблеми існують досить давно. З десяток разів виїжджав і зустрічався з людьми. Разом шукали прийнятне вирішення їхніх проблем. І щоразу кілька чоловік принципово виступали проти того, щоб їхніми ділянками пройшов водовідвід.
У такій патовій ситуації я безсилий щось вдіяти. Адже ділянки приватизовані. Тобто – недоторканні.
І висновок тут один: якщо люди, як належить сусідам, не домовляються між собою, то влада в такому випадку нікому з них не допоможе. Бо коли і з’явиться можливість виділити техніку, щоб прокопати рівчак, то ніхто не пустить трактор на своє «володіння». Бува й так, що люди самотужки могли б зібратись і гуртом відвести воду, але чомусь дивляться у бік влади.
Інша річ – коли можливості скинути дощову воду взагалі немає. Це й справді проблема. Адже хочеться її вирішити, а як це зробити – не знаєш. Втім, останніми роками немало й зроблено. На сьогодні знято питання з підтопленням по вулицях Симона Петлюри, Сагайдачного і Повстанців. На останніх ще немало огріхів. Але, сподіваюся, вони невдовзі знімуться. А от вирішення деяких інших проблем так і не знайдено.
Окремі земельні ділянки, образно кажучи, опинились у пастці. І зазвичай це пояснюється особливостями рельєфу. З цим зіткнулися по Яблуневій, Партизанській і на «аеродромі». Звісно, для десятків людей це біда. Але «рецепту», як із нею справитися, поки що не знаємо. У кожного конкретного випадку він, мабуть, «свій».
А взагалі треба робити зливову каналізацію практично по всіх вулицях, і з нашим селищним бюджетом, звісно, з цим не впораємося. Тобто, майже п’ятсот домоволодінь у селищі підтоплені, і в селищну раду прийшла лише п’ята частина постраждалих. Бо багато людей, совісних і відповідальних, розуміють, що самі мають справитися з наслідками стихії.
Селищна рада, на мій погляд, зобов’язана допомогти лише малозабезпеченим громадянам, яких спіткала біда. І саме тому не сприймаю «правдолюбів», які їздять на розкішних іномарках – і пишуть заяви на зразок тієї, яку процитував на початку своєї розповіді.
Записав Олексій ГОРОДНИЙ.
Відео Тараса Паньковця.
