П'яте грудня - Міжнародний день волонтерів. Шосте грудня - День Збройних Сил України. Цю війну неможливо виграти без волонтерів. Вони купують автівки, дрони і навіть зброю для перемоги над рашизмом. Вони є найоперативнішими посередниками між тилом і фронтом. Саме тому їх так поважають бійці ЗСУ, і зокрема 65-ї ОМБр.
Вся Україна збирає донати на армію, бо фронт щодня потребує надійного тилового плеча – аби втриматися, наближаючи перемогу.
Наприкінці листопада у нашу бригаду завітали волонтери з Рівненщини, які й раніше допомагали 65-ї бригаді. Про будні тих, хто патріоти своєї країни не на словах, а на ділі, – у нашому матеріалі з нагоди Міжнародного дня волонтера.
Подарунки від РАЕС згодилися розвідникам і пілотам у найгарячішій точці в Роботіно.
Рівненська атомна електростанція закупила для одного з батальйонів 65-ї ОМБр дрон для аеророзвідки і тепловізор, а координаторка співпраці, редакторка газети «Енергія» Тетяна Кровайчук знайшла для розвідників і передала разом з електронікою компактну буржуйку.
Подарунки від працівників Рівненської атомної тепер служать нашим розвідникам і пілотам на вістрі українського наступу в Роботіно.
Це надпотрібні речі сьогодні для передової на Запорізькому напрямку, із вдячністю кажуть бійці. Бо коли є до кого звернутися за допомогою, – це дає сили тримати оборону і йти в наступ, метр за метром звільняючи українську землю від росіян-окупантів.
Це вже не перший звіт про підтримку бригади працівниками РАЕС, чимало з яких служать у 65-тці. І не останній: у грудні атомна станція обіцяє розглянути можливість закупівель нових "подарунків", які дозволять ефективніше бити окупанта на Запоріжжі.
Жителі села Заболоття і Вараської громади спонсорували ремонт двох авто і передали масу потрібних речей бійцям.
Не менш активними виявилися жителі Вараської громади, які на заклик рятувальників-волонтерів Андрія Тетерука та Ігоря Шевчука поповнили "банку збору" для ремонту двох легкових автомобілів для 65-ї бригади.
Найбільше коштів перерахували працівники 2-го державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Рівненській області (саме там служать хлопці) та підпорядкованих підрозділів (22 ДПРЧ, 23 ДПРЧ), 12 ДПРЧ м.Вараш.
Автомашини, до речі, безкоштовно передали для бійців на фронт також жителі Вараської громади, а хлопці вже відремонтували їх власними силами.
Автомашини хоч і не потраплять на передову (бо в умовах осінньо-зимового бездоріжжя тут виживають лише потужні позашляховики на болотній гумі), але вже несуть службу на третій лінії і забезпечують тилові та штабні потреби батальйону: мотаються між підрозділами бригади, підвозять продукти і бійців.
А надзвичайно активні жителі села Заболоття, Вараської громади донатили не лише гроші, а й назбирали десятки кілограмів смаколиків та потрібних речей для фронтового побуту. Тут були і продукти та солодощі, і тушонки та консервація, і засоби гігієни та ліки, і теплі речі та отрута для мишей – цьогоріч гризуни стали не меншою напастю, аніж російські окупанти. А ще передали в один із взводів компресор, набір інструментів та ключів для ремонту авто.
Військові щиро дякували усім небайдужим людям, хто долучився до збору, зокрема педагогам Заболоттівської гімназії Вараської міської ради, працівникам Укрпошти та особливо – рятувальникам атомної електростанції та міста Вараш.
55 годин в дорозі за кермом. Солдати тримають фронт, а волонтери – тил
Волонтерські дороги не бувають короткими. Із Рівненщини до Запоріжжя дорога у хлопців зайняла 20 годин – тягнули лафету з легковиком (інший прибув своїм ходом). Без усякого перепочинку за кілька годин розвантажилися і повантажилися. Бо на Рівненщину із Запоріжжя поверталися волонтери теж не з порожніми руками – на ремонт забрали позашляховика та «швидку», для якої й призначалася лафета.
Вечоріло, почалася завірюха. Україну накрили сніговії, а Одесу геть замело. Через негоду і снігопади хлопці провели в дорозі додому 55 годин, поки доїхали до місця призначення, при цьому спали всього 2,5 години.
Тепер волонтери Вараського і Сарненського районів оголосили новий збір на ремонт авто для 65-ї бригади, аби оперативно повернути їх у стрій. На це потрібно не менше 100-150 тисяч гривень.
Війна продовжується і треба всім підставляти плече, щоб ворог не прийшов до наших домівок у тилу. На втому мають право усі – лише не солдати і волонтери.
Пам’ятайте! Мир і спокій в тиловій Україні дається кров’ю і життями бійців в окопах, волонтерською самовідданістю і тисячами безсонних кілометрів, а ще жертовністю і вірою народу у свою Армію.
Поважайте подвиг волонтерів, підтримуйте збори і донати на ЗСУ. Разом до перемоги! Більше – відео на Yuotube Володимирець.City
За інформацією Сергія Скібчика
