У суботу, 27 січня, Вараш зустрічав митчиню і журналістку, етнографку і громадську діячку Лесю Воронюк. Палац РАЕС Імені Лесі Українки став гостинною локацією для мистецького івенту, організованого Вараською міськрадою та військовим 104-ї ОМБР. Як це було? Які враження?
Журналістів ТОВ «Володимирецький вісник» також було запрошено на подію. Леся Воронюк ще до початку івенту згодилась дати коментар та озвучила очікування від цієї зустрічі з варашанами та гостями міста:
– Вперше у Вараші, але не вперше на Рівненщині, бо в книзі «Нетлінні» також є і історії про експонати з Рівненщини. Те, що ми говоримо упродовж 18 років з часу заснування Дня вишиванки, ми завжди говорили про те, що культура є духовною бронею українців. Наша місія – оберігати культуру нації і її захищати. Сьогодні Всесвітній день вишиванки – це масштаб більше як сотні країн світу. Долучаються президенти, члени королівських родин, голлівудські зірки. День вишиванки – це майданчик культурної дипломатії та захисту України у світі. Невеличка студентська ініціатива Чернівецьких студентів, коли ми вдягнули на пари вишиванки і продемонстрували це світу. Це свято стало взірцем демонстрації єдності українців навколо своїх цінностей.
Книгу «Нетлінні», кількадесят її примірників, перед та після події розкупили вмить, хоч вона і коштувала дві тисячі. Була і автограф сесія, і можливість поспілкуватись з гостею. Цікаво, що книга важить більше трьох кілограмів.
Також організатори у холі палацу організували розкішну виставку автентичного одягу – натхненницею і авторкою виставки є Віра Обруснік, культурна менеджерка Вараської громади, фахівчиня-культпрацівниця, керівниця Заболоттівського будинку культури разом з помічницею Ольгою Шкоторицькою (на фото). Про засади, на яких з’явилась ідея колекції і збір розпитали безпосередньо у пані Віри:
– Коли я відтворювала у Заболотті обряд «Дівич-вечір», коли з дівчатами готувались і збирали костюми по Заболотті та навколишніх селах нашої області і Волині, вже тоді ми вирішили, що варто зібрати таку колекцію. Ольга навезла від бабусі рушники. Наше село на цю тему ще не вивчене. Я боюсь, що ми вже дуже запізнились з цим зі збереженням автентичної поліської спадщини. Багато людей, власників стародавностей вже померли, багато вже цінних експонатів просто продано перекупам автентики чи просто знищено за відсутності розуміння справжньої ціни цих речей. Картини «рамки» ми знаходили просто на смітнику, їх внуки, правнуки просто викидали, коли ремонтували дідівські хати.
Для нашого регіону характерно гладь і хрестик. Початок 20-го століття – це сіре домоткане полотно, білі фартушки. Казали старожили, що у нас на Поліссі у вишивці обов’язково мав бути синій і жовті кольори. Я завжди мріяла зайнятись такою дослідницькою роботою. Багато років я досліджувала звичаї і обряди у рамках культурної професійної діяльності. Разом з гуртківцями ми відтворили з фотографії весільний поліський вінок, тут представлений і він, і комплект весільного костюму наречених. Є тут і відреставровані сорочки. Є і досить спірні екземпляри – дискусійні, чи це чоловіча, чи жіноча. Адже горловина широка, але рукав з квітами. Треба берегти і навчитись цінувати автентику, бо згубимось і відірвемось від роду-племені.
Про подію та організацію висловила свою думку і Наталія Петрович, директорка Департаменту культури, туризму, молоді та спорту Вараської міськради:
– Ми хотіли підсилити презентацію книги Лесі Воронюк і показати, що на Поліссі є дуже потужна база автентичної спадщини, яку треба берегти. І, до речі, в експозиції представлені вироби ужитку початку середини 20-го століття. Тут не тільки рушники, тут і вінок, і сорочки. Експонати зібрані у селах Заболоття, Полонне, Старий Чорторийськ і Дубровиця.
Поцікавились враженнями від мистецької події і в Олександра Мензула, Вараського міського голови:
– Дуже цікавий захід був. По-перше, це знайомство з відомою у світі українкою, яка створила такий масштабний день у календарі знаменних і пам’ятних дат і свято Всесвітній день вишиванки. Це став надзвичайно потужним заходом, бо люди почали демонструвати вишиванки, люди почали комунікувати і об’єднуватись навколо теми вишиванки. Ми сьогодні побачили масштабне і глибоке етнографічне дослідження символіки вишиванок різних регіонів, зокрема і Рівненщини. Кожен, хто сьогодні тут був присутнім, тепер по новому глянув на свою вишиванку і переосмислив її значення. Тепер ми більше думаємо про свою культуру і про захист своєї землі. Щодо галузі культури і її важливості для громади, то я особисто і так завжди впевнений у її необхідності. Були гарні тези сьогодні: «Воїни воюють заради збереження України. А Україна зберігається, у першу чергу, завдяки збереженню культури нації. І сьогодні ми ще раз у цьому переконались.
Влада Поліська. Більше фото, відео – на YouTube Володимирець.City
