Мережею шириться флешмоб із закликом відмовитися від поліетиленових одноразових пакетиків. До нього доєднався і Володимирець. Адже целофанові торбинки хоч і зручні, але надто вже шкодять довкіллю: період їх розкладу складає сотні років.
Екопакування потрохи набуває популярності через загрозу довкіллю від целофану
У Рівному, наприклад, планують випускати паперові торбини для продуктів, які коштуватимуть 35-50 копійок.
Пластикові тарілки, соломинки для пиття, ватні палички — до речі, Євросоюз схвалив директиву, яка з 2021 року забороняє цю та низку іншої пластикової продукції.
Термін розкладання відходів за версією des.nh.gov
У багатьох джерелах наводиться термін їх розкладання 100-200 років. Деякі джерела наводять цифру 500 або навіть 1000 років. Однак встановити точну цифру неможливо з тієї причини, що пластикові пакети використовують трохи понад 50 років, і термін розкладання вчені встановлюють лише експериментальним шляхом.
У той же час екологи кажуть, що навіть біорозкладні пакети, можливо, ніколи не будуть розкладені повністю. Це пов'язано з тим, що коли вони розкладаються до найдрібніших частинок, мікроорганізми не хочуть їх переробляти. Таким чином, мікрочастинки пластику й далі існуватимуть у непереробленому вигляді, хоч неозброєним оком їх і не видно. Вплив цих частинок на природу вченим ще слід вивчити.
Тож стандарти якісного сервісу потроху змінюються. Але найголовніше тут – змінити власну свідомість кожному.
Стильні й зручні екоторбинки від Каті Федорової
Люди на Володимиреччині теж не стоять осторонь боротьби з пластиковими відходами. Хтось збирає і сортує сміття, на тому заробляючи невелику копійчину. А хтось бореться з причиною, а не з наслідками.
Наприклад, дівчата з Володимирця підійшли до теми з креативом і взялися популяризувати екопакування у побуті. Так, Катя Федорова та Ірина Волосячик не змовляючись почали створювати еко-торбини, які легко замінять звичні нам пакети. Такі торбинки можна взяти до магазину та використовувати кілька разів. А ще – вони неабиякі стильні.
Торбини у дівчат різні, і кожна застосовує своє творче вміння. Катя шиє свої екопакети з фатину та подібних матеріалів, тож їх можна носити з собою у звичайній сумці, багато місця вони не займуть. Ірина ж обрала зовсім інший вид торбин: використовує товсту еластичну текстильну нитку та плете гачком. Такі торби-шопери (отак все це зветься в моді) вже можна носити як повноцінні сумки, правда, усі цікаві бачитимуть, якими сьогодні були ваші продуктові закупи.
– Раніше й сама купувала один лимон і брала для нього окремий пакетик, – розповідає Катя. – Але тепер мені дико і незрозуміло: навіщо? Тим більше, що етикетку можна наклеїти і на самий лимон. В Інстаграмі натрапила на кількох людей, що користуються подібними торбинками, і спочатку просто стало цікаво. Потім на черговій прогулянці лісом винесли купу пакетів сміття.
І саме тоді подумалось, що варто перестати користуватись кульками. Торби-шопери у мене вже давно були, а от заміни «одноразових» целофанових – не було. Маючи швейну машинку, вирішила спробувати собі пошити. Потім дала кілька на пробу, так би мовити, сестрі. Потім тато захотів собі, подружки, знайомі.
На одне замовлення (1 велика торбинка і 3 менших) йде близько години часу. Часом розбиваю процес на кілька днів: один день викроюю, другий день прошиваю обметувальним швом, наступний доробляю, що лишається.
Скарг поки не було. Наче всім подобається.
Дехто шиє такі торбинки із бавовняного матеріалу, я шию з мікро-сітки – фатіну. Цей матеріал займає мало місця, легкий, швидко сохне після прання.
Мода із комода: креативний підхід Ірини Волосячик
Свою історію створення еко-торбин розповідає й Ірина, яка у декретній відпустці освоїла вже не одне творче вміння:
– Чого авоська появилася в мене в голові? Бо спершу був пакет з пакетами. Потім пакет з пакетами з пакетами. Потім шухляда пакетів з пакетами, а далі ціла тумбочка. І коли ці пакети заполонили мою нову, шикарну, велику, просто божественну кухню і вона стала «притоном для кульків», мене це почало напружувати.
Потім прочитала допис Каті про сміття і капець планеті – і таки правда. Це в мене одної стільки кульків, але ж вони є в кожного. Думаю, точно скоро буде той капець. До допису додавалися фото цих супер-пупер-фатинових торбинок. Я їх захотіла, але була впевнена, що Катя мені запропонує і сама подарує, але Катя так не думала (посміхається – авт.). А самій руки не доходили, бо в голові була думка про якусь сумку для цих торбинок. Таку, щоб стильно і все помістилось. І тут на очі попала авося. Це була любов! Я вже бачила, яка я буду з нею моднява. Ще й виявилося, що вона в моді. Але ж в нас село, у нас в моді пакетики!
Потім зв'язала для себе пробну. Пішла до нас на базар, і тут авося виступила в усій красі. Помістилися всі покупки. На мене звертали увагу, ще й як. А найголовніше – в колір коляски. А головне – я не потонула в целофанових торбинках.
Тепер пробую нові дизайн, розміри і пропоную всім. Зараз же модно виділятися з натовпу. Краще виділятися яскравими речами, а не викинутим сміттям із вікна машини. Хоч на те менше звертають увагу, ніж на мої сумки-шопери.
Поки дівчата шиють на замовлення рідних, друзів та знайомих, але в погоні за благими намірами зменшити використання поліетилену, радо зроблять такі торбини для усіх охочих.
То що, підхопимо хвилю?
Адже чимало людей у Володимирці уже перейшли на екоторбини.
А ми гірші?
